Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обл 38 оби тбв; ср. облямовувати 1; 2) (отделка) оторочка; (полоса по краю ткани — ещё) кайма; (меховая — ещё) выпушка; (кант по шву — ещё) окаймление [Невисокого росту [дівчина], кругловида, чорнява, одіта по-городянському: у темній корсетці, з червоною облямівкою, у рясній спідниці, з білим, як сніг, попередником (Мирн.)]\ мереживна ~> ка кружевная кайма, уст. подзор. обл ям і ночка уменыи. каёмка, каёмочка. облямований 1) окаймлённый; обрамлённый [Перед нами карта, облямована кольоровою стрічкою кордонів і границь (Рад. Укр., 1948, /); Ліворуч, удаліші, сіріє могутня гора, облямована чагарниками (Гонч.)]; 2) окаймлённый; выложенный, отороченный; выпушенный [Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном, облямованим золотою гальонкою (Мирн.); Анна — середнього росту, шатенка, в темному пальті і чорному оксамитовому капорі, облямованому сірим., хутром (Гал.)]. Ср. облямовувати 1—2. облямовування 1) окаймление; обрамление; 2) окаймление; выкладка, оторачивание. Ср. облямовувати 1 — 2. облямовувати, -мовую, -мовуєш, облямува- -ти, -мую, -муєш 1) окаймлять, окаймить; (только несоверш.: окружать, как рамкой— ещё) обрамлять; (только несоверш.: опоясывать —ещё) огибать [З-під шапки-ушанки армійського зразка вибивались густі світлі кучері, облямовуючи свіже рум'яне обличчя (Смол.); Він вийшов у степ і попрямував у той бік, де простір облямовувала смужкою синя емаль обрію (Донч.); Вони обгородили стіл муром широких спин, облямували скатерть колом здорових рум'янців, змішали з дзвоном посуди свій грубий сміх і свою мову (Коцюб.)]', 2) (об- иіивать каймой) портн. окаймлять, окаймить; (отделывать обшивкой) выкладывать, выложить, выкласть (разг.), оторачивать, оторочить; (только соверш. — мехом — ещё) выпушить. облямовуватися, -мбвуєіься 1) окаймляться; обрамляться; огибаться [Береги балки облямовувалися старими вербами (Козач.)]; ср. облямовувати 1; 2) страд, з. окаймляться; выкладываться, оторачиваться; ср. облямовувати 1—2. облямування 1) окаймление; обрамление [В школі Ніну прозвали Білкою за її майже круглі, завжди здивовані, великі горіхові очі в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій... (Коп.)]; 2) окаймление; выкладка Ср. облямовувати 1—2. облямувати см. облямовувати. обляпаний обрызганный, забрызганный; обляпанный |Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную сниму (Гл.)] Ср обляпувати. облипати ом обляпувати обляпатися см обляпуватися. обляпувати, -пую, -пукш, обляпати и обл. обльопати, -паю, -паєш разе ®брыз гиваїь, обрызгать; {чем-нибудь грязным— ещё)^ забрызгивать, забрызгать, разг. обляпывать, обляпать [А в тій хвилі як не бухне кип'ячка, так нас усіх і обляпала (Фр.); Поетів наших осміяв [Чай- ченко], Чорнилом ліру їх обляпав (Гл.)]. обляпуватися, -пуюся, -пуешся, обляпатися и обл. обльопатися, -паюся, -лаєшся обрызгиваться, обрызгаться; забрызгиваться, забрызгаться; обляпываться, обляпаться. Ср. обляпувати. обляти, -ляю, -ляеш см. обливати, облити. облятнея, -ляюся, -ляєшся см. обливатися, облитися. обльопати см. обляпувати. обльопатися см. обляпуватися. обмаєнии обл. украшенный [зеленью (цветами и т. п.)\ [На сіро-сталевім тлі ріки вона [дарабаї відразу визначилася, мов ярка зелена пляма, — так рясно була обмаєпа смерічками (Фр.)]. обмазаний обмазанный; измазанный, измаранный; обмаранный [1 зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Мирн.); Знявши обережно папір, вопа^ запустила всередину палець, обмазаний в попіл, і швидко сунула в рот (Коцюб.)]. Ср. обмазувати. обмазання обмазка. обмазати см. обмазувати. обмазатися см. обмазуватися. обмазка обмазка. обмазування обмазывание, обмЛзка [..в багатьох випадках і мабуть всюди воно [гончарство] виникло з обмазування плетених або дерев'яних посудин глиною.. (Енгельс)]. обмазувати, -зую, -зуєш, обмазати, -мажу, -мажеш обмазывать, обмазать; (пачкать разг. — ещё) измазывать, измазать, измарывать, измарать, (сильнее) обмарывать, обмарать [Старенька жінка виходила в сад обмазувати глиною молоді стовбури (Шиян); Дівчина замісила глину, полізла у піч, обчистила, обмазала (Іван,); ШибКи б'є, двері ламає, дітей обмазує в чорнило (Янов.); Гнат хотів її поцілувати, але вона жартівливо обмазала його білою глиною, ще й випхала в двері (Коцюб.)]. обмазуватися, -зуюся, -зуєшея, обмазатися, -мажуся, -мажешся обмазываться, обмазаться; измазываться, измазаться, измарываться, измараться; обмарываться, обмараться [Коло воза ходивши, не можна не обмазаться (Ном.); Дощу не було,— тільки десь сонце заховалося, небо сірими хмарами обмазалось (Мирн.)]. Ср обмазувати. обмаїти см. обмаювати. обмакогонити, -ню, -нищ и редк. обма- котйрити, -рю, -риш разг. остричь при самом теле, разг. окорнать, обкорнать [Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою (Харьк. — Сл. Гр)] обмалювати см. обмальовувати. обмалюватися см обмальовуватися. обмаль нар. разг. маловато [Катря: ..Треба буде віднести до млина мірочки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)