Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
НЛО пломінець, -нця уменъш. огонёк [Там пожежі бились блиски, Гасли пломінці, Мати сина із колиски Несла на руці (Мал.); —Пробу, пробу!..—промовив майстер, І полився метал струмочком... Пломінці, ніби сині айстри, Зацвіли голубим віночком (Заб.)]. пломінь, -меню поэз. пламя, уст. пламень [Онде зірка палає, мов пломінь (Л. Укр.)\ День цвіте, співає, Пломінь розливає На асфальт м'який (Мас); Пломінь серця не згашу, — Схилюсь землі на рідні груди, Нової сили попрошу (Мал.)]. плоский, плаский плоский [Се був парубок .. широколиций, з плоским., чолом (Фр.); З води визирав плаский, синюватий камінець (Козач.)]; досить ~кий довольно плоский, плосковатый. плоскирка, плоскиря ихт. густера. плоскінний посконный [— Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, моя мила, в плоскінній лежати (Метл.)]. плоскінь, -коні с.-х. посконь, обл. дёргань [А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Шевч.)]. плоскість1, -кості, пласкість (качество, свойство) плоскость. плоскість2, -кості спец. плоскость [З-за лісу виринули бомбардувальники з червоними зірками на плоскостях (перекл. з Лопов- кіна)]. плоско, пласко нар. плоско. плоскогірний плоскогорный. плоскогір'я плоскогорье [Колп він проскакав половину дороги, собаки винесли його па плоскогір'я Іргоней (перекл. з Сьомуш- кіна)\. плоскоголовий, пласкоголовий плоскоголовый. плоскогрудий, пласкогрудий плоскогрудый [Чоловіки., мало не всі плоскогруді, кахикають, мізерні (Л. Укр.)\. плоскогубці, -ців техн. плоскогубцы [Тракторист,* якому потрібні були плоскогубці, пішов нишпорити по майстерні (Збан.)]. плоскодонка плоскодонка, плоскодон, плоскодонний [Від невеликого острова відділилась плоскодонка (Ст.)]. плоскодонний плоскодонный [Привертають увагу кам'яні посудини різноманітної форми, ..виготовлені з місцевих сланцевих порід. Трапляються гостродонні, коритоподібні, а також високі плоскодонні посудини типу банок (Нар. стар. іст. УРСР)]. плоскодрукувальний тип. плоскопечатный, плосколиций, -ця, -це, пласколиций плосколицый. плосконіс, -носа энт. скосарь. плосконосий, пласконосий плосконосый [Говорив плосконосий, низенький Ельян (Трубл.)]. плоскостопий мед. плоскостопный. плоскостопість, -пості мед. плоскостопие. плоскошліфувальний техн. плоскошлифов&ль- НЫЙ. плотар, -ря плотогбн, плотовщик; (занимающийся сплавом леса — ещё) сплбвщик [П'я- ІІЛО тірка сивих плотарів Сиділа в тінях яворів (Мал.); І Черемош гримить по камінню, І співають пісень плотарі (Мур.)]. плотва ихт. плотва, плотйца, плотвица [Тут і лящики, й лини, ..Окуні, йоржі, плотва — Навперейми заплива (Пере.)]. плотиця, плотвичка уменъш., ласк. ихт. плотвичка, плотйчка [Синіється тут прозора вода, гуляють по ній», швидкі плотиці (Фр.); В цій затоці можна легко наловити красноперів, плотвичку (Коп.)]. плотник редк. плотник [У мене, бачте, руські годуються, плотники, то мені до їх і треба кухарки (Мирн.)]. плотникувати, -кую, -куєш редк. плотничать [Дідусь плотникує в артілі (Воскр.)]. плотовий 1) плетнёвый; 2) плотовой. Ср. пліт 1—2. плотовод спец, плотовод. плотогбн спец, плотогон [Вниз по Дніпру на плоту спустився Плотогон білорус Горстка Микита (Дор.)]. плотолюбний плотоядный. плотолюбність, -ності, плотолюбство уст. плотоядность, уст. плотоугодиё. плотолюбно нар. плотоядно. плотолюбство см. плотолюбність. плотоспуск, -ку гидр. плотоспуск. плотохід, -ходу гидр, плотоход. плотський плбтский; (с ярко выраженным половым влечением — ещё) чувственный [Тут Сковорода підвівся: слова твої ж ярії Щастя я в душі шукаю — не в плотському чарі (Тич.)]. плотськість, -кості чувственность. плоть, -ті плоть [Бий поклони! І плоть старечу усмиряй (Шевч.)]; ~ть від <-~ті чиєї плоть от плоти чьей [Нова, радянська інтелігенція — плоть від плоті трудового народу (Рад. Укр., 1948, /)]; ^ть і к р о в чия перен. плоть и кровь чья [Арміє наша, народу дитино, Думко народу і кров його й плоть, Волю ти й силу з ним маєш єдину, Тим-то нікому тебе не збороть (Рил.)]; в о ~>ті уст. во плоти [Тепер уже комунізм во плоті., твердою ходою крокує по всьому світі (Вітчизна, 1956, 5)]; крайня '— ть анат. крайняя плоть. плохенький уменъш. разг. плохонький, (реже) плохенький; (об одежде — ещё) худенький [Настала осінь, — урожай був плохенький (Фр.); Бачить — панок плохенький, невеличкий, сухенький., ходить собі по горниці та щось думає (Квітка); Па плохенький животок і пироги вадять (Ном.); Се була сестричка Галя, хоч у плохенькій, та вишиваній сорочечці (Вовч.)]. плохий разг. 1) плохой, худой [Пап Дерижа- иов розкашлявся і розхорувався.. дуже,— плохі все-таки його діла! (Л. Укр.); А от капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (Шиян)]; 2) (о характере, поведений человека) тихий; смирный, кроткий; (о больном) слабый; (предик. — ещё) плох [Клим між людьми був плохий та боязкий чоловік (Вас); На мужика не дуже [Горпина] здавалась, бо знала його плоху натуру (Квітка); Такий плохий, хоч у вухо бгай (Ном.); Поти старець плохий, поки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)