пол 105 поп вать; пошлёпывать [Колгоспники обступили коней, поляскували їх п© крупах (Коп.)]; 2) похлопывать, пощёлкивать. Ср. поляскати 1—2. полячнти, -чу, -чиш см. ополячувати. полячитися, -чуся, -чишся см. ополячуватися. полячка уст. полйчка. полящати, -щу, -пдЕш 1) потрещать; 2) (о пении птиц) пощёлкать; 3) (быстро и без умолку поговорить) равг. потрещать. полька1 полька [Старша дочка отця Харито- на, Надезя, пробула рік в Богу славі в пансіоні в однії польки (Н.-Лев.)]; О п і д- стрйжений під ^ку подстриженный под польку [Ці очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували доволі гарне, чепурне Романове обличчя з русявим волоссям на голові, підстриженим «під польку» (Коцюб.)]. полька* (танец, музыкальная пьеса) полька [Віра нехотя відклала книжку та пройшла з ним легкої польки навколо приймача. (Я нов.); Почувши звуки вальсе чи польки, запізнілі перехожі на хвилину зупинялися під вікнами (Панч)]. пбльний: <-^ний гётьман ист. польный гетман [Восени 1637 р. селянське повстання досягло широкого розмаху. Польський польний гетьман (помічник коронного гетьмана) М. Потоцький повідомляв короля про утворення великих повстанських загонів^ (Іст. Укр. РСР)]. . вольовий полевой [Польова доріжка стелилася між високими хлібами (Гонч.); Бригад у колгоспі п'ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня); В амбразурці віконечка стояв польовий * телефонний апарат (Смол.); Які ж ти дорогі слова Приносиш, пошто польова! (Мас.)]; ~ва артилерія воен. полевая артиллерия; <^вйй бінокль полевой бинокль [Олег кинувся до свого дружка, що розглядав у старий польовий бінокль протилежний берег Дніпра (Ру- денко)]; ^ва дорбга полевая дорога, просёлочная дорбга, просёлок [Польовими дорогами до літнього тваринницького табору тяглися підводи (Колг. Укр., 1956, 8)]; *~*»ва миша зоол. п©левая мышь; ~вї роботи полевые работы [Серпень місяць характерний великим напруженням польових робіт (Колг. Укр., 1956, 8)]; ^вйй суд воен. полевой суд; ~иё утримання полевое содержание [Для табірного і польового утримання птиці всі колгоспи району збудували літні будиночки, що є укриттям від негоди і захистом від хижаків (Колг. Укр., 1958, 2)]; *-~вйй шпат мин. полевой шпат [До природних силікатів належать вольові шпати, слюди, глина, азбест, тальк та багато інших мінералів (Заг. хім.)\. польбтний полётный. Польська Народна Республіка Польская На- рбдная Республика. польський польский [Більшість моїх оповідань перекладені на російську мову.. Перекладають і на інші мови: польську, німецьку, італійську (Коцюб.)];~кий борщ кул. борщок. Польща Польша. пом (помічник) разг. пом (помощник). помагати, -гаю, -гаєш} помогти, -можу,, -можеш помогать, помочь, оказывать помощь, оказать помощь, разг. пособлятьг пособить; (выводить кого-нибудь из затруднительного положения) разг. выручать, выручить; (содействовать) уст. спосббство- вать, поспособствовать [Був собі чоловік та жінка, і не було у них дітей, нікому було в роботі помагати (народна казка)'г Круста неохоче встає, Люцій помагає йому (Л. Укр.); — Ти б, може, Оришког чого напилася? — спитала Горпина. — Ь вже! Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило, так і мені (Мири.); Старшина: ..Сидоре! Я тебе зробив хазяїном, помагай* же мені! (Тоб.); Хоч він трохи напідпитку, але се ніскільки не вадить, а помагає навіть взяти одразу теплий, сердечний товг (Коцюб.)]; боже ~г?й разг. уст. бог [наГ помочь (помощь) [Коли чую: «Боже помагай, і день вам добрий 1». Дивлюсь — се наша сусіда (Вовч.)]. помагатися, -гається, помогтйся, -мбжетьс» безл. разг. помогать, помочь [Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям—нічого не помагалось (Коцюб.); Пилипиха прийде, говорить, що дочка в неї в'яне, і хвалиться, що хутко їй по- можеться (Вовч.)]. помагач, -ча разг. помощнцк [Сини були для Зіньки за помагачів та за наймитів, а вона всім орудувала сама (Н.-Лев.)]; н і грач, ні ^ч погов. ни богу свечка, ни чёрту кочерга. помада помада [На її щоках була розмазана губна помада (Дмитр.)]. помадити, -джу, -диш помадить [Наташа іронічно: Звичайно, на посаді секретаря тільки в люстерко заглядають, губки помадять (Ваш)]. помадитися, -джуся, -дишся помадиться. помадка помадка [Він приніс би їй з міста різних помадок.., а вона за те — як звичайно се робить дома — співала б йому що-небудь, декламувала (Мак.)]. помадний помадный [Порох побрався знову в грубу; витяг звідти недогарок., свічки, каламаря з помадної баночки, перо (Мирн.)]. по-мадьіїрському, по-мадьярськи нар. по- мадьярски [Ґазда,, почав називать усі речі в хижі по-мадьярськи (Н.-Лев.)]. помазанець, -нця, помазаник церк., книжн. уст. помазанник [Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... (Шевч.)]. помазаний1 1) помазанный; побелённый; смазанный [Мабуть, і місяць не збіг, як стояла вже моя хата, помазана, з піччю, з лавицями, з високою дерев'яною постіллю (Мур.); Іван крутив головою: од щасливої гадки ситий вид його і круглі очі блищали, мов помазані маслом (Коцюб.)]; 2) замаранный; помаранный; измаранный, испачканный [Криноліни були поламані, погнуті й
|