Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пов 501 пои (разг.), умереть [Вони з холери повмирали (Шевч)]. повмощувати, -щую, -щуеш мног. разг. по- умащивать, умостить; попримащивать, примостить [Іскров повмощував хлопчиків на плечі (Бойч.)]. пов мощу ват и ся, -щуємося, -щуєтеея мног. разг. поумащиваться, умоститься; попри- мащиваться, примоститься [Дітлахи повилазили на дерева, на дахи, повмощува- дися на парканах (Риб.)]. повна 1) прил. см. повний; 2) (род. повної) сущ. разг. полная [Вип'ємо, куме, по повній, бо наш вік недовгий (Вовч.)]\ випити гірку (д 6 б р у) <— ну перен. хлебнуть горя, рит. выпить (испить) горькую чашу [Іще ти вип'єш добру повну, По всіх усюдах будеш ти; І долю гірку, невгомонну Готовсь свою не раз клясти (Котл.)\. повнйджуватися, -джуємося, -джуєтеся мног. разг. неодобр, повадиться. повненький уменьш., ласк. разг. полненький; (несколько полный) полноватый [Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою, повненька, Друга — порожня (Гл.); Щоки були повненькі, теперечки позападали (Квітка); В затишно завішеному кутку лежав повненький, рум'янощокий хлопчик (Баш)]. повнесенький разг. уменьш., ласк, от повненький [Бринить дідок, Як той мачок, Крапчастий і повнесенький (Гл.)]. повний, редк. повен 1) полный; (в сказуемом— обычно) полон [В хаті каганець блищить; Жар під піччю тліє; Повна мисочка стоїть 4- Віск Маруся гріє (Боров.)\ Неза- ! баром Грицько вернувся з повною пазухою горобенят (Мирн.); В Антона Глущу- ка думок повна голова (Чорн.); Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Ном.); Такий не згине. Нажене козаків повне село та й шусть у теплу хату (Коцюб.); Петрик подивився на Бориса очима, повними сліз (Ле); Чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт! (приказка)]] '—ний мішок (очень много) перен. разг. целый короб, с три короба; '—ний ущерть [вщерть] полный до краёв, полон до краёв [Старечі уста непомітно ворушаться, з повного ущерть серця раз у раз вириваються глибокі зітхання... (Коцюб..)]; [я к] *—на чаша [как] полная чаша [Колгосп — сила наша, що не хата — повна чаша (приказка)]; вдихати на '—ні груди вдыхать полной грудью [Я вдихаю на повні груди польове повітря (Сміл.)]\ 2) (чого) (проникнутый, охваченный чем-нибудь) перен. полный, полон (чего и чем), книжн. исполненный чего), рит. преисполненный (чем и чего) А мати здійняла свій погляд, повний мрії, До зірки, та зоря вже ледве променіла (Л. Укр.)\ Небо ясніло, на обріях танули серпанки заводських димів, Дніпро був повен сонця, повен краси і героїки^.. (Гонч.)]; *—ний подиву полный недоумения, недоумевающий, полный изумления, изумлённый; 3) (проявляющийся вполне; ничем не ограниченный; цельный, закон- I ченный, исчерпывающий) пблный; (подлинный—ещё) настоящий; (несомненный^ окон* нательный — ещё) совершённый [Для старого капіталізму, з повним пануванням вільної конкуренції, типовим був гивіз товарів (Ленін); Глибока, повна ніч лягла Землі утомленій на плечі (Рил.); Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі (Фр.); Голови по кутках закивали, а довгорукий Мажуга, на знак повної згоди, складався і розкладався, неначе ножик (Коцюб.); Жаль, що досі немає Лошакова. Він мусив би бути тут, як і всі. Він має повне право па сьогоднішнє свято (Гонч.); Він став уже чабаном, повним чабаном, правнуком Данила (Янов.); Повної ідептичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Л. Укр.)];*—ної в аги полновесный*,'—не затемнення астр. полное затмение [Корону добре видно під час повного сонячного затемнення, коли Місяць закриває диск Сонця (Наука і життя, 1957, 2)]; '—ний звук муз. полный звук; <—не зібрання (<—ка збірка) творів полное собрание сочинений; *—ною мірою в полной мере; '—ний місяць полная луна [Повний місяць світив у віконце (Панч)]; в >— ному значенні цьогб слова в полном смысле этого слбва [Остро- ж и н: ..Ми, журналісти, в повному значенні цього слова — машини (Л. Укр.)]; з *— ного бігу со всего разбега (разбегу) [ Біля воріт з повного бігу спинився вершник (Ле)]; на '—ний голос полным" голосом, во весь голос [Я тоді як заплачу на повний голос. Де ті й сльози взялися (Янов.)]; н а '—ний зріст во весь рост [Скрізь першим був, ішов на повний зріст Боєць правофланговий — комуніст! (Нех.)]; пра *— ній зброї во всеоружии; п р и *— ному розумі в здравом уме; 4) (достигающий предела) пблный [[Шофер] дав повну швидкість (Янов.)]; '—ний х і д полный ход* «--ним ходом полным ходом [Шхупа йшла на південь повним ходом (Трубл.)\ На правому березі Дніпра., повним ходом розгорнулись підготовчі роботи по спорудженню Кременчуцького гідровузла (Вітчизна, 1956, 5)]; на *¦—ний х і Д пбл- ішм ходом [Поки я налагоджував розвідувальні та диверсійні справи, аеродром працював на повний хід (Верш.)]; 5) (о чём-нибудь, измеряемом какой-нибудь мерой) пблный; ї й '—них двадцять років ей полных двадцать лет; 6) (о теле% лице и т. п.) пблный; (упитанный — о человеке — ещё) тучный, разг. плотный [Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звер- , нена на роботу (Коцюб.); А хлоп'ята справді вдалися — нівроку: один Максим, другий Василь, а третій Онисько — здорові, червонощокі, повні! (Мирн.)]; 7) (о цветке— обычно) махровый [Цвіте-процвітає мак повний (Вовч.); Нимидора розцвілась, як повна троянда (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)