Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рог 522 пог тянині косарі сіли спочити, погострити і коси (Ле); — Об кого б ти, Улито, язик погострила, якби не було Романа?—запитав Софрон Іванович (Колг. Укр., 1958,1)]. чіогостювати, -тюю, -тюєш погостить, обл. погостевать [Раз на святках пішла куму провідать, Погостювать і пообідать (Гл.); І Вона [осінь] іде в світанки білі, Заходить в села і двори, Іде до кожної артілі Погостювати до пори (Шп.)]. поготів нар. тем более, разг. подавно [Правда і в морі ніколи не втоне, а в мутній калюжі й поготів (Коп.)]. поготувати, -тую, -туєш мног. редк. наготовить, приготовить [Чи все вже поготува- ли нам на дорогу? (Сл. Гр.)]. пограбнути, -нуть мног. разг. окоченеть [Руки на дощі та на холоді пограбли (Н.-Лев.)]. пограбований 1) ограбленный [В 1203 р. Київ був дуже пограбований половцями Aст. Укр. РСР)]; 2) пограбленный; разграбленный [Стародавні пам'ятники російської землі, скарби її вікової культури були зганьблені, пограбовані (Куч.)]. Ср. пограбувати 1—2. пограбування 1) ограбление [В капіталістичних країнах відбувається все більше пограбування трудящих (Рад. Укр., 1951, VIII)]; 2) пограблёние; разграбление. Ср. пограбувати 1—2. пограбувати, *бую, -буєш 1) ограбить [Всю одежу фашисти пограбували, то я сплю в печі або ще де-небудь (Янов.)]; 2) мног. пограбить; (постепенно) разграбить [Один козак 8 Ради: ..Вчора татари спалили Богуслав по саму Рось, обібрали наші хати, пограбували наше добро (Н.-Лев.)]. погравати, -раю, -раєш разг. редк. наигрывать [Пограває [Лукаш] у сопілку щось дуже жалібненьке (Л. Укр.)]. См. ещё награвати, погранзастава (погранична заста- в а) погранзастава (пограничная застава). погранити см. погранувати, пограничник пограничный [Ми їхали верхи з провідником — ..парубком із одного пограничного села (Фр.)]. погранйччя погранйчье [Богун пильно стежив за всіма подіями на пограниччі (Кач.)]. погранувати, -ную, -нуєш и погранити, -ню, -нйш спец, погранить. пограти, -раю, -раєш 1) поиграть [Антей: ..І ми ще маємо радіти з того, що нам дозволять у гучних палатах на лірі заграбованій пограти? (Л. Укр.); Солдатам спало на думку пограти в футбол (Янов.); Пограла б з подруженьками у хрещика, пісеньок би поспівала (Квітка); Хай їде за кордон той, хто хоче пограти в парламентаризм, в учредилки.. (Ленін)]; 2) (о ферментации) поиграть, побродить; 3) обл. обыграть [Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі (Лубен, у. -- Сл. Гр.)]. погратися, »раюся, -раєшся поиграть; (повеселиться, пошалить, находясь всё время в движении — ещё) порезвиться [Любив він і погратись з товаришами і побігати (Донч.); Поплив човен в синє море, А воно заграло, — Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало (Шевч.)]. погреб см. погріб. погрёб, -бу уст. погребение (книжн.), похороны (ми. ч.) [А та юрба, що посумує вранці, Увечері нехай іде в танець. Се дивно вам — після погребу танці? Звичайний то смутним пісням кінець! (Л. Укр.)]. погребальний уст. погребальный (книжн.), похоронный [Микита..: Чудовий спів кохання і життя Звучить мені, як піспя погребальна Безумних мрій (Коч.)]. погребання уст. погребение (книжн.) [Так і лежав він під скелею два тижні, поки помер. Так1-і залишився без погребання... (Тулуб)]. погребати см. погребувати, погребати, -баю, -баєш, погребти, -бу, -бёш уст. погребать (книжн.), погрести (книжн.), хоронить, похоронить [Ой, заплачуть, погребуть, І що буде поберуть (Чуб.)}. погребиця землянка [над погребом], обл. погребйца [Ближче до будинку стояв погріб з погребицею, а над ним повітка (ПанчI погребний, редк. погребовий уст. погребальный (книжн.), похоронный [Лакеї зла і тьми! Уже комуни дзвони погребпий реквієм для вас гудуть, гудуть (Сос); Про неволю плаче й голосить і тужить до болю голос сумний, не вважа на слова, плач погребовий слова покрива (Л. Укр.)]. погребнйк, погребня см. погрібник, погребовий см. погребний. погребти1 см. погребати. погребти2, -бу, -бёш 1) (некоторое время І грести чем-нибудь или что-нибудь) погрести; 2) (собрать в одно место граблями, лопатой и т. п.) посгребать (разг.), сгрести [Час у їх летів..; і погребли, і поко- пили, і в стоги поклали за доброї години (Барв.)]. погребтися, -буся, -бёшся порыться [Погрібся пан у скринці, пошукав нашвидкуруч і витягує нічний червоний жупан (Граб.)]. погребувати, -бую, -буєш и погребати, -баю, -баєш погнушаться; (испытать отвращение — ещё) побрезгать, разг. побрезговать; (проявить презрительное отношение — ещё) пренебречь [Пані не погребувала вдячно поцілувати дівчину (Ле); Тільки покуштуйте пиріжки. Зроду таких не їли. Попробуйте, не погребуйте (Ст.); Мотря.. навіть гордилась з того, що й за неї хтось колись сватався та до того ж вона ще й погребувала женихом (Збан.)]. по-грёцькому, по-грёцькп нар. по-гречески [Він написав щось на папірці по-турецькому чи по-грецькому (Н.-Лев.)]. погризений погрызенный; поглоданный; изгрызенный; изглоданный [Черняева раптом підвела голову від якогось погризеного мишами папірця (Донч.); Стара генуезька І башта, облуплена й погризена зубом ча- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)