Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
1101* 491 пои (Н.-Лев.); Великі., жаби повиставляли свої чотирикутні голови з води (Коб,)]. повистрибувати, -буємо, -буєте мног. повьі- прыгивать (разг.), выпрыгнуть, повыскакивать (разг.), выскочить. повистригати, -гаю, -гаєш мног. повыстри- гать (разг.), повыстричь (разг.), выстричь; (всех) остричь, перестричь. повистромлювати, -люю, -люєш и повистромляти, -ляю, -ляєш мног. повысбвывать (разг.), высунуть, повыставлять (разг.), выставить [Бійці повистромлювали голови з окопів, напружено вдивлялися в узлісся (Гонч.); Олена й Андрійко повистромляли голови з печі та так радісно дивляться* так осміхаються (Тесл.)]. повистромлюватися, -люємося, -люєтеся и повистромлятися, -ляємося, -ллєтеся мног. повысбвывиться (разг.), высунуться, разг. выставиться. повистромляти см. повистромлювати. повистромлятися см. повистромлюватися. повистругувати, -гую, -гуєш мног. повьі- строгать (разг.), выстрогать [Оці ж дошки гарно повистругуй! (Славяносерб. у. — Сл. Гр.I повиступати, -паємо, -паєте мног. повиступать (разг.), выступить; (появиться на поверхности — ещё) проступить; (выдвинуться вперёд — ещё) выдаться [Повиступали на самий перед, наче козаки, як вернуться, було, з походу (Барв.); На дні деяких розчахнутих вибухом ям повиступала навіть підґрунтова вода (Гонч.)]. повисувати, -ваю, -ваєш и повисовувати, -совую, -сбвуєш мног. 1) повысбвывать (разг.), высунуть; (переместить, двигая— ещё) повыдвигать (разг.), выдвинуть [Розбуджені діти повисували з дрантя голівки й великими чорними очима дивилися на гостей (Вас); Але зараз ніхто не опускає очей, навіть Чайченкова дітвора, яка повисовувала голови з рядна (Ст.)]; 2) (только повисувати: привести в речи) выдвинуть, (реже) выставить; 3) (только повисувати: выделить кого, что; предложить к избранию, к повышению по службе) повыдвигать (разг.), выдвинуть. повисуватися, -ваємося, -ваєтеся и повисовуватися, -совуємося, -сбвуєтеся повы- сбвываться; высунуться; повыдвигаться; выдвинуться [З-під подушок повисовувалось сіно (Н.-Лев.)]. Ср. повисувати 1. повисушувати, -шую, -шуєш мног. повысу- шивать (разг.), повысушить (разг.), высушить; (преим. перен. — ещё) иссушить; (о болотах, лугах, о слезах — обычно) осушить [Такий же вітер гарячий: де була вода — скрізь повисушував (Харьк. г. — Сл. Гр.)]. повись, -сі обл. изморозь [Біла повись пацьорками на деревах, пелехатим мотуззям— на людях, па конях (Вас.)]. повитаскувати, -кую, -куєш мног. 1) повытащить (разг.), вытащить, (в несколько приёмов) вытаскать (разг.), (реже) повытаскать (разг.), повытаскивать (разг.); 2) (наверх) по встаскивать (разг.), встащить. повйти1 см. повивати. повити2, -вйю, -виєш (издавать вой некоторое время) повыть [Вона одна дозволила собі На самоті по-бабському повити, Шукаючи полегшення в журбі (Бажан)]. повити3, -в'ю, -в'єш (изготовить витьём) мног. свить. повитий 1) обвитый; овитый; повитый; увитый [Жили Ґонти в невеличкому, геть повитому диким виноградом будиночку (Собко); Високії ті могили, — Де лягло спочити Козацькее біле тіло, В китайку повите (Шевч.)]; 2) окутанный; объятый; облечённый; покрытый; подёрнутый; овеянный [Кругом був ліс, повитий пічною темрявою (Воронько); Мамині очі, повиті незникаючою тугою, благали: не одягайся (Гонч.); Легендами, переказами повите славне ім'я Навої (Корн.)]; "^тий темрявою невідомості покрытый мраком неизвестности; 3) спелёнатый, запеленатый. Ср. повивати 1—3. повитикати, -каю, -каєш (откуда) мног. повысбвывать (разг.), высунуть, повыставлять (разг.), выставить. повитикатися, -каємося, -каєтеся мног, по- высовываться (разг.), высунуться, разг. выставиться [Повитикались ті скелі з водної глибипи і стирчать (Стор.)]. повитирати, -раю, -раєш мног. повытирать (разг.), вытереть; (слёзы, пот и т. п. — чаще) утереть [Ястшембський звелів їй., повитирати стакани (Н.-Лев.)]. повитися см. повиватися, повитиця бот. (Си$сиіа Ь.) повилика [Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (Коцюб.)]. повитісувати, -сую, -суєш мног. повытёсы- вать (разг.), повытесать (разг.), вытесать [Чи ти вже повитісував кілочки на греблі? (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. повиток см. повитбчок. повитолочувати, -чую, -чуєш мног. разг. вытоптать, разг. выбить; (произвести потраву) вытравить, обл. стравить; (в каком- нибудь количестве — еще) натравить, обл. перетравить [Таке мені горе: чиїсь коні І повитолочували і ячмінь, і пшеницю (Сла~ вяносерб. у. — Сл. Гр.)]. повитоплювати, -люю, -люєш мног. 1) (нагреть топкой) истопить, повытапливать (разг.), вытопить; 2) (жир из сала и т. п.) спец. повытапливать (разг.), вытопить; 3) мет. редк. повыплавлять (разг.), выплавить. повитоптувати, -тую, -туєш мног. повы- таптывать (разг.), повытоптать (разг.), вытоптать. повитбчок, -чка, (реже) повиток, -тка разг. свивальник; пелёнки (мн. ч.) [Жаль мені тую дочку, Що покинула в повиточку (Чуб.)]; з "^чку (~тку) (сызмала) с пелёнок [Кум Демко.. був мій давній, трохи не з повиточку, приятель (Вовч.); Він зарані намічений туди, трохи не з повитку намітили його батько та мати (Мирн.)]. повиточувати, -чую, -чуєш мног. 1) (изготовить на токарном станке) повытачивать І (разг.), выточить [Тополя повиточував кулі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)