Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обо 50 обо обораний 1) опаханный, вспаханный во- I круг [Онисько Артемович вибрався й собі на могилу, вже оборану з усіх боків (Гонч.)]; 2) вспаханный [полностью]. Ср. оборювати 1 — 2. І оборати см. оборювати. | оборатися см. оборюватися. оборіг, -рогу обл. навес, соломенная кровля на столбах (для хранения сена, необмолоченного хлеба) [По далеких горбах самотіли., гострі дашки оборогів з запашним сіном (Коцюб.)]. оборка оборка [Коло того будинку знов пригадувала [Ганя] якісь стовпи, якісь стіни зубчаті, як оборка (Н.-Лев.)]. оборожина, оборожеш», -жня обл. столб в ¦оборозі* [Тільки нечисленні обороги були І з соломи і насторошували де-де свої., чуби догори поміж чотирма високими оборожинами (Фр.)]. Ср. оборіг. оборона 1) защита; покровительство, уст. покров [Навіть руки його, наставлені наперед, мов для оборони, з розпростертими пальцями, перестали тремтіти і виглядали мов дерев'яні (Фр.); Чоловік як ворона, а все ж жінці оборона (приказка); Сорока в ворони просить оборони (Ном.)]; брати під ~ну брать под защиту [Ніхто їх не брав під свою оборону, -Ніхто не спускався з високого трону (Л. Укр.)]\ 2) оборона, защита [1240 року після героїчної оборони впав Київ (Бажан); Ой, вдарили гайдамаки в голоснії дзвони: «Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони!..» (Фр.)]; берегова ~на береговая оборона; зайняти ^^ну занять оборону [Рота лейтенанта Шрама зайняла оборону вночі (Собко); Назад відступивши на крок від перону, Здавалось, тайга зайняла оборону І, стежку сховавши під глицю суху, Стіною стояла на пашім шляху (Мур.)); лінія ~ни линия обороны [Проте не буває на світі лінії оборони чи укріплень, які могли б воювати самі (Собко)]; передній край ~ни передний край обороны [Від долини довгим положистим підйомом починалася нова височина, замкнута нашим переднім краєм оборони (Кач.)]; протиповітряна ~на см. протиповітряний; 3) защита. Ср. обороняти 1—З оборонений защищенный. оборонець, -нця 1) защитник; покровитель; уст. ревнитель [Може, щастя, що ходить по ясній луці, геть за річкою, там, на схід сонця, хоч один квіт червоний, шо має в руці, перемінить в твого оборонця (Л. Укр.); Діти мої! тепер нема в вас жодного оборонця, нема помагача, самі-самісінькі зостались у світі! (Вовч.)]; 2) эащитник [Нам потрібні лише сміливі, справжні і свідомі оборонці Радянської влади (перекл. з Фурманова)]; 3) защитник [Гнат кілька разів поривається сказати, що той пан помиляється, що він не знає, як це було, але його зацитькують... Опісля говорить оборонець Гната (Коцюб.)]. \ Ср. обороняти 1—3; 4) полит. ист. оборонец [Політичний розрахуночок зрадників меншовиків і оборонців ясніший ясного: вони хочуть одурити робітників, видати себе за революціонерів.. (Ленін)]. оборонити см. обороняти. оборонитися см. оборонятися. оборонний 1) защитный; (содержащий в себе защиту) защитительный; покровительственный; ~на система полит. покровительственная система; 2) (относящийся к обороне) оборонный; (служащий для обороны) оборонительный [Ешелон мав максимальне навантаження і термінове оборонне завдання (Ле); Співаєш пісню оборонную і славиш свій багатий край (Тич.); Завдання оборони території Київської Русі від нападів кочівників — печенігів і половців—висували потребу будівництва городів, що мали спеціальне оборонне призначення (Архл.у 1953, VIII)]; ~на лінія оборонительная линия [Наша льотна школа займала другу оборонну лінію поза лісом (Ле і Левада)]; ~на промисловість оборонная промышленность [В умовах зростаючої воєнної небезпеки партія і уряд приділяли все більше уваги розвиткові оборонної промисловості (Ісгп. КПРС)]; ~-ні споруди оборонительные сооружения; 3) защитительный [Починається вірш [«На суді» І. Франка] як оборонна промова, далі він набирає полемічного характеру і в кінці звучить як обвинувальний вирок буржуазним суддям і всьому капіталістичному ладові (Іст. укр. літ.)]. Ср. оборона 1—3. оборонниця защитница; покровительница [Ви така палка оборонниця жіночого питання й нападаєтесь на дам (Н.-Лев.); І ф і г є н і я..: Ти, срібнолука боги- не-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай... (Л. Укр.)]. Ср. оборонець 1 и оборонятиі. оборонність, -ності обороняемость. обороноздатний обороноспособный [Не можна зробити країну обороноздатною без величезного героїзму народу.. (Ленін)]. обороноздатність, -ності обороноспосбб- ность [Білогоров прагнув якнайдошкульніше ударити противника, змусити його на маневр, паралізувати обороноздатність (Ле і Левада)]. обороноспроможний обороноспособный. обороноспроможність, -ності обороноспособность. оборонство полит. оборбнчество [Найбільшим, найяскравішим проявом дрібнобуржуазної хвилі, яка захлеснула «майже все», треба визнати революційне оборонство (Ленін)]. оборонський полит, оборонческий [Оборонські партії зв'язали свою долю з буржуазією.. (Сталін)]. обороняти, -няю, -нгієш, оборонити, -роню, *рониш 1) защищать, защитить; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)