Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пои 509 пои сякчасною думкою (Мирн.)]; '—нітур- б 6 т и постоянные заботы. повсякчасно см. повсякчас. повтиканий мног. воткнутый [Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (Н.-Лев.)]. повтикати, -каю, -каєш мног. повтыкать (разг.), воткнуть [Повтикав кілки (Н.-Лев.)]. повтинати, -паю, -иаєш мног. поотрубывать (разг.), отрубить [Повтинати пальчики (Чуб.)]. повтирати, -раю, -раєш мног. утереть [Повтирай дітей, бач, як повмазувалися ' (Богод. у. — Сл. Гр.)]., повтиратися, -раємося, -раєтеся мног. утереться [Вони швидше повтирались, буцімто і не плакали (Рудч.)]. повтихати, -хаємо, -хаете мног. утихнуть [І\1ої думи повтихали (Федьк.)]. повтікати1, -каємо, -касте мног. поубегать (разг.), убежать; (тайком или от преследования разг. — ещё) поудирать, удрать [Тетян а..: Куди ж це вони? Покинули нас, а самі повтікали! (Тоб.); Парубки полякались, повтікали із села; кажуть, поховались у лісі та по очеретах (Вас); Були вареники, та на вербу повтікали (приказка)]. повтікати2, -кають мног. редк. повытекать (разг.), вытечь [Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали (Чуб.)]. повтішатися, -шаюся, -шаєшся порадоваться [Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися (Метл.)]. повтомлюватися, -люємося, -люєтеся и по- втоилятися, -лаємося, -ллєтеся мног. утомиться [Чи повтомлялись, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися? (Чуб.)]. повтоптувати* -тую, -туєш мног. 1) поутап- тывать (разг.), утоптать [Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи (Чер- ниг. у. — Сл. Гр.)]\ 2) (топча, вдавить) но втаптывать (разг.), втоптать. повтор, -ру поэт, повтор [Ораторсько-полемічні прийоми, повтори, риторичпі звертання й запитання яскраво розкривають ідейний задум твору [«На суді» Івана Франка], надають йому гострого політичного характеру (Тст. укр. літ.)]; звукові ^ ри звуковые повторы. повторення повторение, разг. повтор [Законом докапіталістичних способів виробництва є повторення процесу виробництва в попередніх розмірах, на попередній основі.. (Ленін)]. повторити см. повторювати. повторитися см. повторюватися. повторний повторный; (происходящий во вто- рой^раз — ещё) вторичный; (предназначенный для повторения чего-нибудь при обучении— ещё) повторительный; повторяющийся [Не боятися визнавати своїх помилок, но боятися багаторазового, повторного труда виправляння їх — і ми будемо на самій вершині (Ленін)];~*п& 6 р а п к а с.-х. ^ вторичная вспашка, перепашка; <-^ний огляд мед. вторичное освидетельствование, переосвидетельствование; ~ний розтин мед. вторичное вскрытие, перевскрытие. повторність, -ності повторность. повторно нар. повторно, вторично. повторнородяща,-щої сущ. повтор пород ящая. повторювальний повторительный; ~ ний курс повторительный курс. повторюваний 1) повторяемый [Віп [грузин] виголошував тост на честь Горпини, це можна було зрозуміти з часто повторюваного її імені (Янов.)]; 2) повторяющийся [Вона [спадковість] створюється і проявляється в потомстві першого-ліпгаого організму за участю повторюваних у ряді поколінь умов середовища (Осн. даре.)]. повторюваність, -ності повторяемость. повторювання повторение [Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (перекл. з Вовчка)]. повторювати, -рюю, -рюєш и повторяти, -ряю, -ряєш, повторити, -торю, -ториш 1) повторять, повторить; (только несо- верш.: постоянно говорить одно и то же — ещё) твердить [Що було тоді у людей на душі, все висловили вони в клятві, яку виголосили, повторюючи слова комісара (Ковпак); Соломія немов не розуміла того, що сталося. Вона., тягла його з собою і з жахом повторяла: — Тікаймо, тікаймо, він ще стрілятиме, він вб'є тебе... (Коцюб.); І повторив беззвучно: — По щирості сказавши, Так хочеться на світі Ще жити нам і жить! (Бажан); 3 цього дня вони по черзі почали ходити до Котигорошка додому, вчили з ним уроки й повторювали пройдене (Донч.); І тут ведмідь ще раз здивував усю команду. Він повторив точно те, що зробив Гриць:вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Ткач)]; ~ряти на всі лади разг. склонять на разные лады, склонять по всем падежам; 2) (воспроизводить подаваемые кем-нибудь сигналы) мор. репетовать (несоверш. и соверш.). повторюватися, -рююся, -рюєшся и повторитися, -ряюся, -ряєшся, повторитися, -то- рюся, -торишся 1) повторяться, повториться [Слово «большевик» і слово «Совет» повторюється тепер всіма мовами світу (Ленін); Припадки, що були у мене перше щовечора, потім через день, остатніх три-чотири дні вже не повторюються (Л. Укр.); Ми звели голови й прислухалися. Звук повторився (Смбл.); Граючи безліч' різних за характером і значенням ролей, Кропивницький піколи не повторювався (Минуле укр. театру)]; 2) страд, з. (несоверш.) мор. репетоваться. повторяти см. повторювати. повторятися см. повторюватися. повтягати, -гаю, -гаєш и повтягувати, -гую, -гуєш мног. 1) повтягивать (разг.), втянуть [А дівчата всі — так ніби ото бджоли, коли на них димом пхукнути... Голови в плечі повтягали (Вишня)]; 2) (переместить куда-нибудь, волоча) повтягивать (разг.), втянуть, повтаскивать (разг.), вта- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)