Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пок 485 вскармливать (разг.), вскормить, повыкарм- ливать (разг.), выкормить. повигонити см. повиганяти. повигонитися см» повиганятися. повигортати, -таю, -таєш мног. повыгре- бать (разг.), выгрести [Повигортай попіл з усіх грубок (Сл. Гр.)]. повигострювати, -рюю, -рюеш мног. наточить; (сделать более острым) отточить; (спец. — ещё) отпустить [Повигострювали свої ножі (Харьк. — Сл. Гр.)]. повигрібати, -баю, -баєш мног. повыгрести (разг.), повыгребать (разг.), выгрести [Всі попелища вже повигрібали Маріїні буряківниці (Цюпа)]. повидавати, -даю, -дасш мног. 1) повьгда вать (разг.), выдать; (продукты, товары, средства и т. п. — ещё) отпустить; *^ти заміж повыдавать замуж (разг.), выдать замуж [Чимало дочок повидавав вже заміж (Н.-Лев.)]; 2) (разоблачить, выявить что) выдать; (передать вероломно в чьё-нибудь распоряжение — ещё) предать; 3) (напечатать и выпустить в свет) издать. повидавлювати, -люю, -люсш мног. 1) повы- давливать (разг.), выдавить; (извлечь жидкость — ещё) выжать, разг. отдавить, отжать [— Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало (Манж.)]; 2) передавить; (удавить) передушить. повндати, -даю, -даєш разг. редк. повидать, увидать [Гукає владар: «Приведіте Сам- сона-бранця у палати, ..Його бажаю пови- дати!» (Л. Укр.); Хотів тебе побачити й світу божого повидати (Вовч.)]. повндатися, -даюся, -даєшся разг. повидаться, увидаться [Стала добиватись, Що Якиму перебило 3 нею повидатись (Руд.)]. повидзьобувати, -бує мног. по выклевать (разг.), выклевать; (всё до конца — ещё) исклевать. повидирати, -раю, -раєш мног. 1) повыры- вать (разг.), вырвать; (с силой — ещё) повыдирать (разг.), повыдрать (разг.), выдрать; (о глазах и т. п.) повыцарапать (разг.), выцарапать[—А може, кум повидирав мені баньки з лоба, — говорив Кай- даш сам до себе (Н.-Лев.)]', 2) (гнёзда) поразорить (разг.), разорить;^ 3) (силой взять у кого-нибудь) повырывать (разг.), вырвать, поотнимать (разг.), отнять. повйдіти, -джу, -дпш обл. увидеть [Г о л о- х в о с т и й: ..Як повидів я вас коло Владимира, то з тієї ночі і пропадаю (Стар.)]. повйдітися, -диться безл. показаться [Мені повиділося в тій хвилі, що якийсь дивний, холодний і злорадісний усміх заграв на лиці хлопця (Фр.)]. повидло повидло [Тут були., довгі полиці різних повидел і соків (Козл.)]. повидніти, -ніє и повиднішати, -шає безл. посветлеть; (о рассвете) рассвести [Веселий Хома, співучий та балакучий, що завжди, як прибуде в гості, то відразу і в хаті повиднішає (Вас); Над городом повиднішало (Вас.)]. повйдному, повидну нар. разг. засветло; при дневном свете [Завтра повидному киньте їм [собакам] по шматочку, то вони оговтаються з вами (Н.-Лев.)\ Пішов я з Лав- ріном роздивитися город повидну (О., 1861, X — Сл. Гр.)]. повидовбувати, -бую, -буєш мног. повы- долбить (разг.), выдолбить; (ковыряя, вы- путь — ещё) повыковыривать (разг.), по- выковырять (разг.), выковырять [Зиайшов [Чіпка] ножа, зліз на стілець та й повидовбував очі в образа! (Мирн.)]. повидряпувати, -пую, -пусш мног. повыцарапать (разг.), выцарапать [Куди це ви його [Івана] хочете брати?.. Та я вам за нього очі повидряпую... (Шиян)]. повидумувати, -мую, -муєш мног. повьтдумы- вать (разг.), выдумать, попрпдумывать (разг.), придумать [Ні неба, ні сонця, ні пахучого вітру, ні матері, ні Оленки. І хто повидумував ці тюрми, ті різні муки на людей? (Турч.)]. повидурювати, -рюю, -рюєш мног. повыма- нивать (разг.), повыманить (разг.), выманить [Коли Карпо не повидурює чого, то пооднімає (Мирн.)]. повижинати, -васмо, -ваєтеліког. 1) (остаться в живых) выжить; 2) (заставить удалиться откуда-нибудь) разг. повыживать (разг.), выжить. повижинати, -наю, -насш мног. повыжать (разг.), выжать [Уже всю траву в садку повижинала (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. повизбирувати, -рую, -руєш мног. пособирать (разг.), собрать [Діти повизбирували і крихітки з землі (Турч.)]. повиздихати, -хаємо, -хаєте мног. передохнуть, подохнуть [Певно, всі собаки в рові пови здихали (Ном.)]. повиїдати, -даю, -даєш мног. 1) поесть, съесть; (выгрызть середину) повыедать (разг.), выесть [Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Чуб.)]; 2) (разрушить действием едкого вещества) повыедать (разг.), выесть. повиїжджати, -джаємо, -джаєте и повиїздити, -димо, -дите мног. повыезжать (разг.), выехать; (отправиться куда-нибудь — ещё) поуезжать (разг.), уехать [У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти, а дехто помер (Коцюб.)]. повиймати, -маю, -маєш мног. повынимать (разг.), вынуть; (из чего-нибудь — ещё) подоставать (разг.), достать, извлечь; (освободить от чего-нибудь стесняющего — ещё) высвободить, разг. выпростать; (оружие из ножен — ещё) обнажить [Баба тупцяє коло печі, — тільки оце паляниці повиймала (Барв.); Сусана Уласівиа повиймала усі нові прибори, що наготувала на придане дочці (Н.-Лев.); Ми повиймали ноги з стремен (Верш.)]; <^ти 6 ч і повыкялы- вать глаза (разг.), выколоть глаза [Глянула [Оришка] — справді [образ] без очей... Тоді до Чіпки: «Ти очі повиймав?» (Мирн.)]. повикидати, -даю, -даєш мног. 1) повыбра-. сывать (разг.), выбросить, повыкидывать (разг.), повыкидать (разг.), выкинуть; (в несколько приёмов, одно за другим разг. — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)