Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лов 482 пов довать [Ти ж мене повеселив, що ти не був з ними (Квітка)]. повеселитися, -люся, -лйшся повеселиться [То ходімо, Зінько, з нами. Погуляємо разом, повеселимося (Шиян)]. повеселілий повеселевший, разг. повеселелый [Повеселілий Семен Трохимович вже й холодним кваском освіжився (/рим.)]. повеселіти, -лїю, -лівш и повеселішати, -шаю, -шаьш повеселеть [Все пішло в танець; всі закрутились, повеселіли (В.-Лее.)] Козаков повеселішав, ніби наближався до рідного дому (Гонч.)] З її приїздом якось повеселіла хата (Л. Укр.)]. по-весільному нар. по-свадебному [За нею входять Ольга й Варвара, убрані по-весільному (Н .-Лев.)]. повеслувати, -лую, -луєш погрести [веслом]. повесні нар. весной [Нехай пташки в садочку Щебечуть повесні: В твоему голосочку Я чую їх пісні (Манж.)] Минуло літо. Сосни стояли такі ж зелепі, як і повесні (Шиян)]. по-весняному нар. по-весеннему [Ми їхали узліссям. Ліс жив, гомонів по-весняному (Збан.); Галя була одягнута по-весняному (Смол.)]. повести1 см. поводити1. повести2, -веду, -ведеш 1) повести; (уходя, взять с собой, отвести куда-нибудь — ещё) увести, (подхватив) увлечь; (отвести и привести обратно разг. — ещё) сводить; (пе- рен.: вызвать что-нибудь как последствие — ещё) повлечь [Нимидора вхопила Джериху за руку и повела її силою до вікна (//.-Лев)\ Проценко зареготався, поміг Довбні одітися, узяв Гюго під руку й повів з двору (Мирн.)\ Комуністи повели за собою всіх колгоспників, запалили їх на трудові подвиги (Рад. Укр. 1949, VIII)', Арсен повів смичком по струнах (Дмитр.); Вночі кілька рот під командою Павлояського повели серйозний наступ на станцію Лихва (Верш.); Христя з Веклою повели невеселу розмову (Горд.): Господарство Глухенький новів напористо, упевнено (Гонч.)] Яку ;ір\жбу заведеш, таке й життя поведеш [прислів'я)]-, ~тй до лікаря сводить к врачу; ~тй а а собою що переп повлечь за собой что; ~ти перёд пойти впереди [Так і полинули ряд по рядочку Олена повела перед (Вовч.)], ~тй танок начать танец [І вона пер шою повела старовинний танок дівчат — «горлицю» (Іван.)], 2) (сделать движение чем по чему) провести [Маріуца. підско чила і всіма десятьма пазурами повела по його блідому виду [Коцюб.)]; 3) обл. воспитать [Повели своїх дітей так, що мов розбишаки ті розбійничають серед улиці (Мирн.)\. повестися1 см. поводитися1 повестися2, -ведуся, -ведешся 1) (вступить в дружеские отношения с кем-нибудь) разг повестись; з ким ~дешея рід того и наберешся поел с кем поведёшься от тогб и наберёшься ,2) раз, появиться ; (на чаті водиться —- ещё) завестись [А воно и ніяк не смішно, бо між наших вороних повелися тії коні, що вже знала я про них (Тич.)]] 3): безл. разг. а) ~велося (вошло в обычай) повелось [Так воно вже повелося, що людському серцю щастя ніколи не буває досить (Вільде)]\ б)~велося (кому) повезло, посчастливилось [Не повелося йому й з цісю дружиною (Ле)]. повечеряти, -ряю, -ряєш поужинать, уст. отужинать, обл. повечерять [Повечеряли, спати полягали (Мирн.)\ Земля повечеряла сонцем і облягалась на ніч (Коцюб.)]. повечіркувати, -кую, -куєш разг. есть после ужина [Снідала — обідала — раз їла, полуднувала — підвечіркувала —- два їла, вечеряла — повечіркувала — три їла (Ном.)]. по-вечірньому нар. по-вечерпему [Ідуть кімнатою косі пасма сонця, золотавляться по- вечірньому (Тулуб)]. повечоріти, -ріє безл. повечереть [А тим часом вже добре повечоріло (Вовч.)]. повештатися, -таюся, -таглпея фам. пошататься, послоняться [Його цікавить усе, що робиться навколо, тільки навіть зайвої хвилинки не можна повештатися серед людей, послухати різні новини (Іван.)]. повз, обл. поз, поуз 1) нар. редк. мимо [Ми кинулися вперед саме тоді, коли повз проходив ешелон (Верш.); Та проїхав козак поуз І оком не глянув... (Манж.)]\ 2) (кого, що) предл. мимо (кого, чего) [Майнула повз вікно чиясь постать (Козач.)] Як поз мене проїздила. Глянула вона й кивнула (Л. Укр.)]. повзання ползание [Я загубив навіть уяву, куди ми йдемо, — стільки було поворотів, повзань, паролів, відгуків (Я нов.)]. повзати, -заю, -заєш ползать [Гарик і його товариші повзали непомітно між кущами (Трубл.)] За садом зеленіли колгоспні лани, по яких повзали, як жуки, чорні трактори (Панч)]. повзводний воен. повзводный. повзводно нар. воєн, повзводно [Бійці шикувались повзводно (Десн.)]. повздовж 1) нар. вдоль; 2) предл. вдоль [Як опечений, крутнувся Максим і вітром пом- чався повздовж майдану (Мирн.)]. повздовжній см. поздовжній. повзик орн. поползень [Повзики винищують велику кількість комах — шкідників лісу (Веч Київ, 1957, IV)]. повзком нар. редк. ползком [Попудренко.. спостерігав, як короткими перебіжками, а де повзком, підкрадались партизани (Мер.)] повзти, -зу, -зёш ползти [На руці його комашка кудись з стеблинкою повзла... (Сос); Тільки почують дівчачий гомін на вулиці, го й повзуть з хат і діди, і баби, і жінки, і молодиці повибігають (Квітка)] Передній танк повз болотами серед мочарів (Панч)] Над плавнями чорними пасмами повз дим (Коцюб.)] повзувати и редк. повбуватн. -ваю, -ваєш мног. обуть. повзуватися и редк. повбуватися, -ваємося, -ваитеся мног. обуться [Це ви ще й досі не повбувались? (Богод. у. — Сл Гр.)] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)