Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ноо .473 пой по-британському, по-брнтанськи нар. по-британски. побрити, -рйю, -риєш 1) побрить; (кончить брить — ещё) отбрйть; 2) (кого) перен. насолить (кому) [Нівроку розумний, гострий, як бритва, Саєнко не пропускав случаю, щоб не побрити своїх сильних родичів (Мирн.)]. побритий побритый, бритый .[Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (народна пісня)], добритися, -риюся, -риєшся побриться; (кончить бриться — ещё) отбриться [Василь- ченко.. побрився, надів на себе святковий чорний костюм (Вільде)]. лббрідки, -док обл. бродяжничество; піти на ~ки пойти бродяжничать [Думала вона, думала, — плакала., та й, узявши дитину, пішла на побрідки... (Вовч.)]. побріхувати, -рїхую, -ріхуєш разг. 1) врать [немного или время от времени], лгать [немного или время от времени]; подвирать, привирать [Він бреше, а ти побріхуєш (Ном.)]; 2) (о собаках) полаивать (разг.) [Тут і там сонно собаки побріхували (Козл.)]. иобродйти1, -роджу, -родиш 1) (походить) побродить [Не можна пропустити нагоди побродити в теплій ставковій воді (Донч.)]; 2) (помять) обл. потоптать [Не жаль мені тої травиці, що її побродили, тільки жаль мені того пір'ячка, що його пороняла (народна пісня)]. побродити2, -родить (о ферментации) побродить. побродити3, -роджу, -родиш (половить рыбу бреднем) спец, побродить. побродяжити, -жу, -жиш побродяжничать, разг. побродяжить. побронзований бронзированный. побронзувати, -зую, -зуєш бронзировать, побруднити, -ню, -нині загрязнить, запачкать, выпачкать, разг. замарать, вымарать, обл. помарать; (мног. или сильнее — ещё) перепачкать, испачкать, разг. измарать, обмарать, обмазать. побруднілий разг. ставший грязным, загрязнившийся [Сердито скресла побрудніла крига на річках (Іван.)]. побрудніти, -тю, -нієш разг. стать грязным, загрязниться. побрязкати, -каю, -каєш 1) побрякать; 2) (о колокольчике и т. п.) позвенеть, разд. позвикать [Невольники Побрязкали путом Понад шляхом (Шевч.)]. побрязкач разг. 1) погремушка; (в упряжи и т. л.) бубенец, бубенчик [Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є — Побрязкачі, блискучі цвяшки (Гл.)]; 2) перен. разг. редк. мелкая монета; деньги [Зварив би я пивце... тільки що треба багато заходу, та щоб повно побрязкачів у кишені... (Вовч); Аби був побрязкач, то будуть і послухачі (Ном.)]. побрязкувати, -кую, -куєш 1) побрякивать [Побрязкувала зброя на бійцях (Гонч.)]; 2) позванивать; позвякивать [Кум-полковник вкотив у двір илими кіньми, побрязкую- чи.. бубонцями (Вовч.), Побрязкували чайні ложки об скло (перекл. а Горького)], Ср. побрязкати 1 — 2. побубнявіти, -віє мног. набухнуть, разбухнуть [У мокрому горох полежав, та як. побубнявів (Харькг—Сл Гр.)]. побубоніти, -ню, -нйш побормотать [Побубонить та й замовкне (Ха^ьк. -—Сл. Гр.)]. побувати, -ваю, -ваєш побывать; (мног. — ещё) перебывать [Поки виділена боцманом команда перевозила на корабель подарунки, Віталій Назаров побував на пошті і приніс листи та газети (Ткач); То не іграшки, не- жарт—В зубах собачих побувати (Гл.)\ Де її тільки не було, де вона не побувала? (Мирн.); Першого ж дня в новому музеї столиці побувало 3000 москвичів і приїжджих (Рад. Укр., 1948, І)]. по-будённому, по-будньому нар. по-буднич- ному, по-буднишнему [Вона була одягнена по-буденному (Фр.)]. побудити, -буджу, -будиш разбудить, разг. побудить [Ранішній холод на хоче ніяк дати поспати, пройма і таки хоче побудити й таки побудить (Вовч.); В пізню добу він побудив товаришів (Н.-Лев.)]. побудитися, -будяться мног. разг. проснуться, книжн. пробудиться [То як зачало в ямі щось шипіти га свистати, аж ми побудилися і скочили всі до ями (Фр.)]. побудка 1) воен., мор. побудка [3 п'ятої години ранку, тобто з побудки, команда корабля раптом побачила боцмана Смолу таким, яким він був раніше (Ткач)]; 2) (на- мерение сделать что-нибудь) редк. побуждение [Все те, з чим раніш годився лише розум, але не приймала ослаблена воля,, не пускали до серця егоїстичні побудки,— все те з непереможною силою встало перед мене і прикликало сумління до відповіді- (Коцюб.)]. побудливий побудительный. побудлпвість, -вості побудительность. побудник побудитель [Дрібний землероб, поки він лишається дрібним, повинен мати стимул, поштовх, побудник, що відповідає його економічній базі, тобто дрібному окремому господарству (Ленін)]. по-будньому см. по-будённому. побудова построение; (о создании какого-нибудь сооружения—обычяо)стройтельство [Побудова соціалізму — результат виконання заповітів Леніна, результат великої організуючої і спрямовуючої діяльності Комуністичної партії (Біогр. Леніна); В побудові діалога, в мовних характеристиках О. Корнійчук використовує творчий досвід Горького і класиків української драматургії — І. Кар- пенка-Карого та М. Кропивницького (Іст. укр. літ.); З побудовою греблі біля міста Куйбишева на Волзі створилося водосховище (Фіз. геогр.)]. побудований построенный; выстроенный, отстроенный; возведённый; воздвигнутый; сбзданный; основанный [Халупка.. стояла поміж закинутих, з забитими вікнами осель, колись побудованих фабрикою для робітників (Коцюб); Понад вулицями і нижчими будинками побудовані естакади» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)