лов 477 нов поважчати, -чаю, -чаєш отяжелеть, потяжелеть [Минуло чимало років — і крила поважчали: не зносять уже так легенько на хмари (Вас); Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? (Харьк.— Сл. Гр.): Поважчала я на два кіло (Л. Укр.)]. поваксувати, -сую, -суєш наваксить, разг. поваксить. повала обл. потолок [Він встав з місця і випрямився, досягаючи головою аж до повали невеличкої хатини (Фр.)]. повалений 1) поваленный, сваленный; опрокинутый; обрушенный; повергнутый, рит. поверженный; сражённый; свергнутый; низвергнутый, ниспровергнутый [Як вихор.., весілля промчалося Чіпчиним двором і наробило нетрохи шкоди в господарстві. Тини повалені й поламані (Мирн.)];2) свёрг- путый; низвергнутый, ниспровергнутый [Влада контрреволюційної буржуазії може бути повалена тільки силою (Біогр. Леніна)]; ^-»ний у порох повергнутый в прах [ 1945 рік приніс остаточну перемогу. Німецький фашизм був повалений у порох {Рад. Укр., 1946, XII)]. Ср. повалити1 1—2. повалення свержение; низвержение, ниспровержение [ ..пролетаріат засновує своє панування шляхом насильственого повалення буржуазії (Комун, ман.)]. Ср. повалити1 2. повалити1, -валю, -валиш 1) повалить, свалить; (мног. разг. — ещё) повалять, перевалять; (вверх дном или набок — ещё) опрокинуть; (что-нибудь построенное — ещё) обрушить; (что-нибудь тяжёлое уст. — ещё) повергнуть; (ударом и т. п. книжн.— ещё) сразить; (сбросить вниз книжн. уст. — ещё) свергнуть; (сбросить сверху книжн.— ещё) низвергнуть, ниспровергнуть [— Пропадай же ти один! — Та з тим словом так і повалив Трохима (Квітка); Щоб підготувати водоймище Братської Г ЕС, треба повалити і вивезти майже 40 мільйонів кубометрів лісу (Наука і життя, 1956, 8); Твоє пиво За серденько ухватило, 3 вороного повалило! (Боров.); Кажуть, легше повалити, Ніж звести будівлі стіни (Воронько); Тури.. — се небезпечні противники; стрілами з луків рідко кому удасться повалити такого звіра (Фр.)]; 2) (лишив власти, уничтожить, прекратить существование чего-нибудь) перен. свергнуть, книжн. низвергнуть, ниспровергнуть [Лютнева революція 1917 р. повалила царизм і встановила в Росії буржуазну республіку (Ленін)]. повалити2, -валить (начать двигаться или падать массой и т. п.) повалить [Матроси подали швартові, опустили пологий трап, натовп зустрічаючих повалив до корабля (Куч.); Двері одчинилися, знадвору в кімнату повалили клубки морозного повітря (Чорн.); Надвечір повалив густий сніг (Куч.)]; валом ^-»ти разг. валом повалить [П а л а ж к а: ..А як приїхав новий лікар, та як прочули про його лікування, валом повалили хворі (Голов.)]. повалитися, -валюся, -валишся повалиться, свалиться, уст. повергнуться; (упасть с шумом — ещё) рухнуть, обрушиться [Драбина хить — і повалилась (Гл.); Знемігся Чіпка. Як колода, повалився на лаву (Мирн.); Захарій так і поваливсь йому у ногп (Квітка)]. повалувати, -луємо, -луєте 1) полаять (о собаках); 2) (двинуться массой) обл. повалить [Молодь повалувала вся в Саїдів двір (Ле)]. поваляти, -ляю,-ляєш 1) мног. повалять(разг.), повалить, свалйть [І перших Філа, Тама- ріса [Турн] На землю махом поваляв (Котл.)]; 2) (разрушить) разг. развалить; 3) (загрязнить) разг. запачкать, замарать [Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю (Чуб.)]. повалятися, -ляюся, -ляєшся 1) поваляться [Тепер хочу., піти коло моря повалятись, поки сонце (Л. Укр.)]; 2) (мног.: потерять устойчивость) повалиться, попадать [Наїлися і нахлестались, Що деякі аж повалялись... (Котл.)]; 3) (мног.: разрушиться) разг. развалиться [Погнили Білепькі хати, повалялись, Стави бур'яном поросли (Шевч.)]. повандрувати, -рую, -руєш см. помандрувати. повантажити, -жу, -жиш погрузить [Вони [матроси], разом з місцевими художниками, розрізали її [панораму «Оборона Севастополя»] фінськими ножами по швах, скотили полотна і повантажили на бойовий корабель (Куч.)]. повантажитися, -жуся, -жишся погрузиться [Щойно повантажилась останньою рота комсомольців (ІПер.)]. повапити, -плю, -пиш уст. повапить. поваплен и іі уст. повапленный [В склепах поваплених катами, Такими ж самими, як ви, Жили ви лютими звірми, А в свині перейшли!.. (Шевч.)]; гроб ^ний перен* книжн. гроб повапленный [Гроб повапле- ний — ось чим виявилося самодержавство в галузі зовнішньої оборони.. (Ленін)]. повар, -ра повар [На невеличкому ослінчику примостився наш уже сивий повар Га- расько (Мирн.)]. по-варварському нар. по-варварски, варварски [6 серпня [1812 р.] Наполеон зайняв Смоленськ, по-варварському спалив його і продовжував свій похід на Москву (Іст. Укр. РСР)]. поварений 1) поваренный; 2) сверенный [Чи яйця вже поварені? (Васильк. у< — Сл. Гр.)]. Ср. поварити 1—2. поварити, -варю, -вариш 1) поварить; 2) (мног.: приготовить варкой) сварить [А далі давай різати пасинкові курчата: половину поварила, половину попекла (Н.-Лев.)]. поваритися, -варюся, -варишся 1) прям., перен. повариться [Сонце палить. Дедалі дужче, аж варить.. Пов'яли хлопці, поварились, як раки(?ас.)];2) (стать готовым после варки) свариться; 3) (о растениях: погибнуть от жары) разг. повянуть [Од спеки поварилося все на городі (Харьк. — Сл. Гр.)].
|