Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иов 492 шж для крокета и кеглів і навіть відполірував їх (Ьойч.)]; 2) (наострить) разе, виточить; 3) (вылить) повыцёживать (разг.), выцедить [Прокоповичка повиточувала з барилець усі наливки, які були в неї в льоху (Н.-Лев.)]; 4) (выесть отверстия) по выгрызать (разг.), выгрызть, выточить. повитріщати, -щаємо, -щаєте мног. разг. вытаращить, выпучить, разг. выпялить [Один гусак загомонів, — Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Греб.)]. повитріщатися, -щаємося, -щаєтеся мног. разг. і) (широко раскрыться — о глазах) вытаращиться, выпучиться [Ніс догори задрався, а очі, мов баньки, так і повитріщались (Квітка)]; 2) (посмотреть удивлённо) вытаращить глаза, вытаращиться, выпучить глаза, разг. выпялить глаза [Повитріщались з ляку сови (Гл.)]. повитрушувати, -шую, -шуеш мног. 1) по- вытрясти (разг.), вытрясти, разг. повытру- шивать, вытрусить [Вона мусила скинуть сорочку, щоб повиганять і повитрушувать бджоли (Н.-Лев.)]; 2) разг. найти [при обыске]. повиття обл. пелёнки (мн ч.) [Досі ще він маленький, лежить у повиттю (Фр.)]. повитуха разг. повитуха; (официальное звание) уст. повивальная бабка [Замість знахарки й повитухи у селі працюють кваліфікований лікар та акушерка (Рад. Укр., 1947, Х1І)\ Насильство є повитухою всякого старого суспільства, коли воно вагітне новим (Маркс)]. повитчик ист. повытчик. повитягали, -гаю, -гаєш и повитягувати, -гую, -гуг.ш мног. 1) повытягивать (разг.), повытянуть (разг.), вытянуть [Дами теж сіли, склали ручки, повитягали шийки та нашорошили вушка (перекл. з Вовчка); Як тільки Василько сказав, що має важливу розмову до Оленки, діти повитягували голови (Турч.)]; 2) (откуда что, кого) повытаскивать (разг.), повытащить (разг.), вытащить, разг. выволочь, книжн. извлечь; (из-под чего-нибудь, избавиться от чего- нибудь стесняющего — ещё) высвободить, выпростать [Тим часом він повитягав з казана здоровим, як тарілка, ополоником зварену рибу (Н.-Лев.)]; 3) (вырвать) удалить; (с силой) выдернуть; (всё без остатка — ещё) повыдёргивать (разг.), повыдергать (разг.), выдергать; 4) (перен.: получить путём принуждения) выколотить; 5) (поднять наверх) повстаскивать ( разг.), встащить. повитягатися, -гаємося, -гаєтеся и повитягуватися, -гусмося, -гуєтеся мног. 1) по- вытпгиваться (разг.), вытянуться; (под тяжестью чего-нибудь — ещё) пообтятиваться (разг.), обтянуться; (лечь, вытянув ноги разг. — ещё) протянуться [Повитягались гострі шпилі (Коцюб.); Кай Летіцій: ..Обличчя, в них повитягались навіть, пожовкли й попісніли (Л. Укр.)]; ~гатися в струнку вытянуться в струнку [Кріпаки, поздоровкавшись, стали коло порога, похнюпились; а голова 8 писарем, мов москалі, повитягались у струнку (Мирн.)]; 2) (умереть) перен. разг. вытянуть ноги. повитягувати см. повитягати. повитягуватися см. повитягатися. повиучувати, -чую, -чуєш мног. 1) (усвоить) повыучивать (разг.), выучить; (с целью исполнения, воспроизведения — ещё) пораз- учивать (разг.), разучить [І все те позамі- чати, напам'ять повиучувати (Н.-Лев.)]; 2) (кого чему) выучить, обучить; 3) (постигнуть посредством учения) изучить. повиучуватися, -ч^юся, -чуєшся мног. выучиться, обучиться [Господи, чого я не повиучувалась у панському дворі! (Н.-Лев.)]. повихлюпувати, -пую, -пуєш мног. повыпле- скать (разг.), выплескать [Повихлюпували всю воду з діжки (Полт. и. — Сл. Гр.I повихляти, -ляю, -ляєш разг. повихлять. повиходжувати, -джую, -джуєш мног. по- исходйть (разг.), исходить, повыходить (разг.), выходить, обходить, разг. переходить [Там-то стежечок і до води й до сусіди, і до другої. Все то позбігали, повиходжували легесенькі піжечки дівочі (Вовч.)]. повихбджуватися, -джуємося, -джуєтеся мног. разг. 1) повырастать (разг.), вырасти; 2) (окрепнуть после болезни) выходиться (разг.), оправиться. повиходити, -димо, -дите мног. 1) повыходить (разг.), выйти; (оставить какое-нибудь место — ещё) поуходить (разг.), уйти; (на время) отлучиться [Чимало їх повиходило з села на заробітки (Квітка)]; 2) (появиться) повыходить (разг.), выйти [Вранці наймички й наймити повиходили надвір і побачили, що панські ворота вимазані дьогтем (Н.-Лев.)]; 3) (на что-нибудь высокое) взойти; 4) (выбыть по своему желанию из организации) выйти; О^ти з а- м і ж повыходить замуж (разг.), выйти замуж [Ми повиходили заміж — у нас є й кусок хліба, і скотинка (Барв.)]. повихолод жувати, -джую, -джуєш мног. разг. выстудить, выхолодить; (сделать более холодным) разг. прохладить. повихолбджуватися, -джуються мног. разг. выстудиться, выстыть. повихоплювати, -люю, -люєш мног. повыхва- тывать (разг.), выхватить; (отнять силой— ещё) повырывать (разг.), вырвать; (извлечь оружие из ножен и т. п. — ещё) исторгнуть (уст.) [Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. повихоплюватися, -люємося, -люєтеся мног. 1) быстро выйти; повыбегать (разг.), выбежать; повыскакивать (разг.), выскочить [Повихоплювались дівчата без свиток, у самих баєвих червоних юпках (Квітка)]; 2) (на что) повскакивать (разг.), вскочить. повйхрйтися (повйхрюся, повйхрйшся) взвихриться; (перен. разг. — о людях) помчаться, понестись. повиціджувати, -джую, -джуєш мног. повыцёживать (разг.), выцедить. повичищати, -щаю, -щаєш мног. 1) повычи- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)