Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пов 508 пов кошма [Неголені бороди і вуса скидаються І аа шмаття повстини, а не на людське волосся (Тулуб); Глиняна модель з Ульського кургана (Північний Кавказ) зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (Нар. стар.г іст. УРСР)]. повстинний войлочный; кошмовый. Ср. повстина. повстрічати, -чаю, -чаєш обл. повстречать (разг.) [По городу тоді гуляла [Дидона], Коли троянців повстрічала (Котл.)]. повстрічатися, -чаємося, -чаєтеся обл. повстречаться (разг.) [Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони (Рудч.)]. повстромлювати см. повстромляти. повстромлюватися, -люється мног. повтинаться (разг.), воткнуться [Сіно повстромлювалося в дірки (Н.-Лев.)]. повстромляти, -ляю, -ляєш и повстромлювати, -люю, -люєш мног. повтыкать (разг.), воткнуть 1— Ну, добре! — заговорили [хлопці] і поставили свої коні [хворостинні в ряд, повстромлявши голови їх в ,пліт (Свидн); Тим часом цеховики вже повстромлювали в свічники свої свічки й розсипались по палаті барвистими купками (Коч.)]. повстрявати (повстряваємо, повстряваєте и разг. повстряємо, повстряєте) мног. разг. 1) повтикаться (разг.), воткнуться [Ліс. високий такий, що аж у небо вершки по* встрявали (Сл. Гр.)]\ 2) перен. вмешаться (І чого вони всі туди повстрявали? Хіба то їх діло? (Харьк. —- Сл. />.)]. повстяк, -ка редк. валенок; (мн. ч.: повстяки, -ків) валенки, валеные сапогй [Дід уже ходить по кімнаті, одягнений у повстяки, у ватяні штани і кожушок (Вишня)]. повстяний войлочный [Врат кидає кудись у куток повстяні рукавиці (Козач.)\ —Скажи мені, бабусю, що робить тепер...— сказала Олена та й почервоніла, як кармазин, і язик став мов повстяний (Квітка)]. повстяник віденок; (мн. ч.: повстяники, -ків) валенки, валеные сапогй [3 дерев'яною лопатою, свіжа від морозу, зайшла вона до кімнати, затрушуючи снігом з повстяників немиту підлогу (Шиян)\ Не раз пригадую: в повстяниках обшитих. Виходив ти на тік півкопи змолотити (Рил.)]. повстянка кусок войлока [І моя душа не повстянка (IIом.)]. * повстяр, -ра спец. войлочник. повстярка спец, войлочница. повсть, -ті войлок [Повсть виробляється .ч грубої кінської або коров'ячої шерсті, змішаної з борошняним клейстером (Колг. \ вироби. енцикл.)\ Завдяки рослинній повсті, що виникла від перегною трав, волога в степу зберігалася [колись] значно довше, ніж це можна спостерігати зараз, коли степ розорюється (Архл., 1953, VIII)]. повсюди нар. повсюду, везде; повсеместно [Класи залишились і залишаться роками повсюди після завоювання влади пролетаріатом (Ленін)]. повсюдний повсеместный, уст. повсюдный; (всюду поспевающий — о человеке — обычно шутливо) вездесущий [Майже повсюдним ' явищем на зв'язних грунтах Полісся є переорювання зябу під більшість пізніх культур (Колг. Укр., 1956^ 9); Серед невеликої групи жінок і юрми повсюдних окатих хлопчаків штовхалася й Валентина (Вериг.)]. повсюдність, -ності повсеместность. повсюдно нар. повсеместно; повсюду, везде [Глини, придатні для виготовлення посуду, трапляються у Східній Європі новсюдно (Нар. стар. іст. УРСР); Повсюдно Джаке— бажаний гість (Десн.)]. повсякденний повседневный, ежедневный, каждодневный, уст. вседневный; (обыкновенный —-ещё) обыденный; (употребляемый в обиходе—ещё) обиходный; (предназначенный для постоянного употребления — об одежде и т. п, разг. — ещё) расхожий [—Я віддаю належне її повсякденному героїзмові, її славним ділам, — думав про Мелаиію гість (Гонч.); Поводився він у цьому козацькому вбранні зовсім вільно, невимушено, немов то був його звичайний повсякденний одяг (Минуле укр. театоу)); предмети ~ного вжитку предметы повседневного употребления, предметы обихода, обиходные предметы ІТЗ споживчих товариствах [Вінницької] області впроваджено кільцевий завіз товарів, що дає змогу організувати безперебійну тор* гівлю предметами повсякденного вжитку, різко знизити транспортні витрати (Рад. Укр., 1956, XII)]. повсякденність, -ності повседневность, еже- днёвность; обыденность; обиходность. Ср. повсякденний. повсякденно нар. повседневно, ежедневно, каждодневно; обыденно [Він проясиів.. і знову став дивно схожий на того міцного, зібраного Воронцова, якого Хома звик повсякденно бачити (Гонч.)]. Ср. повсякденний. повсякденщина презр. обыдёнщина. повсякдень нар. см. повсякденно. повсякчас, повсякчасно нар. постоянно, всегда; вечно, разг. век; во всякое время, разг. всякий час, книжн. уст. ежечасно, всечасно, повсечасно [Лариса Дмитрівна стала для Марусі життєвим зразком, на який вона повсякчас рівнялась (Козач.); Так грай-бо, скрипонька моя, Голоті вбогій повсякчас, І хай нудьга тіка від нас! (Манж.); Шкода людей, що самі собі ставлять межі повсякденно і повсякчасно різними., умовностями (Іван.)', Широконлесі сгави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорих водах (Мири.)]. повсякчасний постоянный, разг. всегдашний; вечный; книжн. уст. ежечасный, всечасный, повсечасный [— Слова, фрази!— шепотить Хо. — Се абихто зможе! А от ділом довести відвагу — й то не нерозсуд ливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію! (Коцюб.); Нам з вами., ніколи і в голову не заходило таке, що було її щоденною, пов |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)