Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
по 462 пой [Ми ио убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці (Котл.); впі- с к о.п суворо: Кому ти кажеш «ні»? Чи ти гадаєш, що я тебе по слабості старечій як молоду підпорку хочу взяти собі в послугу? (Л. Укр.)]; 3) (с предл. п. — в сочетании с личными мест, в значении: согласно с чьим-нибудь желанием и т. п.) по (с дат. /г.); [не] по мені [не] по мне [Л по мені — вже лучче пий, Та діло розумій (Гл.)]; не по н і й не по ней [Він своїх жінок жалував, хоч покійниця друга жінка була така лиха, що часом аж вогню креше, як що не по ній (Коцюб.)]; Он є по собі не по себе [Лікар: Що це ви, панночко, такі сьогодні якісь знервовані, може, нездорові? Любов: Хто його знає, так якось не по ссбі: голова болить, якось серце заходиться... (Л Укр.)]; сам по собі сам по себе; 4) (с предл. п.— при словах плакать, тосковать и т. п.) по (с дат. п. и уст. с предл. п.) [І пішло одважне військо через нетрі та пустині; Не один вояк заплакав по своїй рідній країні (Л. Укр.); Чи був ти, сивий орле, в моїй стороні? А чи тужить моя мила тепер по мені? (Чуб.); Голосить, неначе п) мертвому (Ном.)]; носити жалобу по кому, по чому носить траур по кому, по чему [Кай Л е- т і ц і й: ..Та доки ж ми носитимем жалобу по стародавніх цпотах? (Л. Укр.)]; 5) (с предл. п.—в выражениях, обозначающих: возрастом во столько-то лет) разг. по (с дат. п.) [За ними учепився і хлопчик його по шостому году (Квітка); Мати вмерла — я по сьомому году зосталась (Барв.)]] 6) (с предл. п.) после (с род. /г.); (при определении промежутка времени—ещё) через (с вин. п.); (при именах существительных, образованных от глаголов, и книжн.) по (с предл. п.) [Михайло по обіді пере- одягся (Собко)', Щоразу по школі вони женуть пасти корів під ліс (Сміл.)]; по довгому часі по прошествии долгого времени; по закінченні строку по истечении срока; по повороті по возвращении; по хвилі м о в ч а н я после минутного молчания [ГТ р і с- ц і л л а: Руфіне! Р у ф і н по хвилі мовчанпя: Що? (Л. Укр.)]; [а] потому [а] потом, [аі после того [Коли за дверима почулось хляпання капців, а по тому в хату всунувся кужіль, Гашіца з матір'ю були певні, що зараз побачать гладку постать (Коцюб.)]; було по п'я- т і й было после пяти [Час не стояв, було вже щось по п'ятій^ (Коцюб.)]; вернутися по хвилі вернуться (возвратиться) через минуту; Ок о л и вже буде по всьому разг. когда всё будет кончено, когда всё кончится [Нехай приходить військо, коли вже буде по всьому (Коцюб.)]; могло бути по нас разг. пропали б мы, был бы нам конец [Чи там бог, чи чорт нас спас, Се вже як собі хто віда; Ще одна така побіда, 1 могло би буть по нас (Фр.)]; т а й (і) по в с ь 6 м у разг. и всё, и конец, и кончено [Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (Коцюб.)]; що ж [м є ті і] по чому разг. для чего [мне] что, что [мне] в чём [ — Що ж мені. — каже, — дядечку, по тих грошах? Чи викуплять вони мене? (Вовч.); Що ж мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темпе (Л.Укр.)]. См. ещё частные случаи употребления этого предлога с отдельными словами в соответствующих статьях словаря. По (река) нескл. сущ. ж. р. По. по-австралійському, по-австралійськп нар, по-австралййски. по-австрійському, по-австрійськп нар. по- австрййски. поагітувати, -тую, -туг.ш поагитйровать [Зайшов [я] до сільської ради, розповів про все Недокусу. — Гаразд. Приходь увечері, поагітуємо ще удвох (Збан.)]. по-аджарському, по-аджарськи нар. по-ад- жарски. по-адигёйському, по-адигёйськи нар. по-ады- гёйски. по-азербайджанському, по-азербайджанськн нар. по-азербайджански. по-азіатському, по-азіатськи нар. по-азиат- ски. по-албанському, по-албанськи нар. по-ал- бански. по-американському, по-американськи нар. по- американски. по-англійському, по-англійськи нар. по-ан- глййски [До закінчення десятирічки Андрій уже цілком пристойно міг говорити по-англійськи (Собко)]. поаплодувати, -дую, -дувш поаплодировать. по-арабському, по-арабськи нар. по-арабскіь поаркушевий, поаркушний полистный. поаркушево, поаркушно нар. полйстно. поаркушний см. поаркушевий. поаркушно см. поаркушево. по-армійському нар. по-армейски [Сергій., відповів по-армійському: — Я вас слухаю, товаришу (Козач.)]. поаршинно нар. уст. поаршинно. по-африканському, по-африканськи нар. по- африкански. поахати, -хаю, -хаєш и поахкати, -каю, -каєш поахать. побабити см. побабувати. побабіти, -бію, -бігли разг. 1) обабиться; 2) (о человеческом теле) сморщиться [Ноги сині, пальці позлипались та аж побабіли неначе (Тесл.)]. по-бабськи см. по-баб'ячи. побабувати, -бую, -буг.ш и побабити, -блю, -б^иї разг. уст. бабничать [некоторое время]. побабчері'й разг. редк. сморщенный [Неначе велетенський джміль, фурчить веретено і з побабчених напівпротертих пучок опускається додолу (Ст.)]. побабчитися, -чуся, -чишся редк. І) фам. стать старухой, постареть [Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Сл. Гр.)]; 2) разг. сморщиться. по-баб'ячи, по-бабськи нар. фам. по-бабьему, по-бабьи [Карно, як гуска, плавав, і по- баб'ячи, і голічерева, і наввимашки (Мирн.);—-Не гріх і так [без хустки],—ще |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)