Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нов 481 ион те щастя у велике лихо повернулось (Вовч.)]; 4) (только несоверш.: быть где-нибудь) разг. находиться; (бывать постоянно) вращаться; (проводить свою жизнь — обычно при вопросе) поживать [Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається (Ном.); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертаться у такому великому городі меж панами (Квітка); Отак зійдемося з тіткою, посидимо, згадаємо тебе,— як там вона повертається у світоньку?.. (Мирн.)]\ 5) страд, з. (несоверш.) повёртываться; поворачиваться; обёртываться; оборачиваться; возвращаться; возмещаться; обращаться; ср. повертати І, З, 5. повертіти, -верчу, -вертиш повертеть [Шугай взяв цигарку, повертів у руках, потім прикурив (Коп.)]. повертітися, -верчуся, -вертишся повертеться; (некоторое время суетливо, беспокойно вести себя разг. — ещё) поегозить; (о сидящем — обычно) поёрзать [Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як со- рски; повертілись, повертілись перед очима — та й круть за двері! (Вовч.)]. поверх, -ху 1) этаж [Юрій підійшов до дверей будинку і помалу піднявся па другий поверх (Собко)]; 2) редк. поверхность [Здавалось, що на дні ставка кипіло срібло, що гарячі бризки розтопленого срібла підскакували догори та продирали рівний поверх води (Коцюб.)]; 3) обл. верх [І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, од- пим махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Мирн.)]. поверх 1) нар. сверху, разг. поверху [В білому одіта І поверх парчею срібною покрита, Тихим сном навіки вродниця заснула (Щог.)]; жир плаває *—х жир плавает сверху; 2) предл. сверх, поверх, разг. сверху [На ноги, поверх вовняних шкарпеток, [Стьопа] натяг панчохи з собачого хутра (Трубл.); Стахурський повернувся в кімнату, скинув чоботи і ліг поверх ковдри (Смол.); Колодяжний дивився на неї поверх окулярів (Донч.)]; зринати <^х води всплывать (выныривать) на поверхность воды [Водяник до Русалки: Іди на дно! Не смій мені зринати три ночі місячні поверх водні (Л. Укр.)]; 3) предл. редк. свыше [Поверх сотні (Хотин, у. — Сл. Гр.)]. поверхневий поверхностный [У плодових дерев розвивається багато коренів у поверхневих шарах грунту (Колг. Укр., 1956, 4); Колектив заводу зобов'язався змонтувати для шахти № 1 ім. Челюскінців металоконструкції для поверхневого комплексу (Рад. Укр., 1950, III)]; ~-»ві води поверхностные воды [Надмір води в болоті буває внаслідок великої вологоємкості торфу і завжди підтримується за рахунок опадів, а також надходження поверхневих і ґрунтових вод (Колг. вироби, енцикл.)]. поверхня поверхность [Озеро було спокійне, жодної хвильки не з'являлося на його поверхні (Вл.); Чорне золото з шахт на поверхню потоками лине (Сос.)]; по ~ні (в значений нар.) поверху \разг.)і поверхностно ; ковзати (сковзати) по ^ ні перен.скользить по поверхности [Можна щодня писати вірші на теми дня, схоластично і бездумно сковзати по поверхпі подій, ..але без глибокого художнього розкриття суті і характеру цих подій-—вірші не стануть сучасними і революційними (Мал.)]; б і ч- н а *^ня мат. боковая поверхность. поверховий1 этажный. поверховий2 перен. поверхностный; {несерьёзный — ещё) неглубокий, неосновательный [Ті, що стояли на березі, цієї жінки не знали. Блондинка, в чобітках, блискучі очі, трохи стурбовані, —таке було перше поверхове враження від неї (Трубл.); Проект поверховий, його могла висунути тільки людина, не обізнана з теперішнім станом нашої хімічної промисловості (Шовк.)]; '¦-ве порівняння повёрх- ностпое сравнение; ~ва людина поверхностный человек; неглубокий человек, неосновательный человек. поверховість, -вості поверхностность; неосновательность [Поверховість в художньому зображенні — прямий наслідок недостатнього знання життя (Літ. газ., 1952, VIII)]. Ср. поверховий2. поверховність, -пості обл. внешность [Пан Стоколоса — чоловік здібний і симпатичний, певважагочи на свою... комічну поверховність (Фр.)]. поверхово нар. 1) поверхностно, разг. поверху; неосновательно; (легкомысленно разг. — ещё) с кондачка [Про колоритну постать цього сільського керівника ми розповідали досить поверхово (Волош.) Тільки ж не гнівайсь за щиреє слово: Світ і життя ти береш поверхово (Фр.)]; ср. поверховий2; 2) внешне [Він чув себе легким і хоч поверхово спокійним (Фр.)]. поверховодити, -джу, -диш поверховодить [Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці (Квітка)]. поверхстроковий воен. сверхсрочный; ^кова служба сверхсрочная служба. поверху нар. редк. сверху, разг. поверху [Вона покуштувала [борщ] — ні солі досить, ні приварку пе видно, — одні бурякові кружала плавають поверху (Мирн.)]. См* ещё поверх 1. повершатп, -шаю, -шаг.ш, повершити, -шу, -шйш обл. превосходить, превзойти; (оказываться сильнее^ больше кого-нибудь — ещё) перегонять, перегнать [Софрон Іванович врочисто гримів басом, кидав захоплені погляди па пастуха, що надимався в пісенній тузі, сильним голосом повертав усіх співців (Горд.); Дарма, що цей бпчок менший, — а він більшого за літо повершить (Миусск. окр. — Сл. Гр.)]. повершити1, -шу, -шйш (окончить) разг. завершить, уст. повершить [Коли сам, каже, не повершу, то синові передам (ПІевч.)]; О ^ти кого фам. прикончить кого. повершити2 см. повершати. повеселити, -лю, -лиш повеселить; (возбудить радость в ком-нибудь) порадовать, обрй- 31—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)