обо 51 обп (только несоверш.: проявлять особую заботу о чьих-нибудь интересах — ещё) покровительствовать [Любов: О, то чоловіча роль невдячна..! М и л е в с ь- к и й : Ні, чого ж? Саме лицарська роль — обороняти слабших, служити своїй дамі (Л. Укр.)]; ~няти інтереси країни защищать интересы страны, уст. блюсти интересы страны; О оборони боже разг. сохрани господь [А у бідної невістки і рукп, і ноги трусяться... Оборони боже, як паска не вдасться! (Квітка)]; 2) (воен.: оберегать с оружием; перен.: оказывать поддержку) оборонять, оборонить, защищать, защитить [Микола Красношапка, обороняючи Ленінград, знав, що він обороняє Україну (Вишня); Ми оборонимо Вітчизну од провокаторів війни (Сос); 3 о ся: ..Гнат мене любить, він мене оборонить (Фр.)]; 3) (только несоверш.) юр. защищать. оборонятися, -няюся, -няєшся, оборонитися, -ронюся, -ронишся обороняться, оборониться, защищаться, защититься [Алі оборонявся. Він проколов руку Нурлі і дряпнув Османа, та в ту ж хвилину його збили з ніг (Коцюб.); Ей, я, козак молоденький, Ляхів не боюся, Маю ж бо я козаченьків Та й оборонюся (народна пісня); Таке завертілося коло Ганни Антонівни, що не приведи слухати. Інша на їхнім місці оборонялась би, а Ганна Антонівна тільки ручкою махнуть (Янов.)]. оборот, -ту 1) оборот [Якість збирання залежить від швидкості руху різального апарата, положення та швидкості оборотів мотовила (Рад. Укр., 1951, VI); Вона, ота Марипа Хижнячка, язик у неї, небоже, на великих оборотах працює... (Гонч.); Система Т. С. Мальцева полягає в тому, що він відмовився від щорічного переорювання полів з оборотом пласта (Колг. Укр., 1954, 2)]; в трубі три ^ти в трубе три оборота; 2) (движение туда и обратно) оборот [Поліпшилось просуваиня поїздів, прискорився оборот паровозів на головному залізничному напрямку з Донбасу (Рад. Укр., 1951 г VIII)]; 3) спец, оборот; (о движении товаров, ценностей и т. п.— ещё) обращение; (нахождение в употреблении, в действии — ещё) обращаемость [Свобода обороту і свобода торгівлі, це значить товарний обмін між окремими дрібними господарями (Ленін)]; ~т п о- льовйх культур с.-х. оборот полевых культур; пускати, пустити в отпускать, пустить в оборот, пускать, пустить в обращение; середній ~т книжок в бібліотеці средняя обращаемость книг в библиотеке; торговий <^т торговый оборот. оборотпий 1) оборотный;^ний плуг оборотный плуг [Для поліпшення роботи елек- тротрактора і підвищення його експлуатаційних показників розроблено конструкцію трикорпусних оборотних плугів (Наука і життя, 1956, 5)]; 2) оборотный; ~на станція ж.-д. оборотная станция; 3) оборотный [Комуністи і комсомольці мобілізують колектив промислу на боротьбу за прискорення оборотності оборотних коштів (Рад. Укр., 1949, III)]; ~ на в і- домість бухг. оборотная ведомость; ~ні фонди фин. оборотные фонды. Ср. оборот 1—3; 4) научн. обратимый. оборотність, -ності 1) техн. оборотность; 2) спец. оборачиваемость, обращаемость; (о капитале, средствах и т. п.— ещё) обращение [Оборотність товаро-матеріальних цінностей є одним з найважливіших економічних показників, які характеризують якісний бік діяльності підприємств (Рад. Укр., 1949, ///)]; 3) научн. обратимость. оборочка уменьш., ласк, оборочка [На дівчині була вишивана сорочка з Вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (Панч)]. оборудка разг. редк. сделка. оборудувати, -дую, -дуєш разг. редк. оборудовать, фам. обделать [Храпко: ..Оборудуем це діло — первий сорт! Я тільки беруся, чоловіче, за діла з половини (Мирн.)]. оборювання с.-х. опахивание, опашка. оборювати, -рюю, -рюєш, оборати (оборю, обореш) с.-х. 1) опахивать, опахать, вспахивать вокруг, вспахать вокруг [Обов'язково оборювати всі скирти хліба (Рад. Укр., 1947, VI)]; 2) вспахивать [полностью], вспахать [полностью]. оборюватися, -рююся, -рюєшся, оборатися (оборюся, оборешся) с.-х. 1) разг. кончать пахоту, кончить пахоту, вспахивать [всё], вспахать [всё]; управляться с пахотой, управиться с пахотой [Рано' цього роКу осінь зайшла, ..люди гаразд не оборалися (Вас); — Що там, оборались?..—байдужно обізвався Роман до Семена. — Та ні ще... ще буде на деякий час... (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) опахиваться, вспахиваться вокруг; ср. оборювати 1. обочина обочина [Сідаємо на обочині дороги на траву (Сміл.); Береги тут круті, високі, зарослі старими деревами. Ми йдемо по обочипі (Шиян)]. обоюдний поэз. редк. обоюдный (редк.), книжн • обоюдоострый [Я посію мої сльози, Мої щирі сльози. Може, зійдуть і виростуть Ножі обоюдні (Шевч.)]. обоюдогострий редк. обоюдоострый [Переважають [у скіфів] короткі мечі., з обоюдо- гострим клинком та гострим кінцем (Нар, стар. іст. УРСР)]. обоюду нар. поэз. редк. с обеих сторон, уст. обоюдо, обоюду [І мечі в руках їх добрі, Острі обоюду, На отмщеніе язикам І в науку людям (Шевч.)]. обпадання опадание. обпадати1, -дає, обпасти^ -паде опадать, опасть; (отделившись, падать—ещё) облетать, облететь, осыпаться, осыпаться; (сдвигаться вниз — ещё) спадать, спасть [Та горенько —нужда: іноді приходиться одно носити, поки воно на ній і поділиться, обпаде,— а перемінити нічим (Мирн.)]. обпадати2 и опадати, -дають, обпасти (обпадуть) и опасти (опадуть) (кого) редк 4*
|