Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пов 490 пов повисаджувати*, -джую, -джуєш (что чем) мног. обл. обсадить [кругом], усадить. повисанувати, -пую, -пуєш мног, повыпо- лоть [сапкой] (разг.), выполоть [сапкой] [Гляди ж добре повисапуй, не кидай бур'яну [Черниг. у. — Сл. Гр.)]. повисати, -саю, -саєш, повиснути, -ну, -неш повязать, повиснуть; (опускатьсявниз, быть в висячем положении — ещё) свисать, свиснуть [Олесь і Владик повисли батькові на шиї (Панч); Димок з люльки випливає в коридор, ..повисає в сонячному промені ((перекл. з Інбер); Повис місяць просто перед очима (Коп.); Русевич приголомшено локилився, руки його повисли між колінами (Шовк.); І над озером, і над річкою поплела велична степова тиша (Десн.)]; ^нути в повітрі прям, у перен. повиснуть в воздухе [Найкращі плани і замисли можуть повиснути в повітрі, якщо слаЗл поб >та з людьми, з кадрами (Рад. Упр., 1755, /)]. повисёлювати см. повиселяти. повисёлюватлея см. повиселятися. повиселяти, -ляю, -ляєш и повисёлювати, -люю, -люєш мног. повиселять (разг.), выселить. повиселятися, -ллємося, -ляєтеся и пови- селтоватися, -люємося, -люєтеся мног. повеселиться (разг.), выселиться [Наших людей бігато на Амур повиселювалося (Киев. у. — Сл. Гр.)]. повисипати, -паю, -паєш мног. 1) повысыпать (разг.), повысыпать (разг.), высыпать; 2) (жидкую пищу) по выливать (разг.), вылить; 3) (без дополнения — о сыпи и т. п.) высыпать; 4) (появиться во множестве) переч. пысыпать; 5) (холмы, курганы и т. п.) понатыкать (разг.), пасыпать; 6) (покрыть что чем) разг. усыпать [У сінях і в хаті повисипали, повигладжували (Барв.)]. повисипатися, -пається мног. повысыпаться (разг.), высыпаться; (о зерне на корню — ещ?\ поосыпаться (разг.), осыпаться [Від струоу повисипалось па верапді скло (Куч.)]. нови і і тятися, -ляємося, -ляєтеся мног. повысыпаться (разг.), выспаться [Повисип- лялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сто ніч (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. повисихіти, -хаємо, -хаєте мног. повысыхать (разг.), повьісохнуть (разг.), высохнуть; (о водоемах, о растениях — ещё) иссохнуть; (истощиться — ещё) иссякнуть [Всі калюжі, стави, озера і болота повисихали (Фр.)]. повисівати, -ваю, -ваєш мног. по высевать (разг.), повчееять (разг.), высеять [ —Чи нема в тебе якого насіння з квіток? —ї чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала (Киев. у. — Сл. Гр.)]. повисідати, -даємо, -даєте мног. повысажи- ваться (разг.), высадиться [Панство пови- сідало я повозів і цікаво оглядало машину (&П.)]. повисікати, -каго, -каєш (на камне, из камня и т. п.) мног. повьтсекать (разг.), высечь, ист; иссечь, вырубить. повисіти, -вишу, -вйейш повисеть. повискакувати, -куємо, -куєте мног. повыскочить (разг.), повыскакивать (разг.), выскочить; (прыжками — ещё) повыпрыгивать (разг.), выпрыгнуть [Дух у корчмі був такий противниц, що всі дами повискакували надвір (Н.-Лев.); Діти., повискакували за матір'ю з ридвана та й побігли між народ (Мирн.)]; 2) (на что) повскакивать (разг.), вскочить; 3) (появиться, образоваться — 0 болячках и т. п.) перен. разг. вскочить. повискрібати, -баю, -баєш мног. повыскре- бать (разг.), повыскрести (разг.), выскрести, повыскабливать (разг.), повыскоблить (разг.), выскоблить [Діжки повискрібала й повимивала (Васильк. у. — Сл. Гр.)]. повискубувати, -бую, -буєш и (реже) пови- скубати, -баю, -баєш мног. повыдёргивать (разг.), повыдергать (разг.), выдергать; (щипками — ещё) повыщипывать (разг.),повыщипать (разг.), выщипать [Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав (Пирят. у. — Сл. Гр.)]. повискування повизгивание [Перші дві- три хвилипи пси весело борюкалися. Радіорупор передавав їх повискування(До«ч.I повискувати, -кую, -куєш повизгивать [Він [собака] плигав Кузьмі Івановичу на груди, ..вертівся попереду дзиґою, щасливо повискував (Збан.)]. повислий повисший, повиснувший, разг. повислый; свислый, свиснувший [Кузьмен- ко спинився з повислим у повітрі канчуком (Тулуб)]. Ср. повисати. повислужувати, -жуємо, -жуєте мног. отслужить, разг. выслужить [Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома (Славяносерб. у. — Сл. Гр.)]. по вислужуватися, -жуємося, -жуєтеся мног. повыслуживаться (разг.), выслужиться. повисмикати, -каю, -каєш и повисмикувати, -кую, -куєш мног. повыдёргивать (разг.), выдернуть; (с силой) повырывать (разг.), вырвать; (внезапно) повыхватывать (разг.), выхватить [Кайдашиха зумисне., повисмикувала з-під очіпка волосся (Н.-Лев.); 1 руки він із кишені повисмикує, і цигарка в нього з рота випаде... (Вишня)]. повисмикатися, -кається и повисмикуватися, -кується мног. повыдёргиваться (разг.), выдернуться; (о волосах) повыбиваться (разг.), выбиться [Звідти глянуло на неї свіже, повне обличчя з карими очима^ що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось з-під очіпка (Коцюб.)]. повисмикувати см. повисмикати. повисмикуватися см. повисмикатися. повиснути см. повисати. повисовувати см. повисувати. повисовуватися см. повисуватися. повисолоплювати, -люємо,' -люєте: ^»ти язики мног. фам. повысовывать языки (разг.), высунуть языки [Шість левів язики повисолоплювали (Манж.)]. повиставляти, -ляю, -ляєш мног. повідставлять (разг.), повыставить (разг.), выставить; (переместить вперёд — ещё) выдвинуть [Глибоке провалля., повиставляло проти сонця свої жовті глинясті боки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)