Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иол 100 пол глянула під ноги на полотно шосе і нічого примітного не побачила (Смол.)]\ 3) (картина художника; перен.: литературное произведение, содержащее всестороннее изображение чего-нибудь) полотно; (картина, писанная масляными красками— ещё) холст [Брюллов працював До знемоги і не міг одірватися від свого полотна (Іван.); Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (Ільч.); Те, що театр звернувся до таких складних сучасних творів, як «Серце не прощає» і «Крила», свідчить про прагнення колективу до роботи над великими полотнами (Мист., 1956, 4)]; 4) спец, полотно, полотнище; ~ио пилки (пили) полотно пилы, полотнище пилы. полотняний 1) полотняный; холщовый, холстинный, холстинковый [Несподівано Мат- війко побачив біля себе хлопця в полотняних штанах (Донч.)]; ер. полотно 1; 2) спец. полотняный [На середньому етапі трипілля., часто зустрічаються посудини з відбитками тканин полотняного і рипсо- вого плетення (Нар. стар. іст. УРСР)]. полотнянка обл. верхнєє полотняное платье особрго покроя [Люди мовчки тупались на однім місці, білі, як вівці, в своїх полотнянках (Коцюб.)]. полоття полка [Грицько Хрін тим часом ставить вимогу, щоб з чужої сторони економія не наймала людей на полоття, жнива (Горд.)]. полоханий разг. пуганый; '--•ний заєць і пенька боїться погов. пуганая ворона и куста боится. полохати, -хаю, -хаєш пугать, разг. полошить; (заставлять подняться с места) вспугивать, спугивать [Погода поправилась. Тільки хмарки на обрію раз у раз полохають нас (Коцюб.); — Якого ти нечистого полохаєш наших курей! — крикнув Лаврін, стоячи на щаблі (Н.-Лев.); Вони почнуть сміятися, гордувати нами, а се тільки буде полохати наше щастя (Мирн.)]. полохатися, -хаюся, -хаєшся пугаться, трусить, разг. полошиться (без дополнения) [Річку переїздили вбрід. Деякі коні полохалися води (Гонч.); До вікна крадучись підходить Тиміш. Побачивши його, Олена полвхається, далі махає йому руками, щ«б не підходив (Вас.)]. полохкий разг. цуглйвый "[Кінь полохкий (Волч; у. — Сл. Гр.)]. полохливий пугливый; (выражающий испуг — ещё) испуганный; (легко поддающийся чувству страха) трусливый; (несмелый, боязливо-опасливый) рббкий [Ще вечір спав в очеретах і полохливий мокрий птах Шукав гнізда (Мал.); Відколи Мотря сказала, що Олександра нахваляється за коси витягти її з хати, полохлива Настя тремтіла від одної думки про це (Коцюб.); Сад шелестів під вітром, і в полохливому шарудінні листя було щось тривожне і настережене (Тулуб)]; ~ва ворона й к^ща боїться погов. пуганая ворона и куста боится; н є з ^^вих разг. не из робких, не робкого десятка [Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкащина (Дмитр.)]; трохи ~вий трусоватый. полохливість, -вості пугливость; трусливость, трусость; робость [У робітничого класу немає цієї полохливості, цієї лицемірної половинчатості, що властиві буржуазії як класові (Ленін)]. Ср. полохливий. полохливо нар. пугливо; испуганноV трусливо; робко [Лукія полохливо озирається пазад, на матушку Раїсу (Донч.); Він одкрив рота і трохи подумав. — Я... Але Сусанна полохливо замахала на нього руками. Ще Доря почує! (Коцюб.); Понад ними в темних липах Вітер шепче полохли^ во (Л. У к р.)]. Ср. полохливий. полочани, -чан ист. полочане [Між Дві- ною і Прип'яттю жили полочани, що дістали своє найменування, як повідомляє літопис, від ріки Полоти, що впадає в Двіну (Нар. стар. іст. УРСР)]. полошити, -лошу, -лбшищ разг. полошить (разг.), пугать [Каліки на городі сиділи, горобців, птаство полошили (Вовч.); Степ полошили постріли й журавлині ключі (Скляр.)]. полошитися, -лошуся, -лошишся полошиться (разг.), пугаться, трусить. полбшкати, -каю, -каєш вспугивать. Полтава Полтава. полтавець см. полтавчанин. полтавка см. полтавчанка. Полтавська область Полтавская область. полтавський полтавский [І почув у вітрах з України солдат Солов'їні пісні задніпрянських дівчат, Подих праці з полтавських степів (Нагн.)]. полтавчанин, разг. полтавець, -вця полтавчанин. полтавчанка, разг. полтавка полтавчанка. полтйник, разг. полтина полтинник, разг. полтина [Позамикав хазяїн замки, дав їм [землякам] кожному по полтинику і сказав, щоб ішли собі гуляти, хто куди хоче (Квітка)]. полуботинки, -ків полуботинки. полуботки, -ків полусапожки, разг. полсапожки. полувал, -лу спец, полувал. полувальний спец. полувальный. полуда 1) бельмо; (перен. — ещё) слепоте; (перен.: то, что застилает, закрывает от глаз) завеса, пелена [Тепер вони [очі] у неї наче кров'ю налиті, а на зрачки полуда насунула і закрила їх страшний палючий огонь (Мирн.); Смерть уже застилає очі полудою... (Мирн.) ; Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (Н.-Лев.); Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (Сос); Небо від спеки було білясте, наче затягнуте полудою, і степ у далечі коливався, як дим (Гонч.)]; 2) (сплав) полуда. полуденний, полудневий полуденный; (поэз. уст. — ещё) полдневный; (о местности, расположенной на юге, свойственный такой местности и т. п. поэз. уст. — ещё) южный |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)