Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лог 525 под ти вбив її, нащо, коли так гинеш за нею? — погукнула на його Варка (Вовч.); — Жінка є в мене... Чуєш, дівчино?.. — Годі! — погукнула на весь голос свій, аж загуло у темноті. — Чого тобі треба? Де ж твоя жінка? (Вовч.)]. погукування покрикивание; выкрики (мн. ч.), разг. гиканье [Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування (Мирн.); Чути скрипіння возів, погукування па коней, розмірений тупіт ніг (Десн.)]. погукувати, -кую, -куєш покрикивать [Погукували плугатарі, поганяючи воли в плузі (Н.-Лев.); — Та коней, коней притримай.. — погукувала вона на погонича {Збан.)]. погулювати, -люю, -люєш погуливать; (проводить иногда время в кутежах — ещё) покучивать. погулянка, погуляння разг. гулянье; (хождение на открытом воздухе — ещё) прогулка [Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Барв.); Та збирались на весілля, На веселе погуляння, На кроваве залицяння (Шевч.); Пастух: Та хочеться ж і їм на погулянку. Оце сьогодні випущу все бидло, нехай провіється (Л. Укр.); Виносить Марина в світлицю дитя на погуляння (Мирн.)]. погуляти, -ляю, -ляєш 1) погулять; (провести время в кутежах — ещё) покутить [Не пускає мене мати На вулицю погуляти (народна пісня); То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи! (приказка); Погуляв, як собака на вервечці (Ном.); Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем (Л. Укр.); Погуляла дівчиною років зо три (Вовч.); Погуляв днів зо три — нудно без роботи (Сл. Гр.); Годів зо два погуляла та нива неорана (Сл. Гр.); Влов був дуже добрий. Рибалки заробили чимало грошей і задумали погулять (Н.-Лев.)]; О ~*ляй, <-~ляй- те обл. подожди, подождите [Погуляйте трохи, — батько зараз прийде (Борз. у.— Сл. Гр.)]; 2) (во что-нибудь) разг. поиграть; (с азартом) разг. шутл. сразиться [Погуляли в карти (Сл. Гр.)]. погупати, -паю, -паєш [глухо] постучать; (ногами, копытами и т. п.) разг. потопать [Він погупав себе в груди (Кундз.); Со- фрон рушив бігом до силуетів коней, за ним нерішуче погупали шуряки (Ле)]. погуркотіти, -кочу, -котйш и погуркотати, -кочу, -кочеш усилит, погреметь; (сильнее) погромыхать; (с раскатами) погрохотать. погуркувати, -кую, -куєш погромыхивать [Глухо погуркував грім (Гонч.)]. погустй см. погудіти. погустіти, -тГє и погустішати, -шає погустеть, стать гуще; сгуститься [Ніс став широкий, брови погустішали, неначе кудлаті стали (Н.-Лев.); Погустішала ніч навколо, десь попереду вдалині блиснув жовтий вогник (Скляр.)]. погуторити, -рю, -риш разг. погуторить [Вона біжить щаслива Погуторити з людьми (Мал.)]. погутькало орн. обл. филин [Янко пугукнув, наче сова. З яблуні йому хтось відповів, ніби справжнє погутькало (Трубл.)]. подавальний техн. подачный [Подовжені полиці подавальної площадки вперлися в скирти (Рад. Укр., 1946, VIII)]. подавальник подавальщик [3 огню почало викидать цілі снопи й шпурляло їх угору, як кидають подавальники вилами снопи на стіжок (Н.-Лев.)]. подавальниця подавальщица [Подавальниця снарядів Рєпіна лежала за хоботом гармати (Панч); Найбільше з усіх подавальниць била вона посуд у їдальні (Донч.)]. подаваний 1) подаваемый; преподносимый; представляемый; приводимый; задаваемый; предъявляемый; преподаваемый [Вона попивала жадібно подаваний їй розігріваючий напиток (Коб.)]; 2) подаваемый; оказываемый. Ср. подавати1 1—2. подавання 1) подача; преподнесение; представление; приведение; предъявление; 2) подача; оказание. Ср. подавати1 1—2. подавати1, -даю, -даёш, подати, -дам, -дасй 1) подавить, подать; (торжественно вручать — ещё) преподносить, преподнести; (сведения и т. п. — ещё) представлять, представить; (данные, примеры и т. п.) приводить, привести; (обращаться с вопросом) задавать, задать; (доказательства и т. п.) предъявлять, предъявить; (наставляя кого-нибудь в чём-нибудь, сообщать, внушать) рит. преподавать, преподать [Дружина мужу зброю подає: — Цілую я озброєння твоє, — Нехай воно нам перемогу дасть (Бажан); Поки жінки подавали на стіл, гості сиділи й поважно розмовляли (Козач.); Уміла готувати, та не вміла подавати (приказка); Йому показували горно, Як шихту в домну подають (Шп.); Василь безпомилково визначав, на яку путь подають вагон чи поїзд (Бойч.); Бжозовський поїхав до Акермана і подав прошения в суд (Н.-Лев.); От подам рапорта, призначать на моє місце* тоді, будь ласка, пускай верстати хоч у галоп! (Янов.); А ти тут зажди, небоже, Хай-но, їхатиму з гаю, То подам тобі на бідність, [ А тепер часу не маю (Л. Укр.); Двічі, тричі зробив що — уже йому й не хочеться, уже йому новинку подавай (Мирн.); Метелиці не бачу. Подати сюди Метелицю! (Шиян); Ованес перший видерся на камінь і подав їй руку (Баш); Наша вчителька Ганна Семенівна завжди каже: —Феня Кравченко, не подавай дурних за- [ питань у класі! (Янов.); Він подає комісії вже другий проект пам'ятника (Волош.)]; "^тп вбік подавать, подать в сторопу; ~-»ти назад подавать, подать назад; пятить, попятить; (лошадей—обычно) осаживать, осадить;^ти на розгляд представлять, представить на рассмотрение; ^ти що перед чим (излагая) приводить, привести что перед чем, книжн. предпосылать, предпослать что чему; [як] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)