Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
!10б 474 ноб по яких мчать раз у раз поїзди (Л. У к р.); Наша програма вся побудована на науковому і, притому, саме матеріалістичному світогляді {Ленін)). Ср. побудувати, иобудоваїшя построение [Як і Пушкін, мав, очевидно, не велику охоту польський романтик [Міцкевич] до метафізичних мудрувань і побудовань (Рил.)]. побудування построение; (действие прям. — ещё) постройка; отстройка; возведение; воздвижение; создание [Ковпак узяв на себе побудування мосту (Верш.)]. Ср. побудувати. побудувати, -дую, -дуєш построить; (о строениях — ещё) выстроить, отстроить; (о больших строениях — ещё) возвести, книжн. рит. воздвигнуть; (не о строениях — ещё) создать; (положить начало чему-нибудь — ещё) основать [Під керівництвом більшовицької партії радянський народ побудував перше в світі соціалістичне суспільство (Рад. Укр., 1951, VIII)]; ~ти що (себе) построить что, разг. обстроиться чем. побудуватися, -дуюся, -дуєшся построиться; (окончить стройку для себя — ещё) отстроиться [Він таки підпалив Курочку, бо сам мені признався, але Курочка зараз побудувався (Стеф.)]. побуйствувати, -твую, -твуєш побуйствовать. побунтувати, -тую, -туєш побунтовать [—Так ви бунтувати?., га?.. Постійте ж, я вас побунтую! — кричить пан (Мирн.)]. побунтуватися, -туюся, -туєшся 1) побунтовать, разг. побунтоваться; 2) мног. взбунтоваться [Десь недалеко Турди в однім селі волохи побунтувалися та не хотять податок платити (Федьк.)]. побуравнти, -влю, -виш побуравить. побурілий побурелый, побуревший [В сірих сутінках, низько над землею, повзли важкі, розкошлані вітром, побурілі хмари (Ко- зач.)]. побуріння побуревие [Достигання льону характеризується побурінням коробочок і опаданням листя (Колг. вироби, енцикл.)]. побуріти, -ріє побуреть [На буграх, що їх найдужче обвівають вітри з морозами, на сонячних схилах сходи мовби побуріли (Горд.)]. побуркотати, -кочу, -кочеш и побуркотіти, -кочу, -котиш усилит. 1) побурчать; (издавая бурлящие звуки — ещё) поурчать; (о человеке — ещё) поворчать; (выражая неудовольствие — ещё) побрюзжать; 2) (о голубях) разг. поворковать, обл. поворкотать [Скілька голубів примчали До вогню, побуркотали, Посміялись, відпочили І в дорогу подалися (перекл. Л. Українки)]. побурлакувати, -кую, -куєш и побурлачити, -чу, -чпш побурлачить. по-бурлацькому, по-бурлацьки нар. по-бур- лацки [Жив він бідно, по-бурлацькому (Донч.)]. побурлачити см. побурлакувати. побурлити, -лю, -лиш побурлить. побурхати, -хае побушевать. побурчати, -чу, -чйш разг. побурчить; (издавая бурлящие звуки — ещё) поурчать; (о человеке — еще) поворчать; (выражая неудовольствие — ещё) побрюзжать [Мати трохи побурчала, що син так довго десь блукав (Доич.)Ь побуряковілий разг. [сильно] покрасневший; покрасневший, как бурак [Генерал стояв у машині, збуджений, побуряковілий, і майже роздратовано віддавав накази командирам полків (Гонч.)]. побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш уст. обасурманить. побусурманитися и побусурменитися, -нюся, -нишся уст. обасурманиться [Маруся: ..Я потуречилась, я побусурманилась в бусурманській стороні (Н.-Лев.)]. побусурменити см. побусурманити. побусурменитися см. побусурманитися. побут, -ту быт; (жизнь в её постоянных, привычных проявлениях) обиход, общежитие; (установившийся уклад жизни) образ жизни [[Лев] Толстой знав чудово сільську Росію, побут поміщика і селянина (Ленін); Я не збираюсь пригадувати епізоди з нашого воєнного побуту (Смол.)]; 2) (проживание в каком-нибудь месте) обл. жительство [Мартин читає: Мушу вам при тім сказати, що часи моєї науки., скінчилися і що я приїжджаю до Львова на постійний побут (Фр.)]. побути, -буду, -будеш побыть [Кули ж ти? Побудь у нас трошки... (Куч.); Треба побути на місці її, треба перетерпіти все те, що вона перетерпіла... (Мирн.)]. побутовець, -вця лит. разг. бытовик, бытовист. побутовизм, -му бытовизм [Для створення комуністичного майбутнього, для перемоги нашої правди в людстві нам потрібна революційна романтика і героїка, а не тьмяний побутовизм (Літ. газ., 1959, III)]. побутовий бытовой [Він [Вепеціанов] перший почав брати за тематику для своїх картин побутові сцени з селянського життя (Іван.)]. побутовський бытовйстский. побутовщина бытовщйна. побутописання уст. бытописание. побутописець, -ийсця лит. бытописатель [О. Маковея чомусь дехто вважав побутописцем міщанства (Жовт., 1956, 2)]. побутування бытование [Вона [сучасна народна творчість] все більше зближається з професійною літературою1, зберігаючи, проте, усність побутування (Рил.)]. побутувати, -тує бытовать [У дні Великої Жовтневої соціалістичної рої олюції, в дні громадянської війни і запеклої боротьби з інтервентами особливо широко побутували серед трудящих мас революційні пісні (Рил.)]. побутуючий бытующий [Реалізм професіональної музики., великою мірою базується на глибокому осягненні композитором типових інтонацій народної музики, узагальненні характерних, широко побутуючих у народі музичних інтонацій (Мист., 1955, 6)]. побучавіти, -віє разбухнуть. побучити, -чу, -чиш спец, побучить. побушувати, -шую, -шуєш побушевать [По- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)