Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ллю 458 плю плюральний: ^ний вотум полит, плюральный вотум. плюс1, -са мат., перен. плюс [«Комунізм — це є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни», — говорив Ленін (Біогр. Леніна)] На нашій стороні той плюс, що весь світ уже переходить тепер до такого руху, який повинен породити всесвітню соціалістичну революцію (Ленін)]. плюс2, -су текст, плюс. плюскання плеск, плескание [Незабаром віп почув плюскання хвилі об крижину (Трубл,)]. плюскати, -каю, -каєш, плюснути, -ну, -непі 1) плескать, плеснуть, плескаться, плеснуться; (вскидывать воду с шумом вверх) всплёскивать, всплеснуть [Хвиля гралась навкруги нього [баркаса], плюскала в боки (Коцюб.); Йде гаями — не трісне, через воду бреде — не плюсне, очеретами— не шелесне (Вас); На річці щось плюснуло... раз, другий... (Коцюб.)]; 2) (только соверш.: упасть с шумом) разг. шлёпнуться [Гордій перший стрельнув з мушкета: гайдук з розбитою головою плюснув у воду догори черевом (Ланч)]. плюскатися, -каюся, -каєшся, плюснутися, -нуся, -нешся 1) плескаться, плеснуться; (подымаясь с шумом вверх) всплёскиваться, всплеснуться [В ставку плюскалися білі табуни гусей (Горд.); Вода, хоч купатись іще не можна було, тягла так до себе, що весь час плюскалися в ній руками (Віль- де)]; 2) (только соверш.: упасть с шумом) разг. шлёпнуться, плюхнуть, плюхнуться [Чичиков і руками й ногами плюсну вся в грязь (перекл. з Гоголя)]. плюсквамперфект грам, плюсквамперфект. плюскіт, -коту плеск [Матвій вслухався в тихий плюскіт хвиль (Пере.)]. плюсклий сплющенный; (о фруктах, овощах — ещё) сморщенный; (утративший свежесть) дряблый [Огірок плюсклий, згірклий, вже затхпувся, не йде на душу (Горд.); Галя: Це правда. Я знаю деяких дівчат... Обличчя в них — очей не одведеш, а душа плюскла, крихітна, сіра (Левада)]. плюскотання см. плюскотіння. плюскотати см. плюскотіти. плюскотатпся см. плюскотітпся. плюскотіння, (реже) плюскотання плеск, плескание [3 тихим плюскотінням струмувала вода (Грим.); Пані почула плюскотання води (Фр.)]- плюскотіти, -кочу, -котиш и (реже) плюскотати, -кочу, -кочені усилит, плескать, плескаться; всплёскивать [Все спокійно й тихо в морі, і тільки хвилька плюскотить (Забіла); Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр.); Плюскоче водяна дорога (Рид.); Плюскотіла в темряві доспіла ярнна (Ст.)]. Ср. плюскати 1. ллюскотітися, -кочуся, -котишся и (реже) плюскотатпся, -кочуся, -кочешся усилит. плескаться; всплёскиваться [Дівча, як горобець в піску перед грозою, В воді плю- скочеться і шию обмива (перекл. Рильського)]. Ср. плюскатися 1. плюскотячий плещущий [На невеличкім сквері в тіні дерев, довкола плюскотячого во- дограя, бавилася купа дітей під оком няньок (Фр.)]. плюсно см. плёсно. плюсновий см. плесновий. плюснути см. плюскати. плюснутися см. плюскатися. плюсовий1 плюсовый Ср. плюс *. плюсовий2 плюсовый. Ср. плюс2. плюсовка текст, плюсовка. плюсувальний текст, плюсовальный. плюсувальний спец, плюсовщик. плюсувальниця спец. плюсовщйца. плюсування текст, плюсование, плюсовка. плюсувати, -сую, -суеш текст, плюсовать. плюсуватися, -сується страд, з. текст, плюсоваться. плюсь предик, разг. 1) бултых; 2) шасть [Тут плюсь — Еней, як будто з неба: «Ось, ось де я, коли вам треба!» (Котл.)]. плюхати, -хаю, -хаєш, плюхнути, -ну, -неш разг. плюхать, плюхнуть [Не скидаючи шкіряних калош, він стомлено плюхнув на диван (Ільч.)]. плюхатися, -хаюся, -хаєшся, плюхнутися, -нуся, -нешся разг. плюхаться, плюхнуться [Він переганяє свого приятеля і з розгону плюхається в річку (Сміл.); З розкритої кватирки просто в інженерове обличчя плюхнулось кілька весняних краплин... (Донч.)]. плюхнути см. плюхати. плюхнутися см. плюхатися. плюш, -шу плюш. плюшевий плюшевый [Вони сіли у плюшеві крісла (Собко)]. плющ, -ща бот. (Несіега Ь.) плющ [Будинок заростав диким виноградом та плющем, а всередині — зеленим мохом (Ле)]. плющати, -щйть плескать, обл. плющать; (о вязком, жидком — еи-еі чмокать [Стало чути, як щось почало бог/гатися в калюжи- нах... плющати, і зрештою перед очима стовпом стала якась тінь... (Вас); В обличчя хльостав дощ, ..під ногами плющало болото (Десн.)]; удень ~щйть, а вночі тріщить погов. днём плющит, а ночью трещит. плющений 1) прич. плющенный; 2) прил. плющеный. плющення плющение. плющильний техн. плющильный. плющильник спец, плющйльщик. плющильниця спец, плющйльщица. плющильня спец, плющйльггя. плющити1, -щу, -щиш (делать плоским, тонким) плющить; перен. давить [М є ф і- с т о ф є л ь: ..Не стало впину злющим [блохам], Ні вбить, ані зігнать... Ми ж трощим їх, ще й плющим, Хай спробують кусать! (перекл. Лукаша)]. плющити2, -щу, -щиш (о глазах) закрывать, книжн. смыкать [Один Чіпка не спить. Перекидається з одного боку на другий, мов що кусає його; душно йому, важко; плющить він очі... (Мирн.)]. плющитися, -щпться плющиться. плющовий бот. плющевой. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)