Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лоб 464 поб країні гаряче люблять дітей. Комуністична , партія, Радянська держава по-батьківському піклуються про них (Рад. Укр., 1955, II); Усякий, усякий отець старається навчити дітей усьому доброму; а неслухняних по- батьківськи повчить, та по-батьківськи і пожалує (Квітка); Лікар по-батьківськи погладив дівчину по голові (Трубл.)]. побатькувати, -кую, -куєш разг. 1) побранить [Це ротному сподобалось. Пом'якшав зразу; ще пополаяв, побатькував трохи та й прогнав (Мирн.)]; 2) редк. побыть посажёным отцом. побачений увиденный; узренный; перевиданный [I першим дарунком бійцям на кордоні — Несли буковинці букети червоні, І перша хатина, побачена нами, До самої стріхи жаріла вінками (Нагн.); Дзе- валтовський — молодий, йому й тридцяти ще нема, ало'скроні в нього легко посріблені, а в очах — гіркота від побаченого за прожиті роки (Слюд.)]. Ср. побачити 1. .побачення свидание [Ось вона стоїть між соснами, одягнена, ніби зібралася на побачення, струнка, кароока, з грайливою посмішкою на устах... (Кач.); Жду: ось, може, й на побачення прийдуть до мене, принесуть мені цукру, чаю... (Тесл.)]\ до [скорого] <-»ня! до [скорого] свидания! [М и л е в с ь к и й: Бувайте здорові, до побачення! (Л. Укр.)]; розказати при ^ні рассказать при встрече. побачити, -чу, гчиш 1) увидеть, разг. увидать, уст., ирон. узреть, улицезреть; (мпог. разг. — ещё) перевидать; (всматриваясь, заметить уст. — ещё) усмотреть, обл. углядеть; (друг друга, кто кого) разг. повидать, повидаться (с кем) [— Невже ж оце я вмру й не побачу його перед смертю? — часто казала Нимидора дочці (Н.-Лев.); Ще здалека побачив [Чіпка]: блищав огонь у вікні його хати (Мирн.); Тільки в Жовтневі роки побачив я радісні дні (Сос); Сліпий не побачить, так видума (Ном.); Що без нас було — чули, що при нас буде — побачимо! (приказка)]; вчивши увйдя, увйдев; (перед сущ. — ещё) при виде (кого, чего) [Побачивши перепону спереду, стражник випустив з рук край кожушанки баби Горпинихи (Мирн.)]; *^чим (о)! посмотрим! [Килипа кидає серпа, береться в боки: Ану ж, ану! Ще хто кого — побачим! (Л. Укр.)]; ^ти и а Іс в о ї] очі разг. увидеть своими глазами [Мені, може, що й трапиться... Дещо побачу на свої очі... (Вовч.); Аецій П а н с а: ..Найкраще так, побачитихна очі, тоді ніяким брехням пе повіриш (Л. Укр.)];~ти світ а) увидеть свет; пе- рен. родиться [Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Коцюб.)]; б) (пе- рен.: возникнуть, появиться; выйти из печати) увидеть свет [Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Коцюб.)]; ^ти своїми (власними) очима увидеть своими (собственными) глазами [Кожен знав, хто то приїхав, і кожен посугався вперед своїми очима побачити (Мирн.)]; вій багато чого (він чимало) <^чив на своєму віку он много (немало) перевидал на своём веку; світу ~ти перен. разг. свет увидеть [Краще вже, коли паті їде кудись, тоді хоч світу трошки побачиш (Іван.)]; родився малим, виріс п'яним, умер старим — і так прожив, що й світу не ~-»чив погов. родился мал, вырос пьян — и свету не видал; 2) (понять) увидеть; (прийти к заключению) найти; (что в чём — ещё) усмотреть [Галя побачила, що ускочила з Чіпкою, як риба у невід, — і... заплуталась... (Мирн.)]; 3) (только в первом лице побачу, побачимо) (в значений подумаю, подумаєм, прежде чем предпринять что- нибудь) посмотрю, посмотрим; (в значении проверим, прежде чем делать качой-нибудъ вывод—ещё) увижу, увидим [Побачу, коли не дуже втомлюся, то, може, заїду [до Гнатюка], але тоді спізнюся додому днів на три (Коцюб.); [Та ні! не буде цього... Ми ще поміряємось... Ще побачимо, чий батько старший... (Мирн.)]; 4) обл. посмотреть; взглянуть [А побачте, діду, що-то воно горить (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. побачитися, -чуся, -чшнся увидеться, разг. увидаться, повидать'я; (встретиться после какого-нибудь перерыва разг. — ещё) свидеться [Любов..: Лиши мене, лиши мене, все скінчено, я виїду, ми більш не побачимось (Л. Укр.); Дума про Ними- дору не виходила в його з голови.. Чи вернеться він коли-небудь до неї, чи побачиться коли з нею па цім світі? (Н.-Лев.)]. побганий покомканный, помятый; искбмкап- ный, измятый [Комірчик на шиї та ^рукавички були побгані, нечисті (Н.-Лев.)]. Ср. побгати 1. побгати, -гаю, -гаєш 1) покомкать, помять; (совсем — ещё) искомкать, измять; 2) (наделать из теста пирогов и пр.) обл. налепить [Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю (Сл. Гр.)]. побгатися, -гається разг. покомкаться, помяться; искомкаться, измяться [Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося (Пирят. у. — Сл. Гр.)]. Ср. побгати 1. побекати, -кає разг. поблеять, помекать. по-бельгійському, по-бельгшськи нар. по- бельгййски. побелькотати, -кочу, -кочеш и побелькотіти, -кочу, -котйш полепетать. по-бенгальському, по-бенгальськи нар. по- бенгальски. побенкетувати, -тую, -туєш попировать [Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету: зійдуться чужі люди, треба діло зробити, треба й побенкетувати (Мирн.)]. поберегти, -режу, -режёш поберечь; (сохранить нетронутым, неповреждённым, не допустить до чего-нибудь неприятного — обычно) уберечь [Не налягай так на поги! |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)