Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обл пила обома руками ратище і, опершись плечима о кам'яний облаз, наставила його насупротив медведиці (Фр.); З легенями тисяч двісті Квапить Добуш облазами (Федьк.)]. облашти *, -зить и облізати, -зає,х облізти, -зе 1) облезать, облезть [Засідали [ґазди] за мережаний стіл, тяжкі в своїм овечім убранню, і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку гостру, од якої облазив язик (Коцюб.); Цитьте, діти, та мовчіть, та нікому не кажіть: кішка здохла, хвіст обліз (Ном.)\; 2) (о коже) лупиться, облупиться; (сходить) слезать, слезть [Од сонця шкура на носі облазить (Сл. Гр.)]. облазити 2, -лажу, -лазиш, облізти, -зу, -зеш (оползать кого, что) облезать, облезть [А хлопчик, звісно, дитина, плаче та кругом його [Трохима] облазить та дивиться (Квітка)]. облазити 3, -лажу, -лазиш (соверш.: побывать во многих местах) разг. облазить; (изредка — еще) вылазить; (везде, всё разг.— ещё) излазить, перелазить [Побіг Кале- ник у хату шукать чобота: облазив скрізь, аж піт з нього ллється, та вже ніяк не найде (народна казка)]. обламаний обломанный [Аврельця теж поправилась. Бодай на спині не стирчали тепер в неї лопатки, ніби цурупалки обламаних крил (Вільде)]. Ср. обламувати *. обламання облом. ( обламати см. обламувати х. обламатися см. обламуватися *. обламування обламыванце, облом. обламувати х, -мую, -муєш, обламати, -маю, -маєш обламывать, обломать [Отож, коли бузок розцвітав, дітвора обламувала кущі (Донч.); І била, і ще битиму! ..от побіжи- но мені ще раз до лісу з панною, то я об тебе віника обламаюі (Л. Укр.)]; О^мати боки (поколотить, избить) разг. обломать бока. обламувати 2, -мую, -муєш и обломлювати, -люю, -люєш, обломити, -ломлю, -ломиш (надавливая на что-нибудь, ломать) обламывать, обломить. обламуватися х, -мується, обламатися, -мається обламываться, обломаться [Лід легший від води, тому краї льоду, що сповзає в море, обламуються і спливають на поверхню у вигляді величезних льодових гір, які називаються айсбергами (Фіз. геогр.); Обламався од ваги Віз чийсь під мішками! (Ол.)]. обламуватися 2, -муюся, -муєшся и обломлюватися, -лююся, -люєшся, обломитися, -ломлюся, -ломишся 1) (ломаться, рушиться под тяжестью чего-нибудь) обламываться, обломиться; 2) (падать, проламывая что-нибудь) разг. проваливаться, провалиться [Оженився, яК на льоду обломився (приказка)\. облапувати, -пую, -пуєш, облапати, -паю, -пасш разг. ощупывать, ощупать; (обхватить лапами, руками) разг. облапливать, облапить (Клим піднявся з ліжка й, тихенько облапуючи в пітьмі перед собою, підійшов до полу, де спав Петрик обл (Вас); Не довіряючи очам, він уступив у човен і облапав йогю кругом руками — немає весла (Мирн.)]. обласкавити см. обласкати. обласканий, обласкавлений обласканный [Скільки юних сердець, по-материнському обласканих нею, перебороли свій перший страх перед гримучим цехом (Волош.)]. обласкати, -каю, -каєш и обласкавити, -влю, -виш обласкать [Харита витерла пальцями кутики губ і обласкала її добрими очима (Панч); Стругаль обласкавив непокірного хлопчину по-батьківському теплим поглядом (Кач.)]. обласний областной [Основний тягар боротьби за перемогу соціалізму винесли на своїх плечах численні кадри партії в республіканських, обласних, районних і первинних партійних організаціях (Іст. КПРС)\. обласник, -ка книжн. областник. обласництво эк. областничество. обласницький ж. областнический. область, -ті 1) область [Передові прекрасні колгоспи є в кожній нашій області, в кожному нашому районі (Рад. Укр., 1948, XI); А мого Ваню вся громада, було, слухає. Його і в район, і навіть в область, було, покличуть колгоспні та державні .справи розбирати (Жур.)]; 2) перен. редк. область; <— ть взаємовідносин між класами область взаимоотношений между классами. облатаний обшитый заплатами, разг. обла- танный [Вернувся наш запорожець, Як та хиря-хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Шевч.)\. облатати см. облатувати. облататися, -таюся, -таєшся разг. облатать [себе] одежду [Передніше колись було [Се- рединський] мене обминає, знать, соромиться свого дрантя, а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше (Н.-Лев.)]. облатка облатка [Важив [лікар] на аптекарських тендітних терезах білі порошки засипав їх у облатки (Іван.)]. облатковий облаточный. облатування чинка [одежды (обуви)]. облатувати, -тую, -туєш, облатати, -таю, -таєш обшивать заплатами, обшить заплатами; (соверш. разг. — ещё) облатать [Він як своїх панів облатував, так і мене, сна- еибі йому (Барв.); Заплаче Катруся, обмиє, облатає, нагодує, та так щоб свекруха не знала (Іван.); Нема кому ні обіпрати, пі облатати: треба женитися (Ном.)]; Обтати боки разг отколотить, обломать бока [Мепе виганяють, києм боки облатають (Сл. Гр.)\. обламання церк., ирон. облачение облачати, -чаю, -чаєш, облачйти, -чу, -чйш церк., ирон. облачать, облачить [Облачили мене в сірячину ветхую, в постоли дранії і, яко апостола-голодранця, у путь супроводили (Баш)]. облачатися, -чаюся, -чаєшся, облачйтися, -чуся, -чйшся церк., ирон. облачаться, облачиться. 31 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)