Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обл 34 оОл ЦК КП(б)У XVI з.); Значно збільшити випуск нових високоякісних опоряджувальних і облицьовувальних будівельних матеріалів (Директиви XIX з. партії)]. облицювання облицовка [Будівельники висотного будинку приступили до трудомісткої роботи —облицювання висотної частини (Рад. Укр., 1951, VIII)]. облицювати см. облицьовувати. ибіпць^і'аиий облицованный [Поблизу Дау- гави височить великий п'ятиповерховий будннж, облицьований керамічними плитами (Рад. Укр., 1952, XI)].^ облицьовувальний см. облицювальний. облицьовування облицовывание, облицовка [Із звичайного піску та інших місцевих матеріалів можна одержати дуже міцну і гарну черепицю для покрівлі, плитки для., облицьовування стін (Рад. Укр., 1957', III)]. облицьовувати, -цьовую, -цьовусш, облицювати, -цюю, -цюєш облицовывать, лицевать, облицевать [Облицьовувати мають декоративною керамікою, виробництво якої виросло і розквітло від старого кореня місцевих народних промислів (Волош.)]. облицьовуватися, -цьовується страд, з. облицовываться [Нижня частина стін, що заглиблювалася в грунт, облицьовувалась дерев'яними дошками або обаполами (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]. обличитель, -теля редк. обличитель [Суворий обличитель суспільного зла, Вишен- ський, проте, був безсилий вказати своїм землякам вихід з тяжкого становища (їст. укр. літ.); Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих (Шевч.)\. См. ещё викривач 2. обличительний см. викривальний 2. обличкований см. облицьований. обличковування см. облицьовування. обличковувати, -ковую, -ковуєш см. облицьовувати. обличкувальний см. облицювальний. обличкування см. облицювання. обличкувати, -кую, -куєш см. облицьбвувати, облицювати. обличчя 1) лицо, обл. обличье; уст., поэз., церк.тік [По обличчю сержанта не можна було вгадати — жартує він чи говорить серйозно (Гонч.); ..народник в теорії цілком так само є Янусом, який дивиться одним обличчям в минуле, другим — в майбутнє.. (Ленін); Але око моє вже впало на чорні обличчя святих, а поруч з ними пе менше чорні — мужичі (Коцюб.)]; ~чя — кров з молоком разг. лицо — кровь с молоком; ^чям до кого, до чого лицом к кому, к чему [Мужчина обернувся обличчям до вулиці (Фр.)]; змінитися н а ~чі измениться в лице [Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було пізнати (Н.-Лев.)]; знати н а ^чя знать в лицо; ні кровинки н а ^чі разг. пи кровинки в лице; обрис "^чя поэз. уст. очерк лица; подібні до себе з ^чя похожи между собой (друг па друга) лицом [Всі кажуть, що ми [з матір'ю] подібні до себе пе тільки з обличчя, але й характером і вподобанпями (Коцюб.)]; 2) перен. лицо, облик, книжн. обличье; (о внешних характерных приметах и очертаниях) поэз. лик [Радянський лад докорінно змінив обличчя міст нашої країни (Рад. Укр., 1954, І); У майстерні відомого баталіста М. С. Самокиша Трохименко засвоює реалістичні настанови, тут вже визначається його творче обличчя (Мист.у 1955, в)]; ^чяписьмепника облик писателя. облишати, -шаю, -шаєш, облишити, -ш>, ¦шиш оставлять, оставить; (перен. — еще) покидать, покинуть [Побравшись із Ганною Сомківною, дочкою переяславського козака, він [Богдан Хмельницький] облишив Січ і вписався до реєстрового війська (Панч); Роздратування почало облишати директора (Шовк.)]; ~ш!, ~ште! оставь!, оставьте! [— Карпушо, облиш! — кричала вона здалеку, певпа, що той першим почав бійку (Борз.)]; <—• шмо (^ште) жарти! разг. шутки в сторону!, шутки прочь!; "^»ште мене! оставьте меня! [ — Облиште мене, — відрубав Крайнев, але Дорн і не думав пропустити таку слушну нагоду (Собко)]. облишатися, -шаюся, -шаєшся, облишитися, -шуся, -шишся разг. оставаться, остаться [Вон:і оселяться в слободі, вона хазяйнуватиме, а він з Січі наїздитиме додому, а то й зовсім облишиться на господарстві... (Коцюб.)]. облишений оставленный; покинутый [Запах паперів, наче дух людини в облишеній домівлі, вився в шухлядах (Риб.)]. Ср. облишати. облишити см. облишати. облишитися см. облишатися. обліг, -логу с.-х. разг. лог, залежь (За снули верби на облозі, І вітер задрімав (Гл.)]; лежати (стояти) ^логом разг. лежать впусте [Грунт до грунту все придасться, хоч би мав і облогом лежати, то бодай коні попасете (Фр.); Хай би туга облогом лежала, а ти б собі пшениченьку жала (Л. Укр.); А наші ниви сумежні, орю я свою — і дивпо мені, що Карпова стоїть облогом, пе орана (Коцюб.)]. облігаційний облигационный. облігація облигация [А потім підійдеш до п'ятого вікна і здаси облігації.. Теж нехай запишуть на оборону країни (Куч.)). обліжний, разг. обложний обложной [Зупинився біля дверей і, оглядаючи обліжне небо, не відважувався рушити з місця (Шиян); Дощі йшли невпинні, обложні її вітряні (Ваш)]. обліжок, -жка уменыи. разг. лог, залежь [Впав сніжок на обліжок, на яру пшеницю (Чуб.)]. облізати см. облазити г. облГзлий облезлый, облезший, обл. гунявый; (о животном — ещё) линялый; (потерявший оперение разг. — ещё) квёлый [Кажан на самісінькі очі насунув облізлу хутряну шапку (Донч.); В його облізлій фігурі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)