ІІЛЯ 459 и пи пляж, -жу пляж [На пляжі Юрчик перший роздягнувся і побіг у воду (Сміл.)]. пляжитися, -жуся, -жишся разг. пляжиться. пляжний пляжный [На мосту майже не було людей, пляжний сезон ще не розпочався (Дмитр.)]. пляма пятио; (у животного разг. — ещё) отметина; (тёмное место в чём-нибудь редк.— ещё) темнота [Остатня свічка наша догоріла, і вже не видно стало ні стола, пі плям з випа червоного на ньому (Л. Укр.); Білими плямами виділялися хати в тіні садів (Жур.); Черниця: Сльозами змий оту лихую пляму, Що положив гидкий ворожий замір (Л. Укр.); На півдні України., поширені каштанові солонцюваті і засолені грунти в комплексі з плямами солонців (Колг. Укр., 1,956, 2); За останньою підводою., ішла тілиста, в рижих і білих плямах, короткорога корова (Ко- зач.)]; червона ^ма красное пятпб, краснота [У пані Наталі виступили па лицях червоні плями (Коцюб.)]; і н а сонці є <^ми погов. и на солнце есть пятна. плямистий пятнистый [На ліжку біля нього сидить Івасик і гладить плямисту морську свинку (Донч.)]; <^тий тиф мед. уст. сыпной тиф [Санітаркою юною вмерла од плямистого тифу сестра (Сос.)]. плямистість, -тості пятнистость [Бура плямистість ясена звичайного.. — поширене на Україні та в інших місцях Свропейської частини Союзу РСР захворювання (Бот. ж., 1953, X, 1)\ плямити, -млю, -мйш 1) пятнать, разг. пятнить [Покоротшали тіні дерев, над ними, погойдуючись, проповзали обважнілі хмари, плямили зволожену землю (Ст.)]\ 2) перен. пятнать [Г є л є н а: ..Чи ти на те пролив се море крові за честь мою й свою, щоб тут прилюдно ганьбить її й плямити самохіть? (Л. Укр.)\. плямитися, -миться страд, з. пятнаться. пляміти, -мїє разг. редк. виднеться; (на фоне чего-нибудь — ещё) выделяться [У ліву руч, за річкою, темпою смугою плямів ліс крізь мряку (Головко)]. плямка, плямочка уменьш., ласк, пятнышко [Воно [лице] було бліде, з червоними плямками на скронях і щоках (Смол.); Небо синє, чисте — ні хмарочки, ні плямочки — глибоке, просторе та широке (Мирн.)]. плямкання чавканье [Хлопчик ліг. Знову мовчання, роздавалося тілько дідове плямкання (Мирн.)]. плямкати, -каю, -каеш, плямкнути, -ну, -нсш чавкать, чавкнуть; (о звуке, производимом всасывающим движением губ — ещё) чмокать, чмокнуть, причмокивать, причмокнуть [Дарма, як овоч той і в'ялий був, і кислий, — Ми любо плямкали, що аж ішла луна! (Рил.); Старі аж плямкають, що таке добро достанеться їх дочці (Квітка); Врешті Карпо Петрович звівся на поги. Перевів очі од цяцьки на жінку і презирливо плямкнув губами . (Коцюб.)]. плямочка см. плямка. плямування 1) марание; опорочение; 2) клеймление; обличение. Ср. плямувати 1—2. плямувати, -мую, -муєш 1) пятнать; (прям. — ещё) пятнить (разг.), марать; (перен. — ещё) опорочивать, порочить [—Хто плямував нашу чесну школу? Хто чинив нічне безладдя? Наперед виходьте! — звернувсь він далі до вихованців (Вас.)]; 2) (осу-' ждать) клеймить; (порицать — ещё) обличать [Збори нещадно плямують цих прикритих ворогів народу [меншовиків] (Ленін)]; <-^ти ганьбою клеймйть позором. плямуватися, -муюся, -муєшся 1) прям., перен. разг. мараться; 2) страд, з. пятнаться; мараться; опорочиваться, порочиться; обличаться; ср. плямувати 1—2. пляшечка уменьш. бутылочка, пузырёк [Повів головою, побачив біля ліжка па столику пляшечки (Риб.)]. пляшка бутылка; (плоская склянка, бутыль с горлышком) обл. уст. сулея [Народ ввіл- лявся через ворота у двір, наче вода крізь шийку пляшки (Коцюб.); Поганий той колектив, де є до пляшки актив (приказка)], пляшкар, -ря бутьілочник. пляшковий бутылочный [Заграли бризки на морі, темна товща води зазеленіла, як пляшкове скло (Трубл.); Пляшкова учбова граната здавалась в його дужих руках дитячою іграшкою (перекл. з Мальцева)]. пльбтка см. плітка1. пневматик техн. пневматик, пневматика. пневматика физ. пневматика [Машина працює па пневматиці, а управління нею повністю автоматизоване (Наука і життя, 1956, 6)]. пневматичний физ., техн. пневматический [Він повільно пішов до свого робочого місця і взяв пневматичний молоток (Донч.)]. пневматоліз, -зу геол. пневматолиз. пневмограф спец, пневмограф. пневмокок бакт. пневмококк [Нерідко плев- I рит викликають ті ж мікроби (пневмо- і коки, стрептококи та ін.), які зумовлюють запалення легень (Наука і життя, 1957, 1)]. пневмококовий бакт. пневмококковый. пневмонічний мед. пневмонический. пневмонія мед. пневмония [Тут, брат, така двостороння крупозна пневмонія була розгулялась, що я, брат, хоч і бачив дива, а й то злякався (Збан.)]. пневмопошта техн. пневмопочта [То з однієї, то з другої печі по пневмопошті надходили невеличкі круглі болванки — проби сталі (Руденко)]. пневмоторакс, -су мед. пневмоторакс [Найпоширенішим методом активпого лікуваппя легеневого туберкульозу є штучний лікувальний пневмоторакс (введення штучним шляхом повітря у плевральну порожнину з допомогою спеціального апарата) (Наука і життя, 1958, 3)]. пнище увел. разг. пнище [Золотилися маківки Видубецького монастиря.., а за ними підносилися золотою шапкою густо посаджені бані лаврських церковок, наче І опеньки на бурому пнищі гори (Тулуб)]
|