Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол полонофоб книжц. ист. полонофоб. полонянин, полоняник фолък. уст. полонянин, полоняник [Полоняник, що його в неволю Ведуть, думками в рідний кут літає (Фр.)]. полонянка фолък. уст. полонянка [Синім бором край полянки, По сівбі Йде маленька полонянка У юрбі (Воронько)]. полбпати1 см. полопатися. полбпади2, -паю, -паєш (поесть) мног. вулъг. полопать; (съесть без остатка) пожрать [І куди вони все полопали? (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. полопатися, -пається и (реже) полбпати, -пае мног. разг. полопаться (разг.), лопнуть [Суховій висмалює вологу, рве землю, земля полопалася, вивітрюється (Горд.); Будуть пани дуться, поки полопаються (Ном.)]. полопотіти, -почу, -потлш разг. потопотать; (по грязи и т. п.) пошлёпать [Що то? Щось грюкнуло дзерима й полопотіло босими ногами... (Коцюб.)]. полоса дСлоса [Пэ всьому хребті блищать срібні снігові полоси, неначе хто розкидав по горах білити довгі шматки полотна (Н.-Лев.); В цеху жерсті встановлено і освоєно ізотопні вимірювачі товщини полоси (Наука і життя, 1956, 5); Розростаються ліси Захисної полоси (Воронько); Типовими для правобережного Лісостепу треба вважати будізлі середньої полоси від Львова через Вінницю до Києва (Дерев, зодчество Укр.)]. полосатий полосатый [Попенко—'..у рябій жилетці, у полосатих штанях (Мирн.)]. полосатик зоол. полосйтик. полоскальний полоскательный. полоскальниця полоскательница. полоскання 1) (действие) полосканье [Вода цих [мінеральних] джерел використовується., для пиття, інгаляцій, зрошення, промивання, полоскання тощо (Наука і життя, 1956, 7)\\ 2) (раствор, настой для промывания рта и горла) полосканье, полоскательное (сущ.). полоскати, -лощу, -лбщеш 1) полоскать; (определённое время) прополоскать (со- верші.) [На березі якась жінка полоскала білизну (Шиян); Іван довго 'і старанно полоскав у полив'яній мисці дерев'яні ложки (Куч.); Річки.., граючись, полоскали береги \Ле); Як од коси покоси, ворог до землі лягав, Кров'ю чужую землю поливав і полоскав... (Метл.); Того ж таки дня Карпа й Мотрю покликав їх кум у шинок полоскати повивач після похрестин (Н.-Лев.)]; 2) (перен.: распускать, заставлять развернуться) развевать, колыхать [Прапори вітрець полоще Над ялинами алей (Воронько)]; 3) (перен.: без дополнения— развеваться) реять [Світить вогнем Хрещатик, прапор в вітрах полоще (Мал.)]. полоскатися, -лощуся, -лбщешся 1) полоскаться; (определённое время) разг. прополоскаться (соверш.) [Ще ж і комірець до форми треба випрати. Взялася була Галя сама, а бабуся каже, щоб вона не поло- пол і, скалася у воді, бо тільки зіпсує... (Коп.); І Виводок качиний Полощеться, забравшись у гущак (Рил.); Із-за верб стиха вліз у воду місяць, почав полоскатись, як запізнілий косар з пильного поля (Вас.)]; 2) (перен.: колебаться, развеваться) полоскаться, реять [Стоять на бортах командори, Полощеться вимпел вгорі... (Нагн.)]; 3) страд, з. полоскаться. полоскотати, -кочу, -кбчеш пощекотать [Дух свіжої мамалиґи приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Коцюб.); А що, як грамотний захоче Житьліе по-божому? Його Вже різка, бач, не полоскоче, То — привілегія його! (Мирн.)]. полоснути, -ну, *неш разг. полоснуть [Кулемет полоснув вздовж стіни. Козаки й піхота відхлинули (Десн.); Слова ці полоснули Юрка ніби батогом (Козач.)]. полосувати^ -сую, -суєш 1) разг. полосовать [Скільки канчуків полосували тут спини «неслухняних бунтарів» (Донч.)]; 2) технтГ перен.голосовать [Спалахували фейерверки, ракети полосували небо (Трубл.)]. полотенщик 1) спец. холстянйк [Г о р н і г: Ткачам-полотенщикам ще гірше поводиться.. Ви ще тут маєте силу огризатись. В і т т і г: Ти гадаєш, що вже по біді? Коли вони ще мають трохи завзяття за душею, то їм те хутко фабриканти виженуть (перекл. Л. Українки)]; 2) уст. холстомёр [Чіпка., став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати. Од його й пішли в Пісках полотенщики (Мирн.)]. полоти (полю, полеш) полоть [Як з'явилися листочки, Ми пололи огірочки (Ст.)]. полотий, полений полотый. полотися (полеться) полоться. полотнина (кусок льняной ткани) полотно [За кілька хвилин засмаглі руки підіймали Коржа. пі;ттеляли"під нього полотнину (Тулуб)]. полотнище 1) полотнище [А внизу несамовите весняне сонце грає на червоних полотнищах прапорів (Собко); Чому ж Юдунового каптана заднє полотнище таке довге..? (Квітка); Скільки сягає зір, стеляться навколо жовті стерні і пересохлі сірі полотнища ріллі (Козач.)]; 2) спец, полотнище. полотніти, -пію, -нГєш бледнеть, редк. белеть [Лице його то полотніло, то наливалося кров'ю (Мирн.)]. полотно 1) полотно; (кустарное— ещё) холст, холстина, холстинка [Хазяйки білять коло дому Полотна довгі на соломі (Шп.); На Джерисі була ещідииця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна (Н.-Лев.); Садочки зацвіли, Неначе полотном укриті, Росою божою умиті, Біліють (Шевч.); Вона то почервоніє як мак, то побіліє як полотно (Квітка); гребінне (н є б і л е- н є) ~по небелёная холстина, обл. новина; '--•нбм дорога ирон. скатертью дорога; 2) (насыпь железнодорожного пути или автогужевой дороги) полотно [Незабаром велетенська швидка тінь майнула- над І залізничним полотном (Донч.); Марія 7* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)