Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДІОМ 107 лом поманіжити, -жу, -жиш разг. поманежить. поманіжитися, -жуся, -жшнся разг. 1) поманежиться: 2) (о сентименталъностях) понежничать. поманіритися, -ргося, -ришся разг. поманёр- ничать, пожеманиться, поломаться [Елла ще трохи поманірилась для годиться, сказавши, що їй треба подумати кілька днів (перекл. Скляренка)]. «оманливий разг. заманчивый. помантачжти, -чу, -чкш поточить [косу «м а н- тачкою»] [Швидко упоралися косарі, вишакувалкся вряд, поставили перед собою коси, тричі помантачили їх (Іван.)]. «юмашовати, -шою, -июг.ш разг. поманивать. поманячйти, поманячіти см. помаячити1. помаранча, померанець, -нця 1) померанец [Ми разом пили красу з зеленої чаші, де стигне сок винограду, цитрин і помаранчів {Коцюб.); Запахло миртами, цвітом померанців (II.-Лев.)]; 2) разг. апельсин [Є л и- завета..: Чи бачиш, тату, дівчину прекрасну, Що помаранчі держить золоті? (Коч.); Внизу на мокрій підлозі., валялись огризки з ковбаси й лушпайки з помаранчів (Ленч)]; см. ещё апельсин. помаранчевий, померанцевий 1) померанцевый [Море було спокійне і синє, небо — так само, сонце обливало помаранчеві сади по горбах (Коцюб.); Молодість відквітне швидше за померанцеве дерево (Тулуб)]; 2) апельсинный, апельсиновый [Василько винив півпляшки помаранчевого ситра (Сміл.)]. Ср. помаранча 1 — 2 и см. ещё апельсинний, апельсиновий. помарити, -рго, -риш помечтать, книжн. погрезить [Вові чогось хотілося ще посидіти у своїй хаті., та помарити (Вас.)]. помаритдея, -риться безл. погрезиться. по-марійському, по-маршськи нар. по-ма- рййски. помарка помарка. по-маркепстському, по-маркейстськи нар. по- маркейстски. помарнілий поблёкший, поблёклый, увядший; зачахший, за чахнувший; исчахший; похудевший, разг. похуделый; подурневший [Кругом тебе простяглася Трупом бездиханним Помарнілая пустиня (Шевч.)]. Ср. помарніти. помарніти, -нію, -нГеш поблёкнуть, увянуть; (потерять силы) зачахнуть; (истощиться физически — ещё) исчахнуть; (стать худым) похудеть; (стать менее красивым) подурнеть [Ой, не зникли золотії терни, тільки почорніли, Ой, не всохли кривавії квіти, тільки помарніли (Л. Укр.)\ Помарніли ми обоє — Яв неволі, ти вдовою (Шевч.); Данило помітив, що за ці дні схудла не лише Ольга. Помітно помарніла й Василина (Коп.); Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать (Н.-Лев.)]. помарудитися, -джуся, -дишся 1) разг. покопаться, повозиться; (занимаясь изнурительным трудом) разг. помаяться [Він сів на ящик, простяг ноги, зняв безкозирку, здув з неї снігові порошинки, знову надів — він замірявся довго так помарудитися, щоб ще дужче розпалити Галине нетерпіння (Смол.)]; 2) (некоторое время испытывать скуку) поскучать. помарширувати, -рук» -руеш разг. помаршировать [Вітя«цідвівся з колін і помарширував, похитуючись, до клуні (Вас.)), і помасируватії, -рую, -руеш помассировать. помастити, -мащу, -мастиш 1) помазать, намазать; (маслом — ещё) помаслить, разг. намаслить [Помастили губи медом, а облизати не дали (приказка); Витягла з печі млинці, помастила їх маслом (Шиян)]; 2) (о машинах и т. п.) смазать; (душистыми маслами книжн. уст. — ещё) умастить [П а- н ас Захарович..: Чого гав ловиш? Механізм помасти, гальмо перевір (Баш); Пахучою мастю помастила мати його головоньку, причесала (Мирн.)]; 3) (о помещении) помазать; побелить [Вона її /[піч] попідводила, помастила (Чуб.)]; 4) (загрязнить) измазать (разг.), испачкать [Помастила одежу (Уман. у. — Сл. Гр.)]. помаститися, -мащуся, -мастишся 1) помазаться; (смазать себе горло, рану и т. п.) разг. смазаться; 2) (загрязниться) измазаться (разг.), испачкаться. по-материнському, по-материнськи, разг. по- матерньому нар. по-матерйнски [Вона по-материнському тепло обняла Марійку (Донч.); Одарка: ..Не гнала я її [дочки] від себе і приймати не буду. ї в г а: Ото^о й є, що ти не по-матерньому поступаєш... (Мирн.)]. помах, -ху разг. взмах; (знак, движение рукой, головой, выражающие приказание, волю, желание) книжн. уст. мановение [Широким помахом могутніх крил орел знявся в височінь (Донч.); Він привітався помахом руки з привітною усмішкою (Трубл.); Дворянин з походження, піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм віком, став воістину народним поетом (Рил.); Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася (СмоА.)]', ^хом його руки по мановению его руки, рит. по манию его руки. помахати, -хаю, -хаєш 1) помахать; (хвостом из стороны в сторону — ещё) повилять; (конечностями — ещё) поболтать [Ласточ- кін помахав пальцем і хитро примружився (Смол.); Помахаю здаля їй кашкетом. Підійти ж... не насмілюсь^ чомусь!^ (Од.)]; 2) (направиться) перен. разг. пойти? побежать; поехать. помахувати, -махую, -махуєш помахивать; повиливать; побалтывать [Вона спокійна, помахує собі парасолькою... (Грим.); А кіт знай хвостом помахує та усами поморгує, та що є духу нявчить (Квітка)', Обхопила [Дарка] собі коліна одною рукою, а другою помахувала то туди, то сюди (Л. Укр.)]. Ср. помахати 1. помацати, -цаю, -цаєш потрогать, пощупать; (в чём-нибудь) порыться [Денис щось відвернувся, а Трохим тихесенько, крадькома помацав замки... (Квітка); Матрос довго пригадував собі, що трапилось, потім помацав голову.. На маківці ковтун чуба злипся і зашкаруб (Мик.); Сагайдач- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)