Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 90 ЛОЛ ницькі очі глянули на нього променистим, потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (Тулуб)]. См. ещё породілля, долізти, -зу, -зеш 1) полезть; (двинуться ползком — ещё) поползти; (начать с трудом подниматься вверх—ещё) покарабкаться; (спуститься или взобраться куда-нибудь и возвратиться) слазить (разг.) [М о н- таньяр! ..Я знаю, що ти таки полізеш у вікно (Л. Укр.); Вона полізла з рогачем у піч, засунула гррщик (Мирн.)' Хто в ліс, а хто по дрова поліз ^(приказка); Ось наліво і бесідка. Помацки він поліз у неї і зараз же налапав вершу (Мирн.)\ З нічного вартування прийшов батько, роздягся мовчки, поліз на піч спати. (Во- лош.); Хлопчик обняв тонкий стовбур, швидко поліз угору і скоро опинився на гілці не дуже високо над землею (Трубл.); — Ой, які гарні жовті квіточки он ростуть на скелі. Полізьте та нарвіть мені з їх букет, — сказала Олеся, граціозно підвівши очі на скелю (Н.-Лев.)]; волосся ^*зло вгору разг. волосы стали дыбом [Тихо, сумно... Ось щось зразу залопотіло... Мороз пробіг вподовж спини; волосся полізло вгору... (Мирн.)]; н є ^зе з а словом у кишеню разг. не полезет за словом в карман; не ^зе шматок у горлянку перен. разг. не пойдёт кусок в горло (в глотку); 2) (начать, намереваться что-нибудь делать) разг. неодобр, полезть, сунуться [Зрадів [Карпо], та так з масними устами и поліз цілуватися (Коцюб.); Та гляди: полізеш не в своє діло, -голову скручу (Куч.)]; раз ~ліз, більше не '--•зу перен, раз полез, больше не полезу; раз слазил, больше не полезу; 3) (о движении с целью достать что-нибудь) полезть [її сумне обличчя й погаслі очі змусили мою руку полізти в калитку, але на мій рух жінка не одповіла одвітним рухом (Коцюб.); Подумав [Чижик] хвилин з п'ять та й поліз у шафу з старими ділами (Мирн.)]; 4) (о волосах, о материи) полезть. одлїй, -лою наледь [Не можна річку переїхати: полій пішов по льоду (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]. Пол і карп Поликарп. полікарпічний бот. поликарпйческий. •полікарювати, -рюю, -рюєш разг. побыть врачом. нол і клініка поликлиника [3 поліклініки Євгенія Григорівна повернулась з перев'язаною рукою (Дончі)]. поліклінічний поликлинический. полікратія поликратия. полікувати, -кую, -куєш полечить; уст. попользовать (кого). полікуватися, -куюся, -куется полечиться; дет. попользоваться (у кого), полільний с.-х. полольный. «подільник, обл. політник с.-х. 1) полольщик [Слідом за культиваторами, пдо проривали буряк, ішла його бригада полільників, докінчуючи й поправляючи руками те, чого пе могли зробити механізми (Кач.)]; 2) (только полільник: орудие для разрыхления почва) полольник [Восени міжряддя суниць розпушують кінними полільниками (Колг. Укр., 1954^ 1)]. полільниця, обл. політпиця с.-х. полольщица, разг. пололка [А далі функції хлопчачі й дівчачі різко розмежовувалися: хлопець ішов на плугатаря, на косаря, а дівчина на полільницю й на в'язальницю (Вишня); Мати: ..Політниця з тебе абияка (Л. Укр.)]. полімент, -ту спец. полимент. полімери, -рів хим. полимеры [У зв'язку з прискореним розвитком хімічної промисловості розкриваються широкі перспективи застосування в сільському господарстві різних полімерів і пластмас (Наука і життя, 1959, 1)]. полімеризатор, -ра техн. полимеризатор. полімеризація хим. полимеризация [Шляхом полімеризації, як відомо, одержують пластичні маси та синтетичний каучук (Наука і життя, 1958, 11)]. полімерія хим. полимерия. полімерний хим. полимерный [При полімеризації газу етилену., утворюється полімерна смола (Наука і життя, 1958, 10)]. поліметалевий геол. полиметаллический. поліметали, -лів геол. полиметаллы [Значно збільшують багатства підземного Донбасу також доломіти, граніти, фосфорити, поліметали, будівельні глини і піски (Наука і життя, 1957, 3)]. поліметрія поэт, полиметрия. поліморфізм, -му биол., мин. полиморфизм [Явище, коли одна і та сама речовина залежно від умов кристалізується в різних формах, називається поліморфізмом Cаг. хім.)]. поліморфічний биол., мин. полиморфический. поліморфний биол., мин. полиморфный [Добрим прикладом поліморфної речовини може служити сірка Cаг. хім.)]. Поліна Полина. поліневрит, -ту мед. полиневрит. полінезієць, -зійця полинезиец. полінезійка полинезийка. полінезійський полинезийский. полінезійці, -ців полинезийцы. Полінезія Полинезия. полінитися см. полінуватися. полініювати, -ніюю, -ніюєш и полініяти, -нію, -нієш 1) полиновать; 2) разлиновать. полінпий по ленный. поління с.-х. полка, прополка. поліно полено [В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (Ільч.) \ Мокрого поліна вогонь не йметься (Ном.); Свині на городі одна честь — поліно (приказка)]. поліпбваний разлинованный [Секретар записував цифри на великий нолінований аркуш паперу (Смол.)]. поліном мат, поливбхМ. полінуватися, -пуюся, -нуєшся а полінитися, -нюся, -нишся полениться ГНе полінуйся та зразу ж навідайся (Вас.)]. полінце уменьш. поленце [І от сьогодні вдень Катря.. посліднє полінце спалила (Мирн.)]. поліняка увел, от поліно [Не спиняючи ко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)