под 526 под рукбю ~дати рукой подать [Від консерваторії до готелю «Москва» — рукою подати (Дмитр.)]; 2) (в сочетании с некоторыми сущ. — делать, производить, обнаруживать то, что выражается этими существительными) подавать, подать; (помощь, поддержку и т. п. — еще) оказывать, оказать [Головне джерело нашої сили: свідомість і героїзм робітників, яким не могли і не можуть не співчувати, не подавати підтримки трудящі селяни (Ленін)]; ~ти голос а) (кричать, говорить) подавать, подать голос [— Чіпко! Чіпко-6! — гукнув Пацюк, до хати йдучи. — Чого? — подає голос Чіпка з хати (Мирн.)\\ б) (голосовать) подавать, подать* голос [За те я подавав свій голос І опускав свій бюлетень, Що недарма батьки боролись За наш веселий, світлий день (Рил.)]; ^дати д у м- к у подать мысль [Від кого пішла та думка, хто перший її подав, трудно було сказати (Коцюб.)]; ~*тп звістку (вість, вістку) про кого подавать, подать весть о ком [Лицар: Хто зна, чи посланець до них [товаришів] дістався... і хто тоді про нас подасть їм звістку? (Л. Укр.); І строки минули — вдарила війна. І друг подав про себе вістку (Тич.)]; /^ти звук издавать, издать звук [Християн Іванович подає звук, трохи схожий на і, трохи на є (перекл. з Гоголя)]; <^»дати знак подать знак [Біля високого куща ліщини він подав знак мовчати і навшпиньках обійшов кущ (Донч.)]; ~ти і н і ц і а- т й в у проявлять, проявить инициативу [Комуніст повинен не тільки виявляти готовність виконувати рішення партії, а ще й подавати ініціативу свою перед ухваленням цих рішень (Тич.)]; ^ти кома н- д у подавать, подать команду [Сагайда подав комапду в'ючитись (Гонч.)]; ~вати надію (кому) подавать надежду (кому); обнадёживать (кого) [Ота щирість Ваша подає мені надію й на Вашу поміч (Коцюб.)]; ^ти ознаки життя подавать, подать признаки жйзни, проявлять, проявить признаки жйзни [— Таємний радіопередавач працює? — Ні. Два тижні він не подає ознак життя (Янов.)]; ~дати порятунок (рятунок) принести спасение [Д є ї ф о б: Я не сподівався, що ти, троянка і дочка Пріама, так самолюбно можеш одрікатись подать рятунок Трої і родині (Л. Укр.)]; <-^типр йклад подавать, подать пример, показывать, показать пример; ~ти раду подавать, подать совет, давать, дать совет, советовать, посоветовать [Моя байка, добрі люди, У пригоді може, буде; Я подам вам раду щиру: І при щаст} знайте міру (Гл.)\; /-~вати репліки подавать реплики, театр, реплицировать [Нартал.. тільки зрідка подає короткі, їдкі репліки (Л. Укр.)]; ~ти сигнал подавать, подать сигнал [Дзвонять в рейку: на обід Подає сигнали дід (Шпак)]; ~ти у відставку (одставку) подавать, подать в отставку [— Оце так!.. — скрикнув він [предводитель], перевівши дух. — Зараз подаю в одставку... (Мирн.)]; 3):~ти рушники (о свадебном обряде) дтн. уст. давать, дать согласие на замужество [Одного дня старости обмінялись хлібом, а другого дня Нимидора й рушники подавала (Н.-Лев.); Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну (Коцюб.)]; 4) обл. посылать, послать, отправлять, отправить [Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте (О., 1861%ІУ— Сл. Гр.)\-Г Он е^ти в й д у не подавать, не подать виду, не показывать, не показать вйду[Вона чула з печі його жарти, розмову з Мар'єю, та не подавала виду, що чує (Мирн.); Генерал ладен мовчки розтерзати свого Аліка, не подаючи при цьому, як кажуть, ніякого виду (Довж.)]. подавати2, -даю, -даєш мног. соверш. подавать (разг.), дать, пораздавать (разг.)г раздать [Отаман підняв циновку з одного» шаплика, де було повно., риби, подавав, вербівцям ножі, і вони почали зшкрібать луску з риби (Н.-Лев.); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував; вони й «рівнялись»,, мов піхота, аж тут співця взяла охота і він їм крила подавав (Л. Укр.)]. подаватися, -даюся, -даєшся, податися, -дамся, -дасися 1) подаваться, податься; (только* соверш.'. прийти в смятение, начать отступать) дрогнуть [Вихор подався всім тілом до моря, потягнувши за собою Голуба (Куч.); Боєць підвівся і подавсь вперед (Бажан); Поганенькі рами й завіски швидко подалися під дужими руками, мов тонке павутиння (Н -Лев.)]; ~тися па- з а д подаваться, податься назад, пятиться, попятиться [— Свириде!.. — прошепотіла вона, подаючись назад (Коцюб.)\ Подалась назад поріділа піхота (Куч.)]'г 2) (пускаться в путь) отправляться, отправиться, разг. подаваться, податься; уходить, уйти, пойти; (быстро) бежать, побежать, убегать, убежать; лететь, полететь, улетать, улететь [Василько., попрощався з дідом, що віз його, і подався в напрямі вокзалу (Турч.); А батько тільки гляне на нещасних дітей своїх, махне рукою та й подасться подалі від рідної хати (Іван.); Теофіл мовчки встає і подається геть (Л. Укр.); Підкралась [лисичка] до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась (народна казка); Тепер довкола нічогісінько. Тількп горобці: то злетять на тин, сядуть на кущі, то подадуться на луг, що зеленіє вдалині... (Грим.)]; 3) (кому в чём) уступать, уступить, (под нажимом) поддаваться, поддаться; (соглашаться на что-нибудь после уговоров, просьб разг. — ещё) подаваться, податься [Піщани довго не подавалися, а все-таки генеральської сили не подужали (Мирн.); — Ох яка хазяйка! — скрикнув Олексій Петрович. — Вона і перед вами навіть не подасться, тіточко (перекл. в Вовчка); Змагався довго Дуб, стогнав, не по-
|