Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иов 479 нов свитянки, сіряки, в кого були, пішли на буряк (Горд.)]. повдягатися, -гаємося, -гаєтеся мног. по- одеваться (разг.), одеться; (красиво) пона- ряжаться (разг.), нарядиться [Дівчата., повдягались в ясні юпки та спідниці (Н.-Лев.)І поведений 1) поведённый; уведённый; сведённый; 2) воспитанный [От вигадав! Я не так поведена, щоб на поле їздити (II.-Лев.)]. Ср. повести2 1,3. поведенція разг. ирон. 1) обычай, разг. заведение [Се при старому [Гамзі] було. До того — як до себе, йдеш, було, а за молодого — хто його знає, яка у його поведенція (Мирн.)]; 2) (манера поведения) обращение, разг. обхождение [Дивлюся я на його [станового] і — не пізнаю... Де й поділася ота завжди привітна до мене ух- милка, ласкавий голос, приятельська поведенція? (Мирн.)]; 3) редк. мода [Стільці були з різаної дубини.., на які саме тоді пішла поведенція (Н.-Лев.)]. поведінка 1) поведение; (поступки по отношению к кому-нибудь — ещё) обращение, обхождение [Під тактикою партії розуміється її політична поведінка, або характер, папрям, способи її політичної діяльності (Ленін); Поведінка майже всіх тварин залежить у тій чи іншій мірі від погоди (Наука і життя, 1956, 7); Термічний аналіз дає можливість з'ясувати поведінку різних речовин при їх нагріванні (Геол. ж., 1953, XIII, 2); В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах (Гонч.)]; 2) разг. обычай, разг. заведение [Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати (Федьк.)]; 3) уст. редк. мода [X у с а: ..Ти ж сама, либонь, того не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на зачіски (Л. Укр.)]. по-ведмёжому нар. по-медвежьи [Він ступав м'яко, майже беззвучно, по-ведмежому, а гвинтівку ніс на масивному плечі легко, наче ціпок (Донч.)]. повезти, -зу, -зеш 1) повезти; (уезжая, взять с собой — ещё) увезти [Порадились разом, і Прокіп повіз продавати пшеницю (Коцюб.); Та й повезли Галю крутими горами, Крутими горами, темними лісами (народна пісня)]; 2) безл. перен. разг. повезти [Т як уже там не було, — А тій свині не повезло: Всі звірі на свиню гуртом напали, Сміялись, били і ганяли... (Боров.)]. повелитель, -теля рит. уст. повелитель [Пан Віміна буде в дорозі до свого повелителя, а в Чигирин в'їздитиме Осман-ага, великий посол султапа (Риб.)]. повелителька рит. уст. повелительница. повелівати, -ваю, -ваєш, повеліти, -лю, -лиш книжн. уст. 1) (кем, чем — только несоверш.) повелевать; 2) (кому, чему: приказывать) повелевать, повелеть [Вона за мене йшла, бо мати їй повеліла... (Вовч.)]. повеління книжн. уст. повеление [Криво- п і с: ..Колп на бій нас поведе? Якщо негайно, то всі повеління гетьмана для мене священні (Корн.)]. повеліти см. повелівати. повен см. повний. повергати, -гаю, -гаєш, повергнути и (реже) повергти, -гну, -гнеш рит. повергать, повергнуть [Повергала на багрянім полі [Україно] Ти зухвалих шляхтичів у прах (Рил.)]; ~ти до ніг уст. повергать, повергнуть к ногам. повергнутий, повергнений, повершений рит. повергнутый, поверженный [Так вони стояли над поверженим зрадником і вбивцею (Я нов.)]. повередувати, -дую, -дуєш покапризничать, разг. поприверёдничать. поверещати, -щу, -щйш поверещать; повизжать [пронзительно]; покричать [визгливо]. повёрженпй см. повергнутий. поверзтйся, -зёться разг. показаться, померещиться; (о приятном — ещё) пригрезиться [Так вився ж той шляшок кудись далі за те місто... І поверзлось мені, що оце і є він, шлях мій, що аби я ним пішов, то усе б собі знайшов... (Вовч.)]. повернений, повернутий 1) повёрнутый; обёрнутый; обращенный [Па той бік його [каменя], що був повернений до моря, хвилі накидали баговиння (перекл. з Горького)]; вікна ~^ні (~ті) на північ окна обращены на север; 2) возвращённый [Під Очаков Погпали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою (Шевч.)]; 3) возвращённый; возмещённый; 4) обращенный. Ср. повертати 1—3,5. повернення 1) возвращение; 2) возвращение, возврат; возмещение; ^няправ кому восстановление в правах кого; 3) возвращение; (к чему — ещё) возврат [Мар'янка нетерпляче чекала повернення Мусі (Десн.); Багато інтелігентів, які читали Маркса, не розуміють, що свобода торгівлі є повернення до капіталізму, але селянин це розуміє далеко легше (Ленін)]; після ^ня по возвращении [Чехословацьким селянам, безперечно, буде що розповісти після повернення додому (Гоич.)]; 4) обращение. Ср. повертати 2—5. повернутії см. повертати. повернутий см. повернений. повернутися см. повертатися. поверстовий уст. повёрстный. поверстово нар. уст. повёрстпо. повертання 1) поворачивание; 2) возвращение, возврат; 3) возвращение, возврат; возмещение; 4) возвращение; (к чему — ещё) возврат [Другого дня о. Артемій та Сусанна Уласівна з нетерплячкою ждали повертання о. диякона (II.-Лев.)]; 5) обращение. Ср. повертати 1—5. повертати, -таю, -таєш, повернути, -верну, -вернеш 1) повёртывать, повернуть, разг. поворачивать, поворотить; (направлять в какую-нибудь сторону — ещё) обёртывать, обернуть, разг. оборачивать, оборотить; (устремлять — ещё) обращать, обратить; (изменять направление — ещё) сворачивать, свернуть; (скрываться за поворотом — ещё) заворачивать, завернуть; (только не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)