Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лоб 468 поб побілений 1) побелённый; убелённый; отбелённый [Багато тут одноповерхових будиночків, добре побілених зовні (Шиян)]; 2) полуженный, лужённый (прич.), лужёный (прил.); перелуженный [Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (Коцюб.)], Ср. побілити 1—2. побілення побелка. побілити, -білю, -білиш 1) побелить; (сделать совеем белым кпижн. — еще) убелить; (кончить белить) отбелить [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною (Коцюб.); Хай час і труд побілять нам волосся, Ми юності нікому не здамо! (Рил.)]; 2) (покрыть полудой) полудить; (вылудить всё, много — ещё) перелудить. побілілий побелевший [Розвиднялося саме. Осокори в садочку, неначе намальовані, стоять на побілілому небі (Тесл.)]. побіління побелёние. побіліти, -дію, -дієш побелеть, обл. обелиться [Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів як сніг (Котл.); Сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (Гонч.); Ви в наймах виросли, чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й умрете! (Шевч.)]. побілішати, -шаю, -шаєш побелеть [Побілішав, заколивався від вітру ковиль, наче поповзли землею сірі пасма туману (Тулуб)]. побілка побелка [Стіни, не прикрашені жодним портретом чи фото, сяяли свіжою побілкою (Собко)]. по-білоруському, по-білоруськи нар. по-белорусски. побідувати1, -дую, -луєш спец. освежевать, высвежевать. побідувати2, -лую, -луєш (произвести побелку) редк. побелить [Олеся звеліла в суботу побідувати прихожу й світлицю (Н.-Лев.)]. побілювання побелка [На Полтавщині і в гуцулів можна ще зустріти своєрідні рублені хати без обмазки і без побілювання стін усередині (Дерев, зодчество Укр.)]. побіл юв а ти, -люю, -люєш редк. белйть; (делать совсем белым книжн. — ещё) убелить [Відмінною рисою комори є те, що зруб ніколи не вкривали обмазкою і не побілювали (Дерев, зодчество Укр.)]. См. ещё білити 1. побіля 1) нар. возле, около; живемо ми самі, побіля нема (немає) нікого живём мы одни, около нет никого; 2) предл. возле, около, подле [Морська вода, така прозора, побіля берега плющить (Забіла)]. побільшання увеличение. побільшати, -шаю, -шавш 1) увеличиться, стать больше; (о шуме и т. п. — обычно) усилиться; (стать крупнее) покрупнеть; (появиться в дополнение к чему-нибудь) 1 прибавиться [Тепер вона вже виросла, набралася сили і руки побільшали (Коцюб.); Гомін ще побільшав (Л. Укр.); А та [Жаба] не слуха... дметься... дметься... «Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я?» (Гл.); Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало (Чуб.)]; 2) (стать старше) подрасти [Пасла [Пріська] громадські гуси, пасла свині, телята, поки побільшала (Мирн.); Малі діти, мале й лихо; побільшають — погіршають (Чуб.)]. побільше нар. разг. 1) побольше [— А оці матроси з дівчиною теж у вас заслужені? — Заслужені, мамашо, ще з Одеси. Коли б нам побільше таких... (Куч.); Побільше їж, а поменше говори (Ном.)]; 2) (в большинстве случаев) большей частью. побільшений увеличенный; преувеличенный [Побільшена тінню кудлата Сашкова голова відбивалась на стіні (Коп.); Поглядаючи скоса на щільно стулені жінчині вуста, він з побільшеною жвавістю скинув з себе свиту (Коцюб.)]. Ср. побільшувати. побільшення увеличение; преувеличение. Ср. побільшувати. побільший обл. больший [Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати (Н. п.— С а. Гр.)]. побільшити см. побільшувати. побільшитися см. побільшуватися. по-більшовйцькому, по-більшовицькії нар. по-большевйстски [Заздрість повинна переходити в змагання, це по-нашому, по- більшовицькому (Донч.)]. побільшування разг. увеличение. побільшувати, -шую, -шуєш, побільшити, -шу, -шиш разг. увеличивать, увеличить; (неестественно—ещё) преувеличивать, преувеличить [її чорні коси лисніли на сонці, мов чорні гадюки лиснючі, а червоне намисто ще побільшувало рум'янець на її щоках (Н.-Лев.)]. побільшуватися, -шусться, побільшитися, -шиться увеличиваться, увеличиться [Тривога за мужа і неспокій, викликаний ІОль- циним білетом, побільшувалися раз у раз (Фр.I побільшуючий разг. 1) прич. увеличивающий; 2) прил. увеличительный; «^че с к л о редк. увеличительное стекло [Тихович пильно обдивляється кожний корінець, підсовуючи інколи під побільшуюче скло (Коцюб.)]. побір, -бору уст.\1) побор; (чаще мн. ч.: побори, -рів) поборы [Подать, збори, побори, викупне, лихі порядки, що завели пани і правителі, людей давлять (Горд.)]; 2) (плата за незаконные действия) взятка. по-бірманському, по-бірманськи нар. по-бир- мански. побіснуватися, -нуюся, -нуешея побесноваться. побіч разг. 1) нар. рядом, разг. обок [Десь побіч гуркотів важкий трактор чи танк (Пере.); Подавсь і Семен із плугом на ниву. Побіч із ним на своїй різі орав Роман (Коцюб.)]; 2) предл. возле, разг. обок [Побіч хати його матері стояло багато інших, подібних (Фр.)]. побічний 1) побочный; (не имеющий непосредственного отношения — ещё) посторонний; (второстепенный—ещё) вторичный; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)