Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пол 102 под нув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі (Руд.)]. полуночниц редк. полночный; полуночный, поэз. уст. полунощный; северный [Ой Да світи, місяць, Ой да світи, яений, гей, Ще й полуночная зоря (народна лірика)]. Ср. полуніч. полуночник редк. полуночник [— А як же не заснути? Давно, давно пора. Ми тільки полуночники, — відказує Мелася (Вовч.)]. полуночниця редк. полуночница. полупаний потрескавшийся [Каганець світив блідо. Крізь щілинки полупаних дверей падало його непевне світло до сіней (Фр.)]< полупанок, -пка разг. мелкий помещик [Чут- ^ ка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою. Про його балакали й полупанки і панки, і службові, і навіть великі пани (Мирн.)]. полупати, -паю, -паєш фам. помигать; ^'ги очима смотреть бессмысленно [некоторое время], фам. похлопать глазами [Івась, полупавши очима і поскрібши у потилиці, знову ліг і зразу заснув (Мирн.)]. полупати, -паю, -пасш обл. расколоть; поломать [10 л і я: ..Я тобі принесу зараз одну колодку та полупай, коли вже так наперся! (Фр.)]. полупатися, -пається потрескаться [Роблю, як не перервусь: чи піч полупалась — я вже й вимазала, чи около треба шпарувати— я вже і глиняники розвела (Мирн.)]. полупити, -луплю, -лупиш мног. разг. 1) по- облупливать (разг.), облупить; (кожицу и т. п. —ещё) поочищать (разг.), очистить, разг. пообчищать, обчистить; 2) (о наседках) новысйживать (разг.), высидеть. полупйтпся, -лупиться мног. 1) пооблупли- ваться (разг.), облупиться; (немного разг.— ещё) полупиться; (отпасть кусками — ещё) отлупиться [Сонце пече.. Здається, висунеш носа надвір, ураз полупиться ніс, гакіра облізе (Донч.)\ Комора побита зим- ньою негодою, ..полупилася (Мирн.)]; 2) (о птенцах) повылупливаться (разг.), вылупиться. полупотіти, -почу, -нотйш застучать (глухо, падая) [От і вчепився хлопець трясти; полупотіли червонобокі [груші], а він ну вибирать, котра з-межи всіх найкраща (Свидн.)]. полускати, -каю, -касш 1) (семечки, орехи) ^полущить, погрызть, разг. пощёлкать; 2) (мног.: расколоться, получить трещины и т. п.) разг. потрескаться, треснуть; (о полых или натянутых предметах — обычно) полопаться, лопнуть. полускатися, -кається потрескаться, треснуть; полопаться, лопнуть [— Тихоне, Тихоне!., ти спиш, а твій млин мелеться, аж стугонить. Мерщій іди та спини, а то до ранку або згорить, або каміння полускається к лихій годині (Вас); — А які-то три дами., позадирали голови вгору та все дивились в баню, туди, де намальовані янголи в хмарах? І як в їх шиї не полускались? — жартував ^1 еон ід Семенович (II.-Лев.); Іван дивився, як розійшлися кола по воді, як полускалися бульбашки піни... (Собко)]. Ср. полускати 2. полускувати, -кую, -куєш 1) (семечки, орехи) разг. полущивать, пощёлкивать [Лузає [хлопчина] насіння. І один-два ближчих біля нього теж з його ласки полускують (Головко)]; 2) разг. потрескивать [Коли бігли, то було нам жарко, як біля печі, а залігши тут, ми відразу відчули, що еге!— фуфайки наші починають полускувати — замерзають (Гонч.)]. полустанковий ж.-д. полустанковый. полустанок, -нка ж.-д. полустанок [Поїзд спинився на невеликому полустанку (Шиян)\. полусукно полусукно. полусуконний, полусукняний полусуконный. полуторка разг. полуторка [До лісу доїхали на полуторці, далі проїзду не було, шофер залишився спати під кузовом (Янов.)]. полуторний полуторный [В спальні у них широченне ліжко, зіставлене з двох полуторних нікельованих кроватей (Сенч.)]; в ~пому розмірі в полуторном размере [Для колгоспників, так само як і для керівного персоналу, планові розцінки нарахування трудодців за одержання одиниці понадпланової продукції встановлюються в полуторному розмірі (Колг. Укр., 1957, 9)]. получати, -чаю, -чаєш, получйти, -лучу, -лучиш разг. получать, получить [Приходить жінка получати гроші на дітей (Мирн.); Я недавно получила Ваш подарок; дуже дякую Вам за його (Л. Укр.)]. получка разг. получка [Сьогодні в нас получка (III иян)]. пслуччатн, -чаю, -чаєш разг. 1) стать лучше [Упивались [пани-християни] і чужої І своєї крові!.. А получчали?.. ба де то! Ще гіршими стали (Шевч.)]; 2) (о состоянии) улучшиться; безл. стать лучше [Та їй, здається, трохи получчало: буде здорова! (Вовч.)]; 3) (о внешности) похорошеть [Почула Павлютиха — прийшла на мене подивитись, ..дещо в мене поспитала і сказала: «Дивись, який ётав! Як получчав!» (Вовч.)]. полушка разг. уст. полушка [Не буде юшки, Хоч оддав я дві полушки (Пере.); За морем телушка — полушка, та руб йеревоз! (приказка)]. полущений 1) полущённый; облущенный; 2) полущённый, погрызенный; пощёлкан- і ный; 3) взлущённый. Ср. полущити 1—3; I 4) пошелущившийся; ср. полущитися. І полущити, -щу, -щит 1) полущить; (очистить от скорлупы у шелухи—ещё) облущить; 2) (семечки, орехи) полущить, погрызть разг. пощёлкать [Тільки й думала [Марія], щоб швидше те насіння полущити (Мирн.)]; 3) (почву) с.-х. взлущйть; (некоторое время) полущить. полущитися, -щкться пошелушйться (разг.) [Вавки, які з'явились на ногах в дорозі, незабаром полущились (Сміл.)]. полчище полчище; (чаще мн. ч.: полчища, І -чищ) полчища [Червона Армія розгромила денікінські полчища і погнала їх геть на південь до моря (Смол.)]. І полюбити, -люблю, -любпш полюбить, уст. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)