Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яов 480 пов соверш.: перевёртывать другой стороной разг. — ещё) ворочать [Він неспокійно кліпав .очима, вічно сміявся і повертав на всі боки широкий вид з густим ластовинням (Коцюб.); З осені 1918 року середняк почав повертати в сторону Радянської влади (Біогр. Леніна); Сонце ще тільки повертало на вечір (Ле); Часто також учитель повертав спільну розмову на причини війни, на несправедливість царсько-поміщицького ладу (Козл.); — І збреде ж таке на думку, тьфу! — сплюнула вона і повернула гадки на щоденні клопоти (Мирн.); Стежка повертала праворуч (Донч.); Минувши ліс, колона із шосе повернула на південь (Панч); Віз повернув поза церквою (Н.-Лев.); Бюрократ так справу поверне, що сам біс голову зверне (приказка); Марина., підносить ту іграшку до очей малого, повертає перед ним на всі боки (Мирч.)]; -^нути гармати на ворога обратить орудия на неприятеля; ~нути г о- л 6 б л і перен. разг. шутл. повернуть оглобли [Крицький: ..Який же практичний результат мого непрошеного візиту до вас? Може, краще мені повернути голоблі куди в інший бік? (Л. Укр.)]; ~~ ти н а своє ставить, поставить на своём; ^нуло на те пошло к тому; -~ нути справу собі на користь обернуть дело в свою пользу; розумом ~^нути разг. раскинуть умом (мозгами) [Храпко: ..А де їх [грошей] узяти? Хто їх мені дасть? Треба оцій старій горлові розумом повернути та десь їх узяти (Мирн.)]; справа ~нула на добре дело приняло хороший оборот; 2) (присылать, отправлять и т. п. обратно; перен.: восстанавливать, получать обратно) возвращать, возвратить; (только соверш.— ещё) вернуть, разг. воротить [Гомін і стук під дверима повернули Желєзнякова до дійсності (Ле і Левада); Не повернуть минулого ніколи: Воно пройшло — і вже здається миттюі (Рил.)]; 3) (отдавать об- ратно) возвращать, возвратить; (только соверш. — ещё) вернуть; * (восполнять что- нибудь недостающее или утраченное — ещё") возмещать, возместить [Мій батько нікому не винний: у одного позичає, а другому повертає (приказка); Мирон жадібно припав до чашки й повернув її Катерині, подякувавши з тихою теплотою в голосі (Коп.)]; 4) (приходить, приезжать обратно; к кому, к чему: возобновлять прежние отношения, занятия и т. п.) разг. возвращаться, возвратиться; (только соверш. — еще) вернуться, разг. воротиться [Того ж дня Яшко пізно повертав додому (Головко); На покрову повернув Прокіп (Коцюб.)]; 5) (в кого, в що, на кого, на що: превращать) разг. обращать, обратить (в когб, во что) [М а в к а: ..В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертаі (Л. Укр.); — Ну, стривай! — кричить знову хтось з гарячіших, — тільки дійде до царя чутка, що вони й його й нас дурять, — знатимуть вони! Він їх зараз ьу кріпаки поверне, а нас панами поробить... (Мирн.); Спершу він продав будинок у городі, потім усі свої маєтності повернув на гроші (перекл. з В о вчка)\; ~ нути на жарт що обратить в шутку что; внівець *—нути разг. в ничто обратить [Старшина козацтво унівець повернула... Усі землі посіла... (Мирн.)]. повертатися, -таюся, -таєшся, повернутися, -вернуся, -вернешся 1) повёртываться, повернуться, разг. поворачиваться, поворотиться, уст. обращаться, обратиться; (назад — обычно) обёртываться, обернуться, разг. оборачиваться, оборотиться; (с одной стороны на другую или противоположной стороной — обычно) перевёртываться» переворачиваться, перевернуться [Повертається Чіпка на всі боки в крузі, як ведмідь на цепу, а хлопці регочуться (Мирн.); Івасик лежав на своєму ліжку, повернувшись обличчям до стіни (Донч.); Марусина хата була малесенька, що й повернутись було трудно (Н.-Лев.); Жив-поживав козак заможний Клим. Вподобавсь він щасливій долі: Де не повернеться, вона усюди з ним — І дома, і у полі (Гл.); Він повертався до карти, що висіла зразу за його спиною на стіні (Смол.); Жук замурчав і повернувся на другий бік (Мирн.); —Гляди лиш, чи не вона, бува, й Явдоху з світа звела?.. — Ай справді?! — скрикнув Чіпка. Серце в його повернулося... (Мирн.)]; гнутися плечима (спиною) повернуться спиной [Чую, що я ревную. Повертаюсь до неї плечима і даю собі слово, що між нами тепер кінець (Коцюб.)]; статися руба повёртываться, поворачиваться ребром [От і життя повертається руба: Вчора — минуло, завтра — не так... (Криж.)]; язик не гнувся разг. язык не повернулся [Тут вона трохи не сказала: «Та я вже й так вас люблю». Так-бо язик в неї не повернувся, засоромилась (Квітка)]) справа сталася на погбпе дело принимало плохой оборот [І знову Фелікс побачив проклятущого собаку, який перескочив з другого двору через дірку в цегляному паркалі. Справа поверталася на погане (Янов.)]; 2) (приходить, приезжать обратно; восстанавливаться, возобновляться) возвращаться, возвратиться; (только соверш.— ещё) вернуться, разг. воротиться [Моряк повертався з фронту (Куч.); Артамонов повернувся в свою робочу кімнату (Дмитр.); І щоб не робити йому боляче, вона вирішила до цієї теми не повертатися (Скляр.); До графа повертався втрачений на невдалому полюванні веселий настрій (Донч.); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Баш)]; ^т^ючись назад возвращаясь назад, на обратном пути, книжн. на возвратном пути; в і н *¦**вернеться через два дні он возвратится через два дня, он будет обратно через два дня; 3) (превращаться в кого-нибудь, во что-нибудь) обращаться, обратиться [Піднялись були за Дніпром гайдамаки, та и ті повернулись у розбишаки (Мирн.)\ Не було й гадки, щоб усе |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)