Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обл 37 обл на лежить (народна казка)]; ср. облу- пувати; 2) облупленный, облупившийся [Ген-ген чорніє облупана корчма за ставом (Козл.)]; ср. облуплюватися 1. облупати см, облупувати. облупатися см, облупуватися. облупити см. облуплювати. облупитися см. облуплюватися. облуплений 1) облупленный; ободранный [Гладке обличчя і голена голова лисніли, як у облупленого барана (Коцюб.)]; знати як ~ного перен. фам. знать как свой пять пальцев [Знають його усі як облупленого! (приказка)]; ер. облуплювати; 2) облупленный, облупившийся [Вже зовсім розвиднілось, і я оглянув лісову сторожку. Вона мала на диво жалюгідний вигляд — стара, скособочена, облуплена хата (Збан.)]; ер. облуплюватися 1. облуплювання обдирание, спец. обдйрка. облуплювати, -люю, -люєш, облупити, -луплю, -лупиш облупливать, лупить, облупить; (кору, верхний слой, покров, кожу и т. п. — ещё) обдирать, ободрать [Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і порізали на тарілочці (Квітка); Дай яєчко, облупи та ще й в рот поклади! (приказка); Бук у лісі не облуплювали, а бучину пеобкоре- ну спускали на завод (Турч.); Били шкап ми.. Гітлера й Петлюру, А полізе ще якась, теж облупим шкуру (Ол.)]; Обпити як липку разг. ободрать как липку, облупить как липку [ -»- Добре! їй-богу, добре! — провадять усі в один гол^с. — Як липку облупимо... Та й писаря завряд... (Мирн.)]. облуплюватися, -люється, облупитися, -лупиться 1) облупливаться, лупиться, облупиться; (соверш.: отпасть кусками—еще) отлупиться; (о коре, верхнем слое, покрове, коже и т п. — ещё) обдираться, ободраться; (несоверш. — о коже: сходить, отделяясь мелкими плёнками—ещё) шелушиться [ — Невістка не хотіла діла робити, — каже бабуся.. — Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться (Барв.); Обличчя хлопчини загоріло, веснянки стали ще крупніші, у гривеник завбільшки кожна, ніс облупився, обпалений сонцем (перекл. з Ажаєва)]; 2) страд, з. (несоверш.) облупливаться; обдираться; ер. облуплювати. облупувати, -пую, -пуєш, облупати, -паю, -паєш обл. обковыривать, обковырять [Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було (Харьк. — Сл.Гр.)]. облупуватися, -пується, облупатися, класться обл. облупливаться, лупиться, облупиться; отлупиться. Ср. облуплюватися 1. облущити см. облущувати. облущитися см. облещуватися. облущувати, -щую, -щуеш, облущити, -щу, -щиш облущивать, облущить. облущуватися, -щується, облущитися, -щи- ться облущиваться, облущиться. облюбований облюбованный [Художник збирався завтра ж копіювати одну з облюбованих в Ермітажі гравюр Рембрапдта (Ільч.)]. облюбовувати, -бовую, -бовуєш, облюбувати, -бую, -буєш облюбовывать, облюбовать [Він облюбував уже собі місце, щоб звідти все було видно (Шиян)]. облягання охотн. оклад. облягати, -гаю, -гаєш, облягти, -ляжу, -ляжеш 1) облегать, облечь; (покрывать сплошь плотной массой — ещё) обкладывать, обложить [Дощ суцільним шумом облягав усі навколишні ліси (Гонч.); Страшна грозова хмара облягала півколом горизонт (Кач.)]; 2) (об одежде) облегать, облечь [Кітель щільно облягас тіло, ріже шию високий комір (Куч.)]; 3) (перен,— обычно о чувствах, переживаниях) разг. охватывать, охватить, осаждать (только песо- верш.) [У затишному вагоні прямого сполучення сиділа Марина, і глибока туга хмарою облягала її серце (Собко); Одарку облягли сумні, журні., думки (Мирн.)]; 4) (располагаться вокруг кого-нибудь, чего- нибудь, заключая в замкнутый круг) окружать, окружить, обступать, обступить; (воен. — ещё) осаждать, осадить, обложить (только соверш.) [Кругом двору, наче річка текла, облягав його водяний рів (Мирн.); Побратиме, то не чорна галич, тільки турки гору облягають, облягають, хмарою поймають, хутко нас вони обступлять колом (Л. Укр.); Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори (Вовч.); Облягали ляхи місто Десь в часі Руїни (Фр.); Махнув рукою ватажок — і розбійники облягли навколо табір (Коцюб.)]; 5) охотн. обкладывать, обложить; 6) разг. редк. ложиться [спать], лечь [спать], укладываться [спать], улечься [спать] [Вороженьки спать обляжуть, піду погуляю (Чуб.)]; см. ещё лягати; 0облягла н і ч разг. наступила ночь [Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]; 7) (заболеть) обл. слечь [Обліг мій братчик, лежить (Сл. Гр.)]. облягатися, -гаюся, -гаєшся, облягтйся, -лижуся, -ляжешся разг. редк. укладываться [спать],улечься [спать], ложиться [спать], лечь [спать] [Тихо було і в спальні, коли облягались (Коцюб.); Як вернулась, уже батько й мати обляглися (Барв.); Земля повечеряла сонцем і облягалась на ніч (Коцюб.)]. См. ещё лягати. обляги, -гів обл. время, когда ложатся спать [Якось людям страшно зробилось. Хто б се глупої ночі, в такі вже обляги прийшов (Барв.)]. облягти см. облягати. облягтйся см. облягатися. облямівка 1) окаймление, перен. кайма; обрамление, перен. рамка [Пальчасті листки каштанів жовкнуть не одразу. Спочатку на них з'являється вузенька жовта облямівка, кожен листок ніби оторочений темно- золотим обідком, який стає все ширшим і ширшим, поки не захопить увесь листок (Собко)]; в ~>вці з квітів в окаймлении из цветов, в кайме из цветбв, в обрамлении из цветбв, в рамке из цве- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)