Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пов 502 П015 повний-повнісінький разг. полным-полон, полным-полный; (наполненный до отказа) битком набитый. повнити, -ню, -ниш редк. наполнять, уст. полнить [Мене по вінця щастя повнить нині, — Воно співає, рветься з мене ввись (Бажан)]. повнитися, -нигься наполняться [Вже давно розійшлася ланка, Інша вже заступила зміну, 1 металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Заб.)\^ З самого ранку лісопарк повнився музикою та співами (Гонч.)] повнісінький разг. полнёхонький, полнёшенький; (в сказуемом — обычно) полнёхонек, полнешенек, полшлм-иолон, полным-полный [Долежалась-таки Торбина — Настала й їй щасливая година: Хазяїн взяв, Повнісіньку червінцями й напхав (Гл.); Опера [«Руслан і Людмила*] не сходила зі сцени, її давали майже через' день, і театр був повнісінький (Іван.)]. повнісінько нар. разг. полнехонько, полнёшенько, полным-полно; битком набито [В хаті було повнісінько людей (Ы.-Лев.)]. повністю нар. полностью; (преим. о денежных расчётах — ещё) сполна; цілком і~тю целиком и полностью. повність, -носгі полноте; тучность; плотность; <-^ть тіла полнота; (сильнее) тучность [Жінці його дуже перебаранчає злізти з воза і повність тіла, і височінь воза (Н.-Лев.)].Ср. повний 6. повніти, -ніє редк. наполняться [Вже далеч лісова Повніє гомоном (Рил.)]. повнішати, -шаю, -шавш полнеть, становиться полнее; тучнеть; плотнеть, становиться плотнее [3 літами він став повнішати (Н.-Лев.)]. Ср. повний 6. повно нар. полно [Велич і сила братерської співдружності радянських народів повно і яскраво проявились і в тому патріотичному піднесенні, з яким працювали трудящі всіх національностей нашої країни, задовольняючи вимоги фронту (Вісник АН УРСР, 1953, 11); Незабаром показалися й сани, повно навантажені (Мири.); Ого! гроші такий крам, що куди ве поткнись, скрізь до них ласих повно (Коцюб.); В очах у хлопця набралось повно сліз (Ільч.); Добре господині, коли повно в судині (Нам.)]; в кімнаті було ^ по л ю д є й комната была полна людей (народа); в голові ^но турбот голова полна забот; налити ~но налить полно; не ^но розуму (ума) у кого разг. не при здравом уме кто [— Хіба ж ти не помітив по ній, що вона и здавну иавіжена була? .. — І справді,— вхопикся пан за те слово, — не повно в неї ума було! (Вовч.)]. повновагий полновесный. повнокагість, -гості полновесность. повноваження полномочие [Загальні збори оберуть нові правління, ревізійні комісії, голів колгоспів там, де минув строк їх повноважень (Рад Укр., 1954, І); Потрібне було негайне втручання відповідальної особи з широким повноваженням (Панч)]\ ~ня Верховної Ради СРСР полномочия Верховного Совета СССР; с к л а- с т и ~ня сложить полномочия. повноважний полномочный [Влада повинна належати цілком і виключно трудящим масам та їх повноважному представництву— Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів (Ленін)]; ~ний представник полномочный представитель. повновидий полнолицый [Вона була повновида, з високими брівками й малими чорними очима (Туд.); Випливає на простір повновидий місяць, і стають помітними обмиті'теплим дощем дуби (ІПиян)]. повновіддя см. повноводдя. повновіковий полновозрастный [У повновікової симентальської худоби достатніми індексами будуть індекси ширини грудної клітки (Соц. тварин., 1956, 1)]. повновладдя полновластие. повновладний полновластный [Повновладне народне представництво є завершення революції (Ленін); Народ України в 1917 році завоював право бути повновладним господарем багатств своєї землі (Рад. Укр., 1948, /)]. повновладно нар. полновластно [Над степом повновладно панували жнива з їх палючою спекою (перекл. з Бабаевського)]. повноводдя полноводье [Дніпро сяяв перед ними, як і перше, живий, могутній, розкішний у всій красі свого весняного повноводдя (Гонч.)]. повноводий, повноводний полноводный [Хай срібні ріки шумлять повноводі, як молодість наша шумить (Сос); Вілим чепурним річковим трамваєм пливемо ми вгору по широкій повноводній Камі (Літ газ., 1953, XI); Сива повновода туча вже висіла над цілим степом (Гонч.)]. повноголосий полнозвучный [Якийсь час Ха- єцький мовчав. Потім, набравшись духу, затяг зі своїм повноголосим подільським виспівом (Гонч.)]. повноголбений лингв, полногласный повноголосо нар. полнозвучно [Лунко, повноголосо заливався дзвоник (Горд.)]. повноголосся лингв, полногласие. повногрудий полногрудый [Яка не радість взятися вперше весною за весло, коли ^іка перегортається в сонці, повногруда і свіжа, сновнеЕіа сил і здоров'я (Гонч.)]. повнозвучний полнозвучный [І вже він не засне до полуночі, Ті голоси згадає повнозвучні (Мал.); Ніколи українська мова не була такою багатою і повнозвучною, як тепер, після Великої Жовтневої соціалістичної революції (Літ. газ., 1951, І)]. повнозвучність, -ності полнозвучие, полнозвучность. повнозвучно нар. полнозвучно (Войове, за- гострено-публіцистпчне слово одного з перших творців радянської поезії [Цем'яна Вєдного] лунає й сьогодні повнозвучно (Рил.)]. повнозерний с.-х. полнозёриый [Повнозерні качани рожевої кукурудзи були складеш вигадковою пірамідкою (Жур.)\ Повио- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)