Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Обл 32 обл •облачения (действие и предмет) церк., ирон. облачение [Із Срфійського собору на паперть вийшов патріарх Паїсій, за ним митрополит Носов і архімандрит Тризна з соборним причтом уже в облаченні (Панч)]. облічити см. облачати. облачйтися см. облачатися. облаяти, -лаю, -лаєш обругать; (сильнее — ещё) изруг&ть, разг. разбранить, разругать; (перен. фам. — ещё) облаять, (сильнее) распушить; (всех, одного за другим — обычно) переругать [Собака, кинувшись од вікна, почала гавкати. — Краще гавкай, ніж виєш, проклята! —- облаяв її Кирило (Мирн.)]. облаятися, -лаюся, -лаєшся обл. разбраниться, разругаться; переругаться [Він облаявся зо всіми (Васильк. у. — Сл. Гр.)]. Ср. облаяти, облвиконком, -му (обласний виконавчий комітет) облисполком (областной исполнительный комитет). облвно (обласний відділ народної освіти) облонб (областной отдел народного образования). облёгшешш 1) облегчённый; 2) техн. облегчённый [Ми [робітники заводу «Більшовик»] прийняли на себе такі зобов'язання: освоїти і виготовити 3 нових машини, розробити конструкції 9-ти нових продуктивніших автоматизованих і облегше- них машин та апаратів (Рад. Укр., 1957,/)]. \>блегшеність, -ності техн. облегчённость; ~ть конструкції облегчённость конструкции. облёгшення 1) облегчение [Чуття облегшен- ня.. зараз же затьмилося якимсь несказанно гірким докором (Фр.)]; 2) техн. облегчение. <іблегшйти см. облёгшувати. облегшйтися см. облёгшуватися. облёгшування облегчение. облёгшувати, -шую, -шуєш, облегшйти, -шу, -шиш 1) облегчать, облегчить; ^шйти душу разг. облегчить душу; 2) техн. облегчать, облегчить. облёгшуватися, -шуюся, -шуєшся, облегшйтися, -шуся, -шйшся 1) облегчаться, облегчиться; 2) (только несоверш. — в верховой езде) спорт.у воен. облегчаться; зватися на ліву ногу облегчаться на левую ногу; 3) страд, з. (несоверш.) облегчиться; облегчаться; ср. облёгшувати 1—2. облёгшуючий 1) облегчающий; 2) облегчаю- пшл. Ср. облёгшувати 1—2; 3) облегчаю- ігиіі; ср. облёгшуватися 2. обледащіти, -щію, -щієш редк. разлениться, облениться. См. ещё зледащіти 1. обледенити, -ню, -ниш оледенить; (покрыть льдом — ещё) обледенить. обледенілий 1) обледеневший, обледенелый [Там, біля сліпої шкапини, метушився змучений, обледенілий водовоз (Ільч.)]; 2) оледенелый. Ср. обледеніти 1—2. обледеніння 1) обледенение [Лід, білий, схожий на фарфор, товщиною з долоню, покрив весь літак. Фарфорове обледеніння найстрашніше (Веч. Київ, 1957, VI)]; 2) оледенение. Ср. обледеніти 1—2. обледеніти, -нію, -нієш 1) Обледенеть; 2) (превратиться в лёд) прям., перен. оледенеть [Вишневська: В пустому, дріб'язковому колі його знайомих., в мені заглухли всі кращі душевні якості, обледеніли всі благородні поривання (перекл. з О. Остров- ського)]. облёжувати, -жую, -жуєш (що) разг. редк. вылёживать (где) [Миколай сьогодні по морю ходить, а ми, бач, берег облежуємо • (Янов.)]. облесливий, редк. облесний льстивый; (угодливый разг. — ещё) умильный, уст. ласкательный; (только о речи — ещё) сладкоречивый [Розумна й добра, але хитра й облеслива, Сиклета швидко постерегла дідові норови і підійшла під його смак (Н.-Лев.); Облесливий, як собака (Ном.); Спадав [перелесник] летючою зорею в хату, А в хаті гарним парубком ставав, Облесливим — речами і очима (Л. Укр.)\ Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Кач.)]. облесливість, -вості, редк. облесність, -ності лісгйвость; умильность; сладкоречивость [Зося зрозуміла, що вже переборщила трохи й переступила міру в прихвальбі й облесливості (Н.-Лев.)]. Ср. облесливий. облесливо, редк. облесно нар. льстиво; умильно; сладкоречиво [Степанида Сидорівна ласкаво та облесливо розмовляла з ним (Н.-Лев.); Всі вітаються з ним сердечно і облесно і не дорікають йому в очі за те, що припізнився (Черемш.)]. Ср. облесливий. облесний см. облесливий. облесник льстец; уст. ласкатель. облесниця льстивая (сущ.), редк. льстйца. облесність см. облесливість. облесно см. облесливо. облетілий облетевший, разг. облетелый. облетіти * см. облітати 1. облетіти 2 см. облітати 3. облещувати, -щую, -щуєш (когб, що) льстить (кому, чему). обливання обливание. обливати, -ваю, -ваєш, облити и обілляти (обіллю, обіллєш) обливать, облить; (сразу, со всех сторон — ещё) обдавать, обдать; (в большом количестве — ещё) окачивать, окатить [Під ногами зелений острів, що його обливають блакитні води далеких гір (Коцюб.); Так мене й облили сльози (Вовч.); Холодний піт обілляв бідного кравця (Коцюб.); Сонце на заході обливало хмари кривавим світлом (Фр.); Бліде світло облило предмети довкола (Фр.)ї В кухні дужче загуркотіли посудом. Я уявив собі, як старший кухар обливає окропом з мідного бака засалені миски й ложки (перекл. з Беляева); Кухар зробив з юшки густий розсіл, облив ним рибу й зцідив розсіл (Н.-Лев.)]. обливатися, -ваюся, -ваєшся, облитися и обіллятися (обіллюся, обіллєшся) 1) обливаться, облиться; обдаваться, обдаться; окачиваться, окатиться [Холоднім потом обливалась Маланка, вся терпла і гострим оком вдивлялась у пітьму (Коцюб.); Застогне Марія, обіллється гарячими сльо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)