лоб 463 поб находжуся колись по-бабськи, — казала Дарка (Л. Укр.)]. побавити, -влю, -виш забавить (уст.); (ребёнка — ещё) понянчить (разг.); (немного развлечь) позабавить [Під корчмою заблищали здорові труби, засиніли ряди гусарів, бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (Н.-Лев.); Побав дитину, бач як репетує (Сл. Гр.)]. побавитися, -влюся, -вишся 1) позабавиться; (пошалить разг.—ещё) побаловаться, побаловать; (весело провести время) повеселиться [Навчився Василь уже і люльку смоктати — а мати мов і не бачить, хай побавиться дитина (Мирн.); Коля н- д р а: Та що це ви сумної завели? Побавились би краще, погуляли, А хочете — і я допоможу (Коч.)]; 2) (чем; с кем) поиграть [—А навіщо тобі книжка? — спитав він, насупивши ріденькі брови. — Побавився б трохи святом, а то забув, коли й книжка була в хаті, — одмовляє Антін (Вас); Роман побавився довгим срібним ланцюжком від годинника (Коцюб.); Мати вже кілька разів говорила Василькові: —-Ти б пішов побавитися трохи з хлопцями надворі, поки я в хаті (Турч.)]. побагатіти, -тіємо, -тГєте мног. побогатеть (разг.O разбогатеть [Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! (Сл. Гр.)]. побагато, (реже) побагату нар. разг. помногу [Вони здорово роблять, зате ж і їдять побагато (Харьк. — Сл. Гр.); У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Вовч.)]. побагатшати, -шаю, -шаєш стать богаче. побагатший прил. разг. побогаче (нар.) [Чергу зробила сама ж таки Явдоха: які були побагатілі, так до себе ближче (Квітка)]. побагровілий побагровевший [Тигрена схопила Айвама і з побагровілим обличчям кинулася бігти до вчителя (перекл. з Сьо- мушкіна)]. побагровіти, -вію, -вієш побагроветь [—На який базар? Я... — хотів щось сказати Кулик, але запнувся і побагровів під колючими очима бригадира (Жур.)]. побадьорішати, -шаю, -шаєш подбодриться, приободриться [Усі якось повеселішали й побадьорішали (Н.-Лев.)]. побажання пожелание [Ганна: А тепер, товариші, давайте свої поради, побажання, вносьте пропозиції (Корн.)]; напутні ^ня напутственные пожелания, напутствия; к н п г а ~нь книга пожеланий [Відвідувачі залишили в кпигах побажань захоплені відгуки про експонати, представлені на виставці (Рад. Укр., 1951, VI)]. побажати, -жаю, -жаєш 1) пожелать [Тим часом привітайте його [Франка] од мене і побажайте швидко одужати (Коцюб.)]; 2) (проявить стремление к обладанию чем- нибудь, к осуществлению чего-нибудь) пожелать, захотеть [Дехто побажав мати мої твори, а в мене дома мається тілько третя книжка (Мирн.)]. побажатися, -жається безл. разг. захотеться. побазарувати, -рую, -руєш и (реже) поба- зарювати, -рюю, -рюєш разг. побазарить [Пріська: А ми оце, побазарувавши, ..та й у вага хутір заскочили (Самійл.)]. побазграти, -раю, -раєш разг. прен. помарать, испачкать, разг. вымарать, измарать. побазікати, -каю, -касш разг. поболтать,' фам. покалякать; (поговорить весело, пересыпая речь шутками) разг. побалагурить [Як зійдеться з молодичками [папіматка]. то любила й побазікать (Свидн.)]; ^-»кай мені! неодобр, поговори у меня! [— Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки. —Побазікай мені! — спідлоба глянув [Ма- тюха] на наймичку (Головко)]. побайдикувати, -кую, -куєш разг. неодобр. побездельничать (разг.), бездельничать [некоторое время], разг. бить баклуши [некоторое время], (реже) побаклушничать. побалакати, -каю, -каєш разг. поговорить; (с кем-нибудь — ещё) побеседовать, разг. потолковать, фам. покалякать; (о чём-нибудь незначительном) разг. поболтать, обл. побалакать [3 начальством Хома тримався гідно і був мастак побалакати (Гонч.)\ В неділю по обіді Зінька вийшла до молодиць посидіти та побалакати (Н.-Лев.)]. побалувати, -лую, -луєш побаловать (разг.). побалуватися, -луюся, -луєшся побаловаться (разг.), (реже) побаловать (разг.) [Але перше, ніж сісти на санки, Василько любить побалуватись, з Климом поборюкатись, зірвати з нього шапку (Грим.); — А дозвольте, товаришу герой, і дідові папіроскою побалуватись. — Прошу, — пригощає його Петро (Головко)]. побаляндрасити, -рашу, -расиш разг. побалагурить. побанитн, -ню, -ниш обл. помыть [Я., горшки побаню, на кілки повішаю (Барв.)]. побануватн, -ную, -нуєш обл. потужить, потосковать. побарабанити, -ню, -шип побарабанить [Військовий уважпо глянув на Марину, побарабанив довгими пальцями по столику, ще раз глянув і всміхнувся (Собко)]. побаранілий разг. осоловелый, посоловелый, осовелый [Вона бачила його побаранілі очі, недобрі сині уста (Коцюб.)]. побараніти, -нію, -нієш разг. осоловеть, посоловеть, осоветь. побарйтися, -барюся, -баришся разг. помедлить, замешкаться [Зевес не дурпо похвалявсь; ..Він видавить з тебе олію, От тільки йще тут побарись (Котл.)]. побаришувати, -шую, -шуєш разг. побарышничать. побарлбжптися, -жуся, -жпшся разг. поваляться в грязй. побатальйонний воен. побатальонный. побатальйонно нар. воен. побатальонно. побатувати, -тую, -тусш разг. порезать [большими кусками]; (небрежно, неаккуратно — ещё) искромсать, покромсать; (изрезать вдоль и поперёк на крупные куски) раскромсать, перекромсать [Нащо ти такими великими скибками побатував? (Харьк. — Сл. Гр.)].^ по-батьківському, по-батьківськи нар. отечески, по-отечески, по-отцовски [В нашій'
|