Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нов 507 пои повпускати1, -каю, -каєш (кого куда) мног. впустить (Коли б вже швидше розкопали [великий льох], Тоді б у рай нас повпускали {Шевч.)]. повпускати2, -каю, -каєш мног. 1) выронить; (в несколько приёмов разг. — ещё) разронять [Галочка усе з рук так і повпускала..< (Квітка)]; 2) (кого, что во что) редк. поопускать (разг.), опустить [Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали (Рудч.)]. повростати, -тав мног. поврастать (разг.), врасти [П р о к і п: Старі хати були — аж у землю повростали (Корн.)]. поврунюватися, -нюються мног. редк. густо зазеленеть^ хорошо взойти [Поврунювались жита (Сл. />.)]. повсаджувати, -джую, -джуєш мног. поуса- живать (разг.), усадить, посадить. повсаджуватися, -джуємося, -джуєтеся мног. поусаживаться (разг.), усесться. повселюдний разг. всенародный, разг. повсе- народный [Звивався зради пласколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, — і народний форум Прокляв Мазепу (Рил.)]. повселюдно нар. всенародно; повсенарбдно. Ср. повселюдний. повсихати, -хає мног. 1) повысыхать (разг.), высохнуть; (о растениях — обычно) поза- сыхать '(разг.), засохнуть; (уменьшиться в объёме) поусыхать (разг.), усохнуть ІБули річки, — повтікали, були ставки, — повсихали (Чуб.)\ Повсихали три яворп, Калина зов'яла (Шевч.)]; 2) (о частях растений; перен. — о части тела) поотсыхать (разг.), отсохнуть [А вона — зирк, та за мною. — ..Куди ти, бодай би тобі ноги повсихали! (Довж.)]. повсідатиея, -даємося, -даєтеся мног. поусаживаться (разг.), поусёсться (разг.), усесться; (взобравшись куда-нибудь разг.— ещё) повзмащиваться, взмоститься [Гості, повсідавшись хто де, слухали Івана Тимо- фійовича (Гонч.)', Повсідались [білки] вгорі на сухих сучках, маленькими очицями дивились на дітей (Збан.)]. повскакувати, -куємо, -куєте мног. повскакивать (разг.), вскочить; (наверх, на что— ещё) повспрыгивать (разг.), вспрыгнуть [Ми повскакували й кинулися в кінець тераси, звідкіля було видно двір за рогом будинку (Смол.); Береги, в розкішну, Багату зелень прибрані, далеко Повскакували в воду рукавами (Фр.)]. повставати1, -таємо, -таєте мног. 1) повставать (разг.), встать, иоиодниматься (разг.), поподыматъся (разг), подняться [Повставали з-за столу; подякували хазяїнові (Мирн.); Другого дня вдосвіта бурлаки повставали, полапали клунки: все було на своему місці (И .-Лев.)]у 2) (выйти из экипажа, вагона и т. п.) повысаживаться (разг.), высадиться, обл. повставать, встать [Сидір., скочив з повозки до коней. Повставали й другі з повозок, посупули в темпі сіни (Мирн.)]; ~ти з коней посходить с лошадей (разг.), сойти с лошадей, спешиться. повставати2, -таю, -таёш, повстати, -тану, -танеш 1) восставать, восстать; (пробу- ждаться к активным действиям — ещё) подниматься, подыматься, подняться; (устраивать мятеж уст. — ещё) возмущаться, возмутиться; (действовать враждебно по отношению к чему-нибудь, к киму-ни- будь—ещё) ополчаться, ополчиться [Ми повставали і завжди будемо, звичайно, повставати проти звуження політичної боротьби до змови (Ленін); Народ проти панів повстав і вільний став (прислів'я); На захист твій, улюблена вітчизно, Повстануть всі твої сини! (Бажан); Якби ж ти той спадок в собі поборов, на тебе повстане вся предківська кров і буде змагатись запекло (Л. Укр.)]; 2) (появляться) подниматься/ подыматься, подняться, вставать, встать [Діти зовсім не плакали, бо були налякані вогнем, який повстав над цілим Хрещатиком (Янов,); Над зелепими ярами повстав легесенький туман (II.-Лев.)]; 3) (получать начало) редк. возникать, возникнуть; (перен.: появляться — ещё) рождаться, родиться [Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала з гучного потоку туманом білим, парою без барви, і тихо попливла понад водою (Л. Укр.); Не видко тобі, що повстало У темнім серденьку моїм (перекл. Л. Українки)]; см. ещё поставати 2; 4) (представать пред чьим-нибудь взором, в воображении) редк. являться, явиться, представляться, представиться; возникать, возникнуть; (перен.: оживать) вставать, встать [Гайовий: Аркадій, коли я дивлюсь на діда Явтуха, передо мною зараз повстає безсмертний Гоголь (Корн.)]; см. ещё поставати 3. повставляти, -ляю, -ляєш мног. повставлять (разг.), вставить [Чому ж ти хоч вікон не повставляєш? Холоди находять (Мирн.)]. повсталий 1) восставший; поднявшийся; возмутившийся; ополчившийся [Тимчасовий революційний уряд є орган повстання, який об'єднує всіх повсталих і політично керує повстанням (Ленін)]; 2) возникший; родившийся [Мовчав і син, схвильований повсталими в його палкій уяві картинами мипулої боротьби (Кач.)]. Ср. повставати2 1, 3. повстанець, -нця повстанец [Повстанці почали штурмувати монастир, з якого легко було попасти в замок (Панч)]. повстання восстание, уст. возмущение [24 жовтня 1917 року розпочалось повстання в Петрограді (Бажан); Коли повстання буде всенародне, воно переможе (Десн.)]. повстанство повстанчество [Не одні ви, вся Україна зараз підіймається на крилах повстанства, — народною війною йде на інтервентів! (Гонч.)]. повстанський повстанческий [Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина На голос Гупі й Павлгока! (Рил.); Заверещав папок. Гаряче дихання повстанського коня вже обпікало йому спину (Довж.)]. повстати см. повставати2. повстина вбйлок; (большой кусок войлока) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)