Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обл 33 обл замита й замовкне (Мири.); І степ, і очерет облились рожевим світом (// -Лев.)\ Серпе її обливалося кров'ю, сльози заливали очі (Коцюб.)\ Увійшовши в село, перші піхотпі частини, крім води, нічого для себе не вимагали.. Одпі пили її відразу по чверть відра, інші поливали голову або похапцем обливалися до пояса (Віль- де)\\ 2) страд, з. (несоверш.) обливаться; обдаваться; окачиваться. Ср. обливати, облизаний облизанный [Дзвенить суха весна, гуде зелений дуб на згір'ях, і облизане каміння сміється до сонця (Гонч.)]. облизати см. облизувати, облизатися см. облизуватися, облизень, -зня (в самостоятельном употреблении редко) разг. шутл. отказ [Отак не один богослов з облизнем поїхав (Свидн.)]; їсти ^зні разг. шутл. глотать слюнки, облизываться [Ю д а: ..Я дбав про харч, про хату для гурту цілого і про старців.., а сам голодний, збіганий, як пес, їв об- лизні та думкою, як дурень, мав багатіти... (Л. Укр.)];п і й м а в, спіймав ~-»зня {при еде) разг. мимо рта прошло; піймавши, спіймавши <-*>зня (при еде) разг. несолоно хлебавши [Вона, бачите, думала, що на цілий4 тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши (Фр.)]; піймати, спіймати (з'їсти, вхопити, дістати, скуштувати) ~зня разг. шутл. остаться ни с чём, остаться на бобах, остаться при пйковом интересе; потерпеть неудачу; (только при сватанье) получить отказ [Ледар літо спав, восени облизня спіймав (прислів'я); Турн, облизня в бою піймавши, Зубами з серця скреготав (Котл.); Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня (Н.-Лев.)\. облизнути см. облйзуватп. облизнутися см. облизуватися, облизувгвня облизывание, облизувати, -зую, -зуєш, облизати, -лижу, -лижеш и однокр. в. облизнути, -ну, -непі облизывать, облизать, облизнуть; (мног. разг. — ещё) перелизывать, перелизать [Галина смакувала варення, мов дитина, па- віть ложечку облизувала (Коп.)\ Вдалася загадочка .гожа, Аж губи облизав дідок (Гл.); —За наше щастя, — швидко облизнувши губи і уважно дивлячись на Ніну, проголосив Косепко (Собко); Вікна паничевого дому курились димом. Вогонь ліз по завісах в'юнкий, веселий і вже облизував лутки знадвору (Коцюб.)]; О ~зати макогона перен. разг. потерпеть неудачу; <-^вати пальчики перен. разг. облизывать пальчики [Аж тоді віддалася, як знайшовся такий гарний, такий гарпий, як вона буде, — аж Росолинщанки пальчики облизуватимуть (Свидн.)]. облизуватися, -зуюся, -зуешся, облизатися, -лижуся, -лижешся и однокр. в. облизнутися, -нуся, -нёшся облизываться, облизаться, облизнуться [Він [звір] облизувався, ніби перед ласою стравою (Ільч.); Взяв я пряничок, дивлюся, І облизуюсь, сміюся... (Гл.); Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо (Шевч.); — Як сяє тоді краса вашого лиця! — Зося аж облизнулась, а старша сестра вже давно кмітила за Зо- сето та Якимом (Н.-Лев.)]. облйнути, -лину, -лйнёш поэз. редк. облететь. облипати, -паю, -паєш, обійпнути, -ну, -неш 1) (чем) разг. облипать, облипнуть [Кущі винограду облипли блідо-зелепими кетягами (Коцюб.)]; 2) (что) облеплять, облепить [Розмоклий чорнозем облипав колеса, і коням було важко тягти віз... (Бойч.); Денце макітри облипли мухи, наче насіли на щось солодке (Коцюб.)]; см. ещё обліплювати 1. облисілий облысевший, облыселый; оплешивевший [Пархоменко скинув сиву шапку і рукавом куртки витер облисілий уже череп (Панч)]. облисіння облысение [Навколо старих вогнищ ураження з'являлися нові плями облисіння (Соц. тварин., 1956, 2)]. облисіти, -лйсГю, -лйсіг.ш облысеть; оплешиветь [Олена не впізнала його. Орест Білипський був тепер з бородою, яка майже до очей закривала його обличчя. До того ж облисів ганебно (Вільде)]. облиствлений с.-х. облиственный [Посівний еспарцет — ранньостиглий, добре облиствлений, але не досить зимостійкий (Колг. вироби, енцикл.)]. облйствленість, -пості с.-х. облйствепность [Для боротьби з бур'янами необхідно овочеві культури з повільним ростом і слабкою облиствленістю.. чергувати в сівозміні з культурами, що утворюють велику листову поверхню (Колг. вироби, енцикл.)]. облйствлення с.-х. облйствепность [Поживна цінність сіна суданки і могару значною мірою залежить від облйствлення рослин, бо в листі міститься найбільше поживних і мінеральних речовин (Колг. Укр., 1956,7)]. облити см. обливати. облитий, обіллятий, обл. обГлляний облитый; обданный; окаченный [Нелю, іноді замур- зану варенням чи облиту кавою, як тільки хто приходив з чужих, хапала Марніш на руки і несла гостям перед очі (Вільде); 3 розпеченими обличчями, обі- лляні потом, ..метушаться люди коло вогню (Коцюб.); Найближчі вулиці, облиті місячним світлом, були пусті (Фр.); Олег і Уля мовчки подивились на могили, обілляті загравою (перекл. з Фадеева)]. Ср. обливати. облитися см. обливатися. облихословити, -влю, -виш разг. уст. очернить, оклеветать. облицювальний, облицьовувальний облицовочный [Облицювальні плитки робили в Опішнянській промисловій артілі (Во- лош.)]\ <^>т матеріали облицовочные материалы [Введення вдію Харківського і Київського заводів покрівельних і облицювальних матеріалів., повністю ліквідує розрив між потребою і виробництвом покрівельних матеріалів на Україні (Звіт 3—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)