Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
496 лов повідсилати, -лаю, -лаєш мног. поотсылать (разг.), отослать. повідсихати, -хае мног. поотсыхать (разг.), отсохнуть. повідскакувати, -куємо, -куєте мног. по- отскакивать (разг.), отскочить, отпрянуть; (прыжками — ещё) отпрыгнуть [Всі повідскакували від вікон, кинулись до дверей (Бойч.)]. повідстужувати, -жуємо, -жуєте мног. по- отсл уживать (разг.), отслужить. повідслужуватися, -жуємося, -жуєтеся мног. разг. поотслуживаться (разг.), отслужиться (разг.); поотбывать службу (разг.), отбить службу. повідставляти, -ляю, -ляєш мног. поотстав- лять (разг.), отставить. повідсговбурчувати, -чую, -чуєш мног. по- •оттопьірить (разг.), оттопырить. повідступати, -паємо, -паєте мног. 1) по- отступать (разг.), отступить; (отойти назад — ещё) попятиться; 2) (кому что) по- уступать (разг.), уступить. повідступатися, -паємося, -паєтеся мног. 1) попятиться; 2) (отказаться от чего- нибудь) разг. отступиться. повідсувати, -ваю, -ваеш мног. поотодви- гать (разг.), поотодвйнуть (разг.), отодвй. путь; (опгклонить в сторону — ещё) отстранить; (переместить в сторону — ещё) по- отставлять (разг.), отставить; (о засовещ задвижке — ещё) поотпирать (разг.), отпереть. повідсуватися, -ваємося, -ваєтеся мног. по- отодвигаться (разг.), отодвинуться; (только о людях — ещё) поотстранйться (разг.), отстраниться. пзвідтавати, -тае мног. пооттаивать (разг.), оттаять [Густий гамір стояв в паркій хаті, повідтавали вікна (Горд.)]. повідтинати, -паю, -наєш мног. поотсекать (разг.), отсечь, уст. усечь; поотрубать (разг.), отрубить; (с силой разг. — ещё) отхватить, оттяпать [А баба встала, взяла шаблю і всім своїм дівкам і коням повідтинала голови і пішла спати (Закарп. казки Калина)]. повідтоптувати, -тую, -тусш мног. пооттап- тывать (разг.), оттоптать [Певне, в тисняві ноги йому геть повідтоптували б, але, па Даиькове щастя, більшість тут було таких жо босих, як і він еам (Гонч.)]. повідтуляти, -ляо, -ляєш мног. пооткрывать (разг.). открыть. повідтухати, -хае (об опухолях) мног. спасть; уменьшиться. повідтягати, -гаю, -гаєш мног. 1) пооттяги- вать (разг.), оттянуть; (отодвинуть в сто- рону разг. — ещё) пооттаскивать (разг.), оттащить; 2) (причинить боль тяжестью) пооттягивать (разг.), оттянуть (разг.). повідувати см. повідати. повідучати, -чаю, -чаєш мног. поотучйть (разг.), отучить. повідхиляти, -ляю, -ляєш мног. 1) отклонить; (направить в сторону — ещё) отвести; (отдалить — ещё) поотстранять (разг.), отстранить; 2) (не принять) поотклонять НОВ (разг.), отклонить, отвергнуть; 3) (доказать ложность чего-нибудь, чьих-нибудь утверждений) опровергнуть; 4) (двери, окна и т. п.) пооткрывать (разг.), открыть; (немного) поприоткрывать (разг.), приоткрыть. повідходити, -димо, -дите мног. 1) поотхо- дйть (разг.), отойти; (отдалиться от чего, избежать чего) отстраниться; 2) (пойти, направиться куда) уйти, удалиться; (о поездах, пароходах и т. п. — обычно) отойти, отбыть, поотцравляться (разг.), отправиться. повідцвітати, -таємо, -таєте мног. поотцве- тать (разг.), поотцвестй (разг.), отцвести [Восени, коли цвіти вже повідцвітали, ..починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр.)]. повідцевии спец. поводковый; *^ва с и с т ё- м а поводковая система [У цих же культиваторах [парових] застосовано окрему повідцеву систему для секцій робочих органів (Колг. вироби, енцикл.)]. повідціджувати, -джую, -джусш мног. по- отцёживать (разг.), отцедить. повідчйнюваний, повідчинений открытый; отворенный [Вікна повідчинюваиі, і майже в кожному з них — постаті людей (перекл. з Горького)]. Ср. повідчиняти. повідчиняти, -няю, -няєш мног. пооткрывать (разг.), открыть; (двери, окна и т. п.— ещё) поотворять (разг.), отворить [Почався ярмарок. Купці порозкладали свій товар, повідчиняли лавки (Квітка)', Вона повідчиняла вікна (Вовч.)]. повідчинятися, -ияються пооткрываться; открыться; поотворяться; отвориться. Ср. повідчиняти. повідчГплювати см. повідчіпляти. повідчіплЕоватнся см. повідчіплятися. повідчіпляти, -ляю, -ляєш и повідчіплювати, -люїо, -люєш мног. поотцеплять (разг.), поотцепйть (разг.), отцепить [Вона піднялася з свого місця, обтріпала сукню, повідчіпляла поодинокі листки, що попричіплялися були до неї (Коб.)]. повідчіплятися, -лявмося, -ллєтеся и повідчіплюватися, -люємося, -люєтеся поотцеп- ляться; отцепиться. Ср. повідчіпляти. повідшукувати, -кую, -куєш мног. пооты- скивать (разг.), поотыскать (разг.), отыскать. повідшукуватися, -кується поотыскиваться: поотыскаться; отыскаться. Ср. повідшукувати. пбвідь1, -воді, повінь, -вені, обл. павідь, -воді наводнение; (при вскрытии реки весной — ещё) разлив, половодье, обл. разводье; (большое скопление воды от ливней, таяния снега) паводок; (по вскрытии реки— ещё) полая вода [Щороку весняна повідь прориває греблю і з ревом сходить у яр (Головко); Всю балку заливало весняною водою, особливо коли надходила велика повінь після снігової зими (Коп.); Сьогодні, кажуть, сонце навіть теж раніш, ніж вчора, підвелось і в осінню, золотаву павідь закидав промінь, як весло (Дмитр.); Усе ховала буйна повідь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)