Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
илу 457 плю> плутати, -таю, -таєш путать; (приводить в беспорядок разг. — ещё) спутывать; (соединять одно с другим; принимать одно за другое разг. — ещё) мешать, смешивать; (терять порядок, последовательность — ещё) сбиваться; (неумело, нескладно говорить перен. фам. — ещё) лапти плести; (блуждать, бродить, не зная дороги разг. — ещё) плутать [Оповідання Тетянине.. плутало такі деталі різних сторін життя, що в голові Раїснній усе змішалося (Коцюб.)', Буржуазні економісти плутали, як і завжди, питання про особливості капіталістичного суспільства з питанням про іншу форму організації змагання (Ленін); Він плутав, кричав на Дорю, тицяв грубим пальцем в задачник (Коцюб.)', Помилилась баба Секлста, а може, це я заблудив. Треба, значить, іти й плутати, самотужки (Янов.)]; ледве ногами ~ти разг. еле ноги волочить [Стара мати — ледве-ледве за ними ногами плутає (Мирн.)]. плутатися, -таюся, -таєшся 1) путаться; (приходить в беспорядок разг. — ещё) спутываться; (переставать различаться—ещё) смешиваться [Шинель у Валі була розстебнута, білий халат плутався їй на колінах (Коп.)\ Вона саме купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами (Л. Укр.); Густе, грубе коріння старезних дерев розповзлося по вогкій землі й тісно плутається на стежках (Козл.); В його роздратованій уяві плуталися темним, рухливим клубком якісь неясні образи (Жур.)]; ~>тається язик заплетается язык [Туманіли голови, плутались п'яні язики рибалок (Шияп)]; 2) (терять порядок, последовательность) сбиваться, разг. путаться, спутываться [Оиисько плутався, — почне одно, а зведе на друге... (Мирн.)', Плутаючися, Калинович оповів їй, чого жадає від нього намісник (Фр.)]] ~-»тися в догадках теряться в догадках; 3) (быть помехой в чём-нибудь) разг. мешаться; (вмешиваться во что-нибудь — ещё) путаться; 4) страд, з. путаться; спутываться; смешиваться; ср. плутати. плутня, (чаще мн. ч.) плутні, -нів плутовство; (предосудительное действие, поступок — ещё) проделка [Син був покірним батьковим учеником; викидати колінця, як звав батько крамарські плутні, спершу приносило йому таку утіху та радість (Мирн.)]. плутократ плутократ. плутократичний плутократический. плутократія плутократия. плутон, -ну спец, плутон. Плутон астр. Плутон. плутонізм, -му геол. плутонизм. плутоній, -нію хим. плутоний [Штучний елемент плутоній нагадує своєю здатністю розщеплюватись уран-235 (Наука і життя, 1956,г 11)]. плутонічний геол. плутонический. плутощі, -щів редк. плутни (разг.) [І спливає йому на думку земство, з своїми плуто- щами та хитрощами, з своєю образливою неправдою... (Мирн.)]. плутяга м. и ж, р. (о мужчине) плут, разг. плутяга; (мелкий мошенник) жулик; (о женщине) плутовка [Петро: ..Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Мирн.)]. плювальниця плевательница, плевальпица [— Виплюнь сюди! — показав вій мені на плювальницю (Сміл.)]. плювапня плевание. плювати (плюю, плюеш), плюнути, -ну, -неш прям., перен. плевать, плюнуть [Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і оовсім втомився од довгої промови (Коцюб.); Полоз сердито плюнув (Собко)', Перун: Ви плюйте на їх співи і па їх крики! Нехай собі! Покричать, утомляться і перестануть (Фр.)\ Не бери заліза в руки, поі:и на нього не плюнеш (Ном.)]', и є плюй в колодязь: пригодиться води напиться посл. не плюй в ко*- лбдец: пригодится воды напиться. плюватнея (плююся, плюєшся) прям., перен. плеваться [Довбня сердитий ходив поза школярами й плювався, бурмочучи собі під ніс (Мирн.)]. плювіограф метеор, плювиограф. плювібз ист. плювиоз. плювіометр, -ра метеор, плювиометр. плювок, -вка прям., перен. плевок [Криві посмішки одного, другого, косий погляд головного агронома — це було для ны го, як плювок у душу (Жур.)]. плюгавенький разг. плюгавенький [Дідок такий плюгавенький, п'яненький та маленький (Вас.)]. плюгавець, -вця, редк. плюгаш, -ша бран. плюгавец. плюгавий разг. плюгавый [До них підійшов плюгавий чоловічок у сірому пом'ятому піджаку (Руденко)]. плюгавість, -вості разг. плюгавость. плюгавіти, -вію, -вієш разг. дурнеть; становиться плюгавым. плюгавка бран. плюгавка. плюгавство редк. мерзость, пакость [П р о- чанин..: Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Л. Укр.)]. плюгаш см. плюгавець. плюмаж, -жу плюмаж [З'являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (Коцюб.); Білосніжні плюмажі коливались на головах коней (Риб.)]. плюндрування разорение, опустошение. плюндрувати, -рую, -руєш разорять, опустошать [Напади зовнішніх ворогів—-насамперед половців — плюндрували руські землі і ще більше поглиблювали процес розпаду Київської Русі на окремі князівства (Бажан); Плюндрує ворог рідшш край, Тікають люди у ліси (Піде.)]. плюндруватися, -рується страд, з. разори* ться, опустошаться. плюнути см. плювати. плюр, -ру по лиг р. плюр. плюралізм, -му филос. плюрализм. плюраліст филос. плюралист. плюралістичний филос. плюралистический. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)