Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иол 101 пол [Полуденна тінь завжди спрямована в одну й ту саму сторону горизонту — на північ (Фіз. геогр.); Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (Донч.); Одарка в полудпеву пору Корову вивела із двору (Піде); Старша дочка була чудом полуденної краси (Н.-Лев.); Полудневий вітер Налітав з поля (Шиян)]. полуденок, *нка полдник [Бачить Дрозд, а доріжкою баба йде, чоловікові в поле полуденок несе (Фр.)]. полудень, -дня 1) полдень [Сонце повернуло геть з полудня і страшенно пекло (Мирн.); І в полудень ясне небо Страшно потемніло (Руд.); Теплий вітер повіяв з полудня (Фр.)]; близько '—дня, над ^ньк полудню, около полудня [Було саме над полудень, спека стояла велика (Мак.)]; 2) (еда в полдень) обл. полдник [I обід, і полудень минувся, а Левка нема [Квітка)]. полудити, -луджу, -лудиш полудить; мног. перелудить. полуд Гва прен* уст. полудева- полуднання,полуднування полдничание (разг.). полуднати, -паю, -наєш и полуднувати, -ную, -нуєш полдничать (разг.) [— А я, мамо, вже полудень зготовила, — сказала Онися до матері. — Добре зробила, моя доню! бо вже час полуднати (Н.-Лев.); — Давайте вже полуднувать чи що! — Який там полудень! Вечеряти вже пора, — одказував батько (Довж.)]. полуднє, полуднє обл. пблдень; (страна света — ещё) юг [По бурчанню в животі він чує, що вже швидко мусить бути полуднє (Фр.); В Полуднє прийшла до Гната його тітка Мотря (Коцюб.); Тепер куди? На схід? На захід сонця? На північ? На полуднє? (Л. Укр.)]. полудневий см. полуденний. полуднє см. полуднє. полудній уст., поэз. полдневный [А на третій день у полудню годину Знеможіли Ігореві стяги — поникли... (Мирн.)]. полуднування см. полуднання. полуднувати см. полуднати. полудрабок, -бка грядка (в телеге) [Син ухопився за полудрабок та давай перекидати воза (Н.-Лев.)]. полузати, -заю, -заєш полущить, погрызть, разг. пощёлкать. полукіпок, -пка с.-х. полукопна [Під лісом стояли полукіпки зжатого проса (Шер.)]. полукровка с.-х. полукровка. полумаса спец. полумасса. полумасний спец. полумассный. полуменистий см. полум'янистий. полуменіти см. полум яніти. полуменіючий см. полум'яніючий. полумпсок, -ска миска [Мотря поставила на стіл ^полумисок з сметаною й тарілку з шматочками сала (Н.-Лев.)]. полумінь, -мепю поэз. уст. плймень [Бачу домен полумінь іскристий (Шп.)]. полум'я, редк. полом'я пламя, поэз. уст. пламень, обл. пблымя [Будапешт, викидаючи велетенські язики полум'я, огорнувся їдким димом (Гонч.); Він [Вовк] до бгню то рило підведе, ..То біля полом'я кудлатий хвіст обтрусить (Греб.); Ленін кликав розпалювати полум'я революції по всій Росії (Куч.); Очі заіскрились, задрижали уста.. Огнем да полум'ям од неї пахнуло— як колись (Вовч.); На зелений моху килим Листя полум'ям спада (Дор.)]; з вогню (огню) та в ~-»м'я погов. из огни да в пблымя [Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Мирн.)]. полум'яний пламенный; (горящий — ещё) пламенеющий; (буйный, безудержный) неистовый [Над ставком вставало полум'яне сонце (Донч.); Палало село. Шматки розірваних снарядами полум'яних стріх ви- . бухали високо вгору (Довж.); Комсомольці ставали полум'яними ентузіастами електрифікації (Куч.)]. полум'янистий, полуменистий, пломенистий пламенйстый [Полум'янистий погляд темно- зелегіих очей спиняється на гарматах (Риб.); Сонце над покрівлями з соломи Підняло полуменистий спис (Рил.); Ми зустрілися з тобою 3 пломенистими серцями (Ус.)]. полум'яність, -ності пламенность. полум'яніти и полуменіти и пломеніти, -цію, -нієш поэз. пламенеть [Як символ трудового завзяття киян, полум'яніє стрічка ленінського ордена на прапорі столиці Радянської України (Рад. Укр., 1956, XI); У вазах, оздоблених українським орнаментом, полум'яніють червоні гла- . дюлуси (Веч. Київ, 1957, VII); А там все хмари, хмари рожеві., розцвітають і гаснуть, знову червоним маком полуменіють (Вас); Над колоною, розвіваючись в польоті, яскраво пломенів полковий прапор (Гонч.); Нива шепче думу колоскову, Як ти жив, страждав, полум'янів (мал.)]. полум'яніючий, полуменіючий, пломеніючий пламенеющий [Три сміливці, то припадаючи до землі, то перестрибуючи з воронки у воронку, пробиралися через цю пломеніючу землю (Трипіл.)]. полум'яно нар. пламенно; неистово [Шевченко полум'яно любив життя, красу, радість (Рил.)]. Ср. полум'япий. полум'яноподібний спец. пламеобразный. полундра 1) межд. спец., перен. полундра [Він потряс зіжмаканою., газетою і страшно закричав: —г Полундра! (Смол.)]; 2) сущ. фам.у прен. полундра. полуниця, преим. мн. ч. полуниці, -ниць клубника; (лесная — ещё) земляника [Пішов я раз по полуниці, — Ще змалечку я був їдок: Весь день збираю у травиці — Одну у глечик, дві в рогок (Гл.); На сонячних лісових горбках солодко пахло нагрітою стиглою полуницею (Донч.)]. полуничний клубничный; земляничный; ~не мило земляничное мыло [Материна рука пахла її улюбленим полуничним милом (Донч.)]. Ср. полуниця. полуничник клубничник. полупіч, -ночі редк. пблночь, редк. полуночь; (о расположении местности и т. п. уст., поэз. — ещё) север [Засвистали козаченьки В похід з полуночі (народна пісня); Повій, вітре, на Вкраїну, Де поки- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)