Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иоб 471 иоб машину.., — казали одрадяни, шпарко беручись за роботу (Мирн.)]. побої, -боїв побои [Йому замало було побоїв, він добирав способів, щоб мучити душі більше, як гіло (Фр.); Ти знав, що на мертвому побоїв нема (Квітка)]. побоїще, <бл. побойовйсько, побойовйще побоище [Політичні страйки і початок демонстрацій з приводу ленського побоїща показують наростання революційного руху робітничих мас в Росії (Ленін)] Т і р ц а: ..Гей, хто живий на сім побойовиську? (Л. Укр.); Я не знаю, чи інші діти жалувалися своїм батькам та опікунам на ті щоденні побойовцща в класі (Фр.)]. по-бойовому нар. по-боевому [В неділю з ковзанами За нами, друзі, йдіть. Суворо- вець нас буде По-бойовому вчить (Мур.)]. по-болгарському, по-болгарськії нар. по-болгарски [Я вже тепер по-болгарськи трохи тямлю (Л. Укр.)]. поболіти, -лїю, -лїєш поболеть [Що він по- скорбів тоді, що він поболів — я знаю! (Вовч.)]. поболювати, -лює разг. побаливать [Сидить на халагі, взявся за голову, поболює чогось... (Тесл.)]. побомбйти, -блю, -бйш побомбйть [Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбйть Збираються (Рил.)]. поборгувати, -гую, -гуєш разг. 1) (кому) одолжить, ссудить, дагь в долг [Гайдамака: ..Далебі, дав би карбованця, якби був не пропив учора! ..Поборгуй, будь ласкав, завтра оддам (Шевч.)]; 2) (у кого) взять в долг, занять. поборений осиленный; подавленный [Десь- не-десь лежали на землі дерева-великани, підриті й поборені віком (Коб.)]. Ср. поборювати. побори см. побір 1. побормотати, -мочу, -мочеш и побормотіти, -мочу, -мотйш побормотать. поборник кпижн. поборник, уст. ревнитель; перен. паладйп [Він [Мате Залкаї визнавав тільки реалізм у мистецтві і був пристрасним поборником реалістичного стилю в літературі (Смол.); Табір захисників і поборників миру зростає з кожним днем (Літ. газ., 1950, VIII)]. поборниця книжн. поборница, уст. ревнительница [Увінчана безсмертям Прометея, Живи в віках [Росія], поборнице свободи! (Руденко)]. поборницький книжн. поборнический [—Ви натомились, Українко, В своїй поборницькій путі? — Питають люди. — Спочивайте (Воронько)]. поборознений взборождённый, изборождённый. поборознити, -ню, -нйш взбороздить, избороздить [Війна з розгону глибоко поборознила його крутий, мов з каменю тесаний, лоб (Волоиі.)]. поборонити1, -ню, -нйш и поборонувати, -ную, -нуєш с.-х. 1) (всё) взборонить, взбороновать; 2) (некоторое время) поборонить, побороновать. поборонити2, -роню, -рониш разг. редк. запретить [Торгуй скільки тобі треба, та з якої хоч купи і скільки хоч куштуй, ніхто тобі не поборонить (Квітка)]. поборонувати см. поборонити1. побороти см. поборювати. поборотися, -борюся, -борешся побороться; (о сражении — ещё) сразиться [Він., пропонував Валентинові вийти на подвір'я і поборотися на снігу (Гонч.); Страшно буря завиває, Поборотись виклика (Граб.)-, Мулли затримують поступ, той світлий день, що сяє вже європейським народам. Проти них і треба боротися.. Біда, що нас мало, роботи багато, а ворогів ще більше... Ну, та поборемось (Коцюб.)]. поборсатися, -саюся, -саєшся побарахтаться. поборювати, -рюю, -рюєш (редк.), побороти, -борю, -бореш бороть, побороть, осиливать, осилить, одолевать, одолеть; (справляться, с чем-нибудь, пересиливать) преодолевать, преодолеть; (уничтожать силой, заглушать — ещё) подавлять, подавить [Л у- к а ш і собі випростується: Яка ти бисіра! Ось ліпше не займай, бо поборю! (Л. Укр.); Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Ном.); — Я лише до вас, пане Олесь, не по цвіти! — виговорив він насилу, поборюючи., плач (Коб.); В незвичайних умовах Вітчизняної війни зародилося бажання розповісти про людину, яка поборола в собі почуття страху (Ле)]\ протії бажання подавить желание; "-»роти своє обурення подавить своё (в себе) возмущение. поборюкатися, -каюся, -каєшся разг. побороться [Де не взялись веселі школярі, Поборюкалися в снігу пухкому, Скачали бабу та й гайда додому (Вир*.)]. пббочень, -чня боковой ремень в шлее [Жеребець два рази рвонув уперед, порвав один побочень (Ле)]. побоювання боязнь; (предчувствие опасности) опасение [Він сприйняв нове призначення з деяким побоюванням, але з величезним інтересом (Збан.); З зростаючим побоюванням стежила Регіна за кожним його кроком, кожним рухом, словом, виразом обличчя (Фр.)]. побоюватися, -боююся, -боюсшея побаиваться; (сильнее) опасаться [Люди в селищі його поважали, слухали і трохи побоювались, бо не терпів він неправди і вимагав від усіх чесності й акуратності (Риб.); Директор побоювався, що Крайнев вимагатиме для свого інституту надто багато площі (Собко)]. побоятися, -боюся, -боїшся побояться [Поховавши Максима, Явдоха сама побоялася на хуторі жити (Мирн.)]. по-бразильському, по-брамл;іьеьки нар. по- бразйльски. побраний 1) взятый; забранный; захваченный; разобранный [Богдан Хмельницький їхав оточений лісом побраних у противника прапорів і значків (Панч)]\ 2) выдерганный. Ср. побрати 1—2. побратаний редк. сдружённый; побратавшийся |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)