Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
БЛО 456 илу собаки не оступлять (Ном.); Такий пло- І хпй він був, частенько слабував (Вовч.)]; 3) (незлой, спокойный — о собаке и пр.) смирный [— А не порве ваш собака? — IIі, він не займе: він у нас плохий (Баре.)]. плоховник бот. (НуррорНаё Ь.) облепиха. плохувати (плохую, плохуеш) и плошатп, •шаю, -шас;ш разг. плошать [Маруся: А ти, парубче, не плошай та меду давай, срібла-злота підсипай! (Стар.); На машину надійся, а сам не плошай (прислів'я)]. плохуватнй плоховатый [На глибоку тільки оранку тяжко було нажати: харчі були плохуваті (Вишня)]. плошатп см. плох\вати. плошка плошка [Іьмяпа олійна плошка кидала тремтюче світло на середину омнібуса (ІЛЬЧ.)]. плошковий плошечный. площа 1) площадь [Сірі опідзолені грунти займають на Поліссі порівняно невеликі площі (Наука і життя, 1958, 10); Будинки мають кілька вимірів. Але основний одні —гиюща (Коп.); Придорожній: .. На центральній площі села мусить бути сад, в саду пасіка (Корн.); Кілька підвід поїхало до базарної площі (Шиян)]; 2) обл. равнина [Снігова площа простяглась Навкруг (Фр.)] площадка площадка [Утримання свиней на відгодівельних площадках сприяє збільшенню доходів від свинарства (Колг. Укр., 1957, 7); Ми вийшли з Тоиежа з наміром пройти на північ і пошукати площадки для літаків (Верш.)]. площадковий площадочный. площина 1) площадь, пространство; (о ровной местности — ещё) равн/ша [Шляхи намітили так, щоб оточити звірину на великій площині (Трубл.); Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста і дика площина (Фр.)]; 2) (небольшой ровный участок земли) редк. площадка [На горі, проз иовітку та хату сторожа, вхід на маленьку площину, огороджену штахетами (Коцюб.)]; 3) мат., спец., перен. плоскость [Перед роботою двигун встановлюють по ватерпасу і перевіряють шнуром, чи збігаються площини шківів двигуна і молотарки (Колг. вироби, енцикл.)]; похила <-^на наклонная плоскость; в тій же г^иі в той же плоскости. площинка площадка [Степан Чижмар вийшов з лісу, пройшов сторожким кроком по скелястій площинці і зупинився над кручею (Скляр.)]. площинний мат., спец. плоскостной [Перевівши машину в площинний політ, Олексій оглянув небо (перекл. з Полевого)]. площинність, -пості мат., спец. плбскост- ность. плуг плуг [Пройдуть колгоспною землею електричні плуги, і люди забудуть, як копали лопатами зяб (Куч.); Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався (Нем.); Швидкий, як віл у плузі (Ном.)]; ~ г волів воловья упряжка [Жила вдова собі хуторцем. Мала свій плуг волів | (Барв.)]; для милого друга і вола з ~га см. друг; сніговий <^г с.-х. снегопах [Можна затримати сніг на полях і з допомогою снігових плугів (Соц. тварин., 1956, 2)]. плуганитися, -нюся, -нишся и (реже) плу- ганитп, -ню, -ниш обл. тащиться [Ану, Якиме, поганяй! Що ми, мов тими волами, плуганимося? (Мирн.); Чуть світ—мерщій за возок берися та й плуганься до базару (Вас); І довелось тепер шукати Дочці і матері шага... Плугапять босі (Стар.); Гармати, транспорти, кухні плуганились поміж піхотою (Гонч.)]. плугатар (род. плугатаря), (реже) плугар^ -р;і, обл. плугатйр (род. плугатиря) с.-х. плугарь, обл. плугатарь, плугатор; (пашущий землю — ещё) пахарь, торж. уст. оратай, фольк. ратай [Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (Од.); Йдуть на поле трактористи—Плугарі (Воронько); Защебетав соловейко — Пішла луна гаем; Червоніє за горою; Плугатйр співає (Шевч.)]. плуговий 1) плуговой; 2) эк. плужный; ^ве землеробство плужное земледелие. плужок, -жка уменьш. плужок [Волики в. його бігають, мов поросята, а плужок так і пливе (Барв.)]. плумпудннг, -гу кул. плумпудинг. плунжер, -жера техн. плунжер. плунжерний техн. плунжерный. плут, -та разг. редк. плут [Тоді крикнув [государ]..: «Возьміть ви сього плута Мазепу Та закуйте в кайдани» (дума); Трудодні не підведуть, скажуть — хто ударник, а хто плут (приказка)]. плутаний путаный; (противоречивый, неясный — ещё) сбивчивый, сумбурный [Вже позаду лишилась довга плутана дорога (Риб.); Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного (Ко- зач.)]; ~на людина путаный человек. плутаник путаник [Він., просто плутаник, хоч, може, й добрий собі чоловік ... (Ільч.)]. плутанина, разг*. плутаниця, плутанка путаница; (отсутствие ясности, порядка) сумбур, разг. неразбериха; (беспорядок разг. — ещё) бестолковщина, фам. ералаш; (чепуха фам. — ещё) нескладица [Аж ось трохи згодом і слаба мати, і кони на полі, і русалка, і вовк, і ясне вікно на комині змішуються в якійсь кумедній плутанині (Коцюб.); Данило відчув, що починає губитись від усієї цієї неясності, від плутанини (Коп.); Плутаницю плутав мені таку,, що зовсім не до ладу (Павлогр. у. — Сл. Гр.); Аж у голові плутається од тії плутанки (Сл. Гр.)]; <-^на понять разг. смешение понятий. плутаність, -ності путаница; сбивчивость, сумбурность. Ср. плутаний. плутанка см. плутанина. плутання спутывание; смешение, смешивание. Ср. плутати. плутано нарщ путано; сбивчиво, сумбурно [Він говорив дещо плутано, бо не знав, як поставиться Каргат до його одвертості (Шовк.)]. Ср. плутаний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)