Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пов
506
пов
стброау чего; ~т на краще
поворот к лучшему.
поворотка редк. поворот [Ішли вони
плутаними стежками, мало не па кожній пово-
ротці у них питали пароль (Панч)].
повороткий, (реже) по коротшій
поворотливый; (ловкий в ведении дел разг. •*- ещё)
оборотливый [Валя була дуже поворотка
(Янов.); Меткий, поворотний [Максим] —
на всі боки москаль! (Мири.)].
повороткість, -кості поворотливость;
оборотливость. Ср. повороткий.
поворотко нар. разг. просторно, удобно
[поворачивайся] [Не поворотко копати в
вузькій криниці (Сл. Гр.)\.
поворотний 1) (служащий для поворота чего-
нибудь) спец.поворотный [Для
регулювання потужності і числа обертів турбіни
лопатки напрямного апарата роблять
поворотними; їх повертають за допомогою
регулятора (Колг. вироби, енцикл.);
Надворі скреготіла лебідка й лунали вигуки
робітників з поворотного кругу: ставили
на ремонт паровоз (Бойч.)\\ 2)
(переломный) перен. поворотный [Возз'єднання
України з Росією знаменувало собою
поворотний етап у житті українського
народу (Рад. Укр., 1954, /)]; 3) (ведущий
назад) возвратный; обратный:~ний шлях
возвратный путь, обратный путь; ^ний
поїзд обратный поезд; 4) мед. возвратный;
~ний тиф возвратный тиф [Такі
інфекції, як паразитарні тифи (висипний і
поворотний) і малярія, майже цілком зникли
в нашій країні (Наука і життя, 1956, 9)].
поворотний см. повороткий.
поворухнути, -ну, -неш пошевелить,
пошевельнуть, шевельнуть [Косинський..
примружив очі, поворухнув бровами (Ле)];
і пальцем не ~ти разг. и пальцем не
пошевельнуть [Вона сиділа, сиділа, та як
крикне на мене: «..Туди тобі й дорога!
І пальцем не поворухну!..» (Янов.)].
поворухнутися, -нуся, -нсшся пошевелиться,
пошевельнуться, шевельнуться [Дівчинка
спала, і Тарас боявся Поворухнутися
(Іван.)].
«іоворушйти, -рушу, -рушиш прям., перен.
пошевелить; (изменяя положение
чего-нибудь) разг. поворошить, поворочать [Софія
сама підійшла до лави, де спав брат
мертвецьким сном, .. і злегка поворушила
руку (Ле); Містер Ейбл трохи поворушив
своею пам'яттю й присилував себе
згадати, що ж іще знає він про ці симпатичні
країни, запроектовані під збут його
бавовни та бавовняних виробів (Смол.)];
і пальцем не -^ти разг. и пальцем
не пошевельнуть [Ні, я піду межи гі
нещасні люди, працею котрих всі жиють і для
щастя котрих ніхто й пальцем не хоче
поворушити! (Коцюб.)]; й очима не -^ти
разг. и глазом не моргнуть [Він був ладен
кинутись Онисі в ноги, але... й очима не
поворушив (II.-Лев.)].
поворх шитися, -рушуся, -рушишся
пошевелиться; поворочаться [Харитина
одна: ..Я мала сиділа в куючку і боялась
І поворушитися, щоб хто не примітив...
(Тоб.); — Якове! Якове! — тихо молила
вона його. — Устань, мій голубе! ..Яків
замурчав і поворушився (Мирн.)]. Ср.
поворушити.
пососковїлий перен. ставший восковым (о
цвете кожи и т. п.) [Вони [козаки] довго
іі мовчки вдивлялись у повосковіле
обличчя свого полковника, який водив по
них затуманеним зором, але нікого вже
1 це впізнавав (Панч)].
І повощити, -щу, -щйш и повоскувати, -кую,
-куєш (натереть воском) навощить [Треба
повощити нитки (Черк. у. — Сл. Гр.)].
повоювати, -воюю, -воюєш 1) повоевать
[Василя, пише [Марія], знов оце
мобілізували. Два роки на печі пролежав.
Нехай повоює... (Жур.)]; 2) (кого, что) уст.
повоевать (уст.), покорить [Тут де не
взялись генерали, сенатори, панства усякого
поназбігалось; радяться, як їм того змія
повоювати (Рудч.)].
повпиватися1, -ваємося, -ваєтеся мног.
упиться [Найшли горілку і повпивались
повпиватися2, -ваємося. -ваєтеся (вонзиться;
присосаться к чему-нибудь; перен.:
обратить пристальный взор) мног. впиться
[І од стріл, які повпивалися в тіло з усіх
боків, Козак був схожий на сердитого
кругленького їжака (Ільч.); Дві чорні
брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над
очима (Мирн.)].
повписувати, -сую, -еуєш мног. иовпйеы-
вать (разг.), вписаіь.
повписуватися, -суємося, -суєтеся мног. по-
впйсываться (разг.), вписаться [Але давно
вже призабулися Петренки й зосталися
самі Гопченки, навіть у метрики
повписувались, і тепер тільки родинні* перекази
можуть відновити родове прізвище
Микити і Грицька Гопченків (Янов.); Добре
задумав пан гетьман, тільки не зовсім,
бо до братства повписуються і радці, і
крамарі (Тулуб)].
повпихати, -хаю, -хаєш мног. новталкивать
(разг.), втолкнуть, разг. впихнуть
[Повпихала обох швидше в хату та й двері
причинила (Харьк. — Сл. Гр.)].
повплітати, -таю, -таєні мног. повплетать
(разг.), вплести [Лукія нарвала квітів і
сплела вінок.. А між баранчиками
конюшини повплітала братки з пелюстками
трьох кольорів (Донч.)]. \
повпред (повноважний
представник) дипл. полпред (полномочный
представитель).
повпредство (повноважне
представництво) дипл. полпредство
(полномочное представительство).
повпрівати1, -ває мног. упреть.
повпрівати2, -ваємо, -ваєте мног. фам.
взопреть (разг.), упреть (разг.), вспотеть
[Наймички аж повпрыали, бігаючи то з
пекарні, то в пекарню (Свидн.)]
повпрягати, -гаю, -гаєш мног. позапрягать
I (разг.), запрячь [Вопи стали вози пома-
/ зали, сірі воли повпрягали (Чуб.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)