Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

ноб
466
лоб
ранком Пріська вийти з хати — ніяким
побитом дверей відчинити! (Мирн.)].
побити, -б'ю, -б'єш 1) побить; (сильно разг. —
ещё) поколотить, отколотить, (сильнее)
избить, исколотить; (наказать розгами и
т. п. — ещё) высечь, отодрать, (слегка)
подрать; (многих, всех— ещё) перебить,
(сильно) переколотить [Мій Дядько деколи
мене поб'є й полає — Та й суне в руку
медяник (Боров.)] — Що з тобою таке:
чи ти здужаєш, Чіпко? — .. Побили сучі
сипи до живого тіла, — як печене,
болить... (Мирн.)]; 0 ^бйла нас лиха
година разг. пришло к нам несчастье,
постигло нас несчастье [Сину мій, сину,
побила нас лиха година... Пропали ми,
бідолашні, загинули... (Коцюб.)]; бодай
'[же] вас злидні ~»бйли разг. чтоб
| вам несчастье, чтоб к вам несчастье
пришло, пусть бы вас несчастье постигло
[Бодай же вас, цокотухи, Та злидні
побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина
породила (Шевч.)]; поклони ^ти рел. уст.
поклониться земным поклоном [Молоді
стали, побили поклони, поцілували образ і
помінялись перснями (Н.-Лев.)]; 2)
(уничтожить, умертвить многих) побить,
перебить; (людей книжн. — ещё) избить [Оце
вам за мої курчата, що свекруха побила
(Н.-Лев.);—Ой, лишенько... бабу&ю... Ой...
горенько тяжке... — з плачем ледве
вимовляла дівчинка. — Яз хутора...
розбишаки були... усіх побили... порізали...
(Мирн.)]; 0 '—била б мене свята
земля разг. уст. задавила б меня
святая земля [Та я вас і пальцем не торкну,
побила б мене свята земля, коли брешу
(Коцюб.)]; ~бйв грець разг. хватил
удар, фам. хватил кондрашка; ^ бяТі
тебе, мене сила божа! разг.
уст. побей (убей) тебя, меня сила божья!
[— Побий тебе сила божа! Що то він
виробляє? — дивувались робочі (Мирн.)];
грім би тебе, мене ^ бив! разг.
разрази тебя, меня гром! [Перун:.. Бабо!
Грім би тебе побив! Ти мене зарізала!
(Фр.)]; 3) (повредить— преим. во
множестве) побить; (разбить, сломать — ещё)
перебить, разг. переколотить [Через двір
не йди, жалю не роби, Бо я з того жалю
відерця поб'ю (Чуб.); Як бідну первістку,
Дочасну, морози поб'ють, І кущик любистку
Холоднії роси поллють, — Не плач, моя
роже, Весна переможе! (Л. Укр.); Розва-
лявши піч, побила кочергою горшки на
полиці (Н.-Лев.); Дай дурневі макогон, —
• він і вікна поб'є (приказка); — Я поб'ю
на тобі оце мотовило на трісочки, як ти
не впиниш своєї жінки! — крикнув Кай-
даш (Н.-Лев.)]; 4) (победить) разг. побить;
(разбить — ещё) поразить; (превосходя в
численности, количестве) подавить; '—ти
противника військовою
технікою подавить противника военной
техникой; ~ти рекорд побить
рекорд; 5) обл. украсить [Вистроїв тростя-
пий палац, маковим цвітом побив (Чуб.)].
побитии 1) побитый; поколоченный,
отколоченный; избитый, исколоченный;
высеченный; перебитый; переколоченный [Пес
підійшов до побитого оленя і ніжно його лизнув
(Трубл.); За наше жито та ще нас і побито
Ном.)]; 2) побитый, перебитый; избитый
А серед табору., стоїть отаман та
напівжартом наказує чумакам зібрати
побитих розбійників та скласти на вози (Но-
цюб.); Оддзвеніли коси, одшуміло жито і
лягло в покоси, наче рать побита... (Сос.)];
сплять як ^ті спят как убитые
[Бурлаки покотом полягали на соломі
й спали як убиті (Н.-Лев.)]; 3) побитый;
перебитый; переколоченный [Сиротою стоїть
над шляхом хата, з побитими вікнами,
нетоплена (Мирн.); Як раннім морозом
побитії квіти Головоньку сумно додолу
схиляють, — ..Так молодіж наша: зрости
не успіє Та по-молодецьки па світі
пожити, Дивись, а у нього волосся сивіс,
Поглянь, вже у нього і серце розбите (Коцюб.)];
4) побитый; поражённый; подавленный
[Три рази йшли на штурм жовніри і
кожного разу відходили побиті (Кач.); Я
півночі проплакала після тієї споречки. Не
тому, однак, щоб я почувалась
ображеною або «побитою по всіх пунктах», ні
(Л. Укр.); — Ти, сину, нічого не вдієш,
а собі лиха накоїш.., — промовив Джеря
та й умер, побитий лихою годиною
(Н.-Лев.)]; О ~тий міллю источенный
молью [Тьотя безпорадно тримала на руках
свою залежачу, побиту міллю корсетку
(Гонч.)]; обличчя, ~те віспою
лицо, изрытое оспой [Це вже був
справжній козак з обличчям, хоч побитим віспою
але таким же мужнім, як і в батька (Панч)].
Ср. побити 1—4.
побитися, -б'юся, -б'єшся 1) побиться;
(разбиться от ударов, толчков разг. — ещё)
поколотиться; (упав или ударившись обо что-
нибудь, причинить себе ушиб) расшибиться
[Ай, ті груші побились, потовклись
(Коцюб.); Пішла по воду, відра побила. Я ж не
побила, постановила, з гори покотились,
да й самі побились (Метл.); Дуже мені
прикро, що ти знов впала та побилась
(Коцюб.)]; 2) (устроить драку) подраться;
(нанося царапины разг.—ещё) расцарапаться;
(слегка) шутл. поцарапаться [Раз Микола
полаявся і трохи не побився з отаманом
(Н.-Лев.)]; 3) (приложить усилия,
добиваясь чего-нибудь) разг. побиться [Він
після Грицькової смерті наслідував його
добро і зовсім би заможним зробився,
коли б пильнував одного. А то па всі
сторони кидається, то шевцем би він
зробився, то столяром би став.., поб'ється
тиждень-другий та й кине (Мирн.)];
О^тпся об заклад побиться об
заклад [Я в д о х а: ..Сперечались-спереча-
лись, а далі побилися об заклад. Постій
же, кажу, як приїде Галя, то ти ^сама
будеш поратись біля печі, а як ні — то я
тобі стьожку куплю... (Мирн.)].
побиття 1) кн иж.н. избиение [Уряд навмисне
довів до повстапня пролетаріат [в січні
1905 р.], викликавши барикади побиттям
беззбройних, щоб придушити це повстання

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)