Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иов 495 пов {разг.), отпереть, поотмыкать (разг.), отомкнуть. повідний: <^на вода разг. полая вода [Пригадав ковалеву доньку, що її колись перекинув через поручні мосту в повідну воду (Шиян)]. повіднімати, -маю, -маєш мног. поотнимать (разг.), отнять [Повіднімав у жінки усю її худобу (Квітка); Аудиторія тривожно з'їжилася. Багатьом заклякли ноги і по- відпімало язики (Кач.)]. повідомити см. повідомляти. повідомлений 1) сообщённый; извещённый; оповещённый, уведомленный, поставленный в известность; предуведомленный; осведомлённый; 2) донесённый; доложенный. Ср. повідомляти 1—2. повідомлення 1) сообщение; извещение; оповещение, уведомление; предуведомление; осведомление [З'їзд доручає ЦК негайно приступити до видання короткого повідомлення про III з'їзд [РСДРП] з повним текстом програми, статуту і резолюцій (Ленін); З пошти чомусь і досі нема повідомлення про гроші (Сміл.)]; урядове ~ ня правительственное сообщение [Волох сидів блідий, як крейда, і читав урядове повідомлення (Собко)]; попереднє ^ня предварительное извещение, предуведомление; 2) донесение; доклад [Дозорець угледів караван.. Повідомлення дозорця облетіло табір (Десн.); Тепер Дама- скін прибув з першим повідомленням від генерала Родова (Ле і Левада)]. Ср. повідомляти 1—2. повідомляти, -ляю, -ляєш, повідомити, -млю, -миш 1) сообщать, сообщить; (доводить до сведения — ещё) извещать, известить, канц. оповещать, оповестить, уведомлять, уведомить, ставить в известность, поставить в известность, книжн. уст. предуведомлять, предуведомить; (давать сведения о чём-нибудь — ещё) осведомлять, осведомить [По радіо повідомляють про готування польоту па Місяць ракети-автомата (Довж.); — Марка сьогодні будемо при- - ймати в комсомол, — повідомила Бася (Коп.); Зінька, повернувшись додому, повідомила батька про хазяйський наказ (Шиян); Генерал наказав повідомити, що в Севастополі., вводиться бойове загрозливе становище (Куч.)]; 2) спец, доносить, донести; докладывать, доложить. повідомлятися, -ляється страд, з. сообщаться; извещаться; оповещаться, уведомляться; предуведомляться; осведомляться; доноситься; докладываться [В тій об'яві повідомлялося, що., сьогодні о такій-то годині в конференц-залі інституту відбудеться захист дисертації (Ле)]. Ср. повідомляти 1—2. повідомний уведомительный; осведомительный. Ср. повідомляти 1. повідомник канц. уведомитель. повідомниця канц. уведоми тел ьница. повідпадати, -дає мног. поотпадать (разг.), поотпість (рааг.), отпасть; (отделиться от чего-нибудь и упасть — ещё) поотвйли- ваться (разг.)г отвалиться [Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають (Квітка)]. повідпасуватися, -суємося, -суєтеся мног* 1) (кончить пастись) отпастись; 2) разг. пооткармливаться, откормиться. повідпйсувати, -сую, -суеш мног. 1) (имущество) поотпйсывать (разг.), отписать (разг.), завещать, уст. отказать, приказать; 2) ответить [пйсьменпо (письмом)], написать [в ответ], разг. отписать. повідпихати, -хаю, -хаєш мног. поотпйхи- вать (разг.), отпихнуть (разг.), поотталки- вать (разг.), оттолкнуть; (тесня, отдалить кого — ещё) пооттеснять (разг.), оттеснить, разг. поотжать, отжать. повідпливати, -ваємо, -ваєте мног. 1) поот- плывать (разг.), отплыть; (плавно удалиться — ещё) поуплывать (разг.), уплыть; 2) (о судах) поотплывать (разг.), отплыть, поуплывать (разг.), уплыть; (от пристани — ещё) отойти, уйти, отвалить. повідправляти, -ляю, -ляєш мног. 1) поот- правлять (разг.), отправить, поотсылать (разг.), отослать; 2) (об обряде) совершить; церк. отслужить. повідпроваджувати, -джую, -джуєш мног. поотправлять (разг.), отправить; (заставить удалиться — ещё) поотсылать (разг.), отослать. повідпускати, -каю, * -каеш мног. поотпу- скать (разг.), отпустить. повідриваний1 оторванный; оборванный [В руки Юрко не взяв навіть молотка, щоб прибити повідривані дошки (Чорн.)]. Ср. повідривати1. повідриваний2 отрытый, откопанный. Ср. повідривати2. повідривати1, -ваю, -ваєш мног. поотрывать (разг.), пооторвать (разг.), оторвать; (сорвать — ещё) пообрывать (разг.), по- оборвать (разг.), оборвать [—Всім би їм [гітлерівцям] голови повідривати! — зі злістю зауважив Данько (Грим.)]. повідривати2, -ваю, -ваєш (роя, извлечь) мног. поотрывать (разг.), отрыть, поотка- пывать (разг.), откопйть. повідриватися, -вається мног. поотрываться (разг.), пооторваться (разг.), оторваться; (о частях предметов — ещё) пообрываться (разг.), оборваться; (перестать заниматься чем-нибудь — ещё) отвлечься [Ідіоми здебільшого повідривались від свого джерела, тим-то вони часто являють собою незрозуміле, певмотивоване словосполучення (Кундз.)]. повідрізувати, -зую, -зуєш мног. поотрсзывать (разг.), поотрезать (разг.), отрезать; (ампутировать—обычно) поотнимать (разг.), отпять, (реже) поудалять (разг.), удалить [Повідрізували навіть йому ґудзики від мундира^ (Чуб.)]. повідростати, -тає мног. поотрастйть (разг.), отрасти [Л орел йому [стрільцеві] й каже: —Принеси мене до своєї хати та годуй мене м'ясом доти, поки в мене крила повідростають (народна казка)] повідрубувати, -бую, -буєш мног. иоотру-- бать (разг.), отрубить; (с силой разг. — ещё) отхватить, оттяпать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)