Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иоб 467 поб в морі крові (Ленін)]; 2) спец, побйтие; ^тя рекорду побйтие рекорда. побігайка разг. непоседа (ж. р.) [—Мабуть, уже кудись майнула, побігайка, — подумала генеральша та й вийшла довідатись. Уляни в дівочій не було (Мирн.)]. побігайчик: зайчик- ^к быстро бегающий зайчик [У долині На стежині Під дубком Стрівся Зайчик-Побігайчик 3 їжачком (Ст.)]. побіганки, -нок разг. беготня [Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Мирн.)]; бути па ^ках быть на побегушках [Спершу крамницю мив та на побіганках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Мирн.)]. побігати, -гаю, -гаєш побегать; (суетливо — ещё) пометаться [Любив він і погратись з товаришами і побігати (Донч.)]. побігеньки, побігашкп: бути на <-~ках разг. быть на побегушках [10 сов: Років зо два був на побігеньках, різні комісії справляв: і за горілкою бігав, і за пирогами, і за квасом (перекл. з О. Островськогп)]. побігти, -біжу, -біжиш побежать; (быстро пойти куда-нибудь и возвратиться разг. — ещё) сбегать; (помчаться— ещё) понестись; (о жидкостях и т. п. — ещё) потечь, политься [Гаркуша одразу побіг до командира полку (Куч.); Стежка понад Россю раптом вихопилася з-поміж скель і побігла вниз, до села (Сміл.); — Де ж хазяїн? Чому він не йде торгуватись? — Він у хату пішов.. Побіжи лишень, Петре, та кликни! (Мирн.); Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем (Коцюб.); Тут сльози аж до серця підступили.., як побіжать річкою з очей (Квітка)]; 0 у т і к не втік, а ^ти можна погов. ушёл не ушёл, а побежать можно или попытка — не пытка, спрос не — беда. побіда редк. победа [Або смерть, або побі- да! (Фр.); Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев.)]. аобіденний разг. редк. горемычный [Стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид (Коцюб.); Ті багатирі усього лякаються, побіденні душі, їй же богу (Вовч.)]. побіденник разг. редк. горемыка, бедняга [Вареники-побіденники в окропі кипіли, велику муку терпіли (Ном.)]. побідймнй побед ймый [Стихія — вона по- бідима (Дор.)]. побідит спец. победит. побідити см. побіждати. побідитовий спец. победитовый. побідкатися, -каюся, -каєшся поплакаться, книжн. посетовать, разг. поохать [Зорять усі на бабусю, чогось сподіваються. Побідкалась та, стала жалувати дітей (Вас); Лукія пожурилася, побідкалася, як дізналась від Орини про розмову з батюшкою (Горд.)]. побідний поэз. победный [Уставай, народе мій, На побідний, правий бій! (Шпак); Побідний одлунав салют, — Давно його ми ждали (Воскр.)]. побідник редк. победитель. побГдниця редк. победительница [їй здалося, що вона зісталася побідницею над Анто- сею (Н.-Лев.)]. побідніти, -цію, -нієш и побіднішати, -шаюг -шаєш стать беднее, обеднеть; (о многих— ещё) победиёть (разг.). побідно нар. поэз. победно [— Вперед, вперед!— побідно сурма гра (Нех.); В повітрі й на землі побідно З пекельним ворогом б'ємось! (Криж.)] , побідоносець, -носця победоносец. побідоносний победоносный [Радянські письменники створили талановиті твори, присвячені побідоносній боротьбі радянського народу проти фашизму (Літ. газ., 1950, ШI побідоносно нар. победоносно. побідувати, -дую, -дуєш победствовать; (испы* тать лишения, помучиться) разг. помытариться, фам. помыкаться [Крамниці тут є, в Кучук-Узені навіть добра, тож можна все дістати. А то й побідуємо, недовго вже, й місяця нема (Коцюб.)]. побіждати, -даю, -даєш, побідити, -джу, -дйш редк. побеждать, победить [Отаман Матяш старенький на доброго коня сідає, Шість тисяч турок-яничар побіждає (дума); Ярослав: Та не пройшли намарно ці труди -— Всіх ворогів я нині побідив (Коч.); їй здалося, ..що вона побідила й серце молодого папича (Н.-Лев.)]. побіждатнея, -дається страд, з. побеждаться [Дух ліпощів побіждасться духом працьовитості (Коцюб.)]. побіжний попутный; (не слишком внимательный, поверхностный) беглый [Нагорний пересвідчився, що важливу справу в побіжній розмові не розв'язати, обіпяв при нагоді повернутись до неї (Горд.)]; ^ний огляд беглый обзор; <^»ний погляд беглый взгляд. побіжність, -ності беглость. побіжно нар. попутпо; бегло, мельком; (между прочим) вскользь, мимоходом, разг. походя [У березні з району прибув план весняної сівби. Гаркуша побіжно проглянув його (Ряб.)]; він чув про це тільки ~но он слышал об этом только мельком; глянути ~но взглянуть мельком [Учитель побіжно глянув на конверт закордонного листа (Янов.)]; згадати про щось ~но упомянуть о чём-нибудь вскользь, упомянуть о чём- нибудь мимоходом. Ср. побіжний. побій, -бою 1) разг. побои; книокн. избиение [Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Ном.)]; 2) уст. бой [Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою G7. п. — Сл. Г р.)]. побік разг. 1) нар. рядом, разг. обок [— Ти думаєш, — ..почала Галя, — ..легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей?., (Мирн.)]; 2) предл. вбзле, разг. обок. побіл, -лу побелка. ЗО* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)