Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лоб 469 иоб (непрямой — ещё) косвенный [3 нових видів фосфорних добрив широкого застосування набере мартенівський фосфатний шлак, одержуваний як побічний продукт при переробці фосфористого чавуну (Наука і життя, 1956, 7); Реформи, говорили ми завжди, с побічний продукт революційної класової боротьби (Ленін); «Роман міжгір я» був новим етапом у творчому розвитку Івана Ле.. Тут письменник виявив неабияку майстерність у розробці як основного сюжету, так і побічних сюжетних ліній, що особливо важливо ( в епічному творі (Іст. укр. літ.)]; <^ні міркування побочные соображения, посторонние соображения; 2) юр. косвенный; <*-ні докази косвенные улики; 3) (находящийся по сторонам чего-нибудь) боковой; (находящийся вокруг чего-нибудь) окрестный, уст. окольный [Гості., реготались, аж одляски лунали по бібліотеці та побічних покоях (Н.-Лев.); За річкою— вокзал.., а за ним синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Мирн.)]; 4) (находящийся в стороне от кратчайшего направления) окольный [Пішов [син] і йде собі побічними дорогами (Закарп. казки Калина)]; 5) (чужой, не состоящий в близких отношениях с кем-нибудь) разг. посторонний [Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду і посидючої праці, щоб не сміялись побічні люди (Мир і.)]. побічно нар. косвенно. поблагословити, -влю, -виш торж., церк. благословить [Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка... (Шевч.); Пов'язали молодим руки, поблагословили їх святим хлібом з сіллю (Мирн.)]. поблагословитися, -влюся, -вйшся 1) церк. получить благословение [К н у р и х а: Почула голос матушки ігумені і йду поблагословиться (Мирн.)]; 2) перекреститься [Жінки поблагословились і стали коровай ліпити (Квітка)]; 0 іще й на світ н є ~ вилось ещё и не рассвело, ещё и не забрезжило [Як узялись [миші] робити — іще й на світ не поблагословилось, а вони вже й скінчили (народна казка)]. поблаженствувати, -твуїо, -твуєш поблаженствовать. поблажка разг. поблажка [Начальство гримне на справника, думаючи, що він поблажку дає людям (Квітка)]. поблажливий снисходительный; (выражающий покровительство —ещё) покровительственный [Але ви всі разом були занадто добрі й поблажливі для нього (Коб.); Поява маленької Фені в полку викликала на багатьох обличчях бійців поблажливу посмішку (Десн.)]; ~вий тон покровй- 1 тельствепный тон [— А хочеш, то й тебе візьму, — продовжував він поблажливим тоном (Донч.)]. поблажливість, -вості снисходительность; (нестрогое, невзыскательное, мягкое отношение — ещё) снисхождение [Лесій ствердно кивнув головою: «Говори, мовляв, слухаємо». Цей рух поблажливості і зверхності теж запримітився Чумакові (Збан.); Знаючи, що присутність сторонніх не заважає художникові працювати, друзі і знайомі досить безцеремонно використовували його поблажливість (перекл. Скля- ренка)]; без будь-якої хвості без всякого снисхождения. поблажливо, (реже) поблажно нар. снисходительно; покровительственно [Христя серйозно вислухала Анрі-Жака й тільки поблажливо посміхнулась (Янов.); Поблажно дивиться Захар на слідчого (Горд.)]; ^ во ставитися, поставитися до кого, до чого снисходительно относиться, отнестись к кому, к чему; (проявлять благосклонность) книжн.у ирон снисходить, снизойти к кому, к чему. Ср. поблажливий. поблакитніти, -нїє и поблакитнішати, -шас поголубеть. поблёклий см. побляклий. поблёкнути см. поблякнути. поблйжній редк. близлежащий, ближний [На схилах поближніх Карпат ані шелеснуть високі смереки (Мур.)]. См. ещё поблизький. поближчати, -чає стать ближе; (в пространстве — ещё) приблизиться [Перекинута шаланда гойдалася на хвилях, шторм лютував без угаву. Половчисі здалося, що шаланда поближчала (Янов.)]. поблйжче нар. разг. поближе [Попхались к берегу поблйжче, Прийшли на самий перевіз (Котл.)]. поблизу 1) нар. вблизи, поблизости, невдалеке, разг. неподалёку, уст. редк. окрест; (совсем близко — ещё) около, рядом, (образно) рукой подать, не за горами [Півроку, як учителює вже Вова, а й досі не познайомився з місцевою інтелігенцією, якої поблизу було немало (Вас); Поблизу шумить, ритмічно дихає місто (Козач.); Попирхували поблизу копі (Гонч.)]; 2) предл. вблизи, уст. близ [Ми зустрілися з ним па березі Азовського моря — поблизу Матроської слобідки під Маріуполем (Смол.)]. поблизький близлежащий, ближний [Усі вони зібралися нараз і побігли в поблизький невеличкий лісок (Фр.); З поблизької ко- либи виходить старенька жінка і гукає на Жірондиста (Л. Укр.)]. побликати см. поблимати. побликувати см. поблимувати. поблимати, -маю, -масш и обл. побликати, -каю, -каєш померцать; помелькать; (о свете — ещё) помигать. поблимувати, -мую, -мусш и обл. побликувати, -кую, -куєш 1) мигать [время от времени], помигивать, мелькать [время от времени], мерцать [слегка], трепетать [слегка]; брезжить [слегка], брезжиться [слегка]; 2) (на кого-нибудь) взглядывать [время от времени], поглядывать, бросать взгляд [время от времени] [Василь сидів і спідлоба побликував на матір, як вона голосила, заливалася слізьми (Мирн.)]; ^ти о^ й- м а сверкать глазами; (бессмысленно смо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)